Чому АМКУ оштрафував машинобудівників Ахметова лише за 3 змови на тендерах, а не 27
16.10.2019   //  

Автор публікації – колишня держуповноважена АМКУ Агія Загребельська.

15 жовтня Антимонопольний комітет покарав ТОВ «Корум Україна» штрафом 53 млн грн і АТ «НВК «Гірничі Машини» на 3,3 млн грн. за змову під час участі в трьох процедурах закупівлі.  Рішення Тимчасової адміністративної колегії під головуванням керівника АМКУ також означає, що окрім сумарного штрафу 56 мільйонів гривень компаніям також на три роки заборонено приймати участь у публічних закупівлях.

Згідно з повідомленням керівника АМКУ у мережі фейсбук, Комітет встановив порушення у трьох закупівлях держпідприємства «Львіввугілля» в системі Prozorro на суму майже 330 млн грн – врубові машини для добування вугілля (2 процедури) і елеватори та конвеєри (1 торги).

Однак, якщо відкрити Clarity project, яким у подібних випадках користуюсь я, то ми побачимо, що компанії зустрічались разом не на 3 тендерах, а на 27 закупівлях загальною вартістю 1,14 млрд грн. З них у п’яти тендерах перемоги на суму 324,08 млн грн отримало «НВК «Гірничі Машини», в одинадцяти процедурах перемогу здобуло «Корум Україна» на загальну суму 187,79 грн і інших конкурентів на цих процедурах не було. Ще дві закупівлі виграли інші учасники, а решту процедур було з різних причин відмінено.

Так чому ж колегія, створена в центральному апараті АМКУ під керівництвом голови, покарала компанії виключно за змову на трьох процедурах, а не на всіх, де ці дві компанії одночасно приймали участь? Версій може бути кілька.

1. Недостатньо доказів змови в інших процедурах?

Мені ця причина не здається об’єктивною, адже більша частина виявлених АМКУ доказів змови може бути застосована до будь-якої процедури, ось ці ознаки:

  •  пов’язаність компаній відносинами контролю через спільних засновників;
  • наявність спільних працівників;
  • надання одне одному фінансової допомоги;
  • продаж/придбання товарів один у одного.

Отже припущення, що компанії, маючи такі ознаки змови, змовлялись тільки на тендерах «Львівугілля», а на тендерах інших шахтоуправлінь конкурували між собою, не витримує критики та ставить під сумнів змову навіть в цих трьох процедурах. Якщо довести змову в інших 24 неможливо.

2. Комітет не вважав за необхідне витрачати час на доведення змови в інших процедурах?

Також навряд чи, адже розслідувати одночасно кілька змов в рамках однієї справи набагато простіше, коли відповідачі одні й ті самі та більшість ознак змови також співпадають. Навпаки, це суттєво мінімізує ресурси Комітету та дозволяє охопити весь період активності компаній, щоб зробити ґрунтовний та повний висновок щодо їх участі в закупівлях.

3. Комітетом були використані матеріали розслідування територіального відділення АМКУ в Львівській області, яке не займалось розслідуванням поведінки компаній під час участі в тендерах в інших областях.

Це найбільш вірогідна версія, чому так відбулось. Адже рішення приймалось не Антимонопольним комітетом, як колегіальним органом, а саме тимчасовою адміністративною колегією АМКУ. Тобто розслідування та всі процесуальні дії проводились територіальним відділенням, а участь в ньому центрального апарату обмежилась тільки прийняттям кінцевого рішення.
Це означає, що Львівське ТВ АМКУ в рамках своєї компетенції якісно зробило роботу, опрацювало тендери в своїй області, виявило ознаки порушення та довело розслідування до штрафу. Як я розумію, судячи з цифр зазначених в повідомленні, до максимально можливого в рамках цієї ситуації.

Але центральний апарат АМКУ, за умови якісного адміністрування процесу, міг накласти штраф щонайменш у два рази більший. Якщо б на етапі розслідування тервідділенню було надано повноваження розслідувати змови також в інших процедурах, що проводились поза межами Львівської області. Або до розслідування були б долучені працівники центрального апарату АМКУ, що могли б охопити також й інші процедури.

Крім збільшення розміру штрафу щонайменш в два рази, це призвело б до ще одного позитивного ефекту – збільшення шансів захистити таке рішення в суді. Адже коли мова йде про три процедури, аргументи сторін, що це прикра випадковість, мають більше ваги, ніж коли подібна випадковість повторюється 27 разів поспіль. Також це нівелювало б основний аргумент (хоча і дуже слабкий юридично), який одразу після рішення був висловлений групою «Корум»: жодні поставки за цими трьома закупівлями не здійснювались. Адже в 27 закупівлях знайдеться чимало тих, де і обладнання фактично поставлялось, і замовник за нього розраховувався.

І для того, щоб у всьому знаходити хороше, можна акцентувати увагу на двох аспектах.

Перший. Краще 56 млн.грн. штрафу, ніж нічого, що ми роками спостерігали на подібних закупівлях. Оскільки, будемо відвертими, не так просто знайти в сотнях подібних процедур, що проводились до цього у «Віснику» та «Прозоро», ті, про які можна впевнено сказати, що вони були «не понарошку» конкурентні. І крім цієї пари там були й інші, які залишились непокараними.

Другий. У комітету є «козир в рукаві» – по аналогії з компаніями М. Микитася можна раз на квартал приймати нове рішення про нову змову на новому тендері зазначених компаній. Що нівелюватиме значення судових рішень, які не дивлячись на доведену змову, будуть дозволяти компаніям на період оскарження приймати участь в закупівлях. Залишку в 24 процедури вистачить надовго.

І наостанок щодо того чому штраф «Гірничим машинам» виявився набагато меншим за штраф «Коруму». Скоріш за все так сталось тому, що дохід (виручка) «Гірничних машин» за 2018 рік є суттєво меншим ніж дохід (виручка) «Корум». Що впливає на розмір штрафу, який за будь-яких розрахунків не повинен перевищувати дохід компанії за рік, що передував прийняттю рішення – в даному випадку 2018 р.  Інших чинників, в тому числі передбачених Рекомендаційними роз’ясненнями щодо порядку розрахунку штрафу АМКУ, які могли б викликати такі суттєві відмінності, не бачу.

Агія Загребельська