«Укроборонпромівський» завод під управлінням фігуранта скандалу з Гладковським зірвав поставку армії БТР
ДП «Харківське конструкторське бюро машинобудування» під керівництвом Олексія Бабіча закупило невідповідну сталь, що спричинило конфлікт з замовником – Міністерством оборони. Суперечка між конструкторами та військовими призвела до зриву поставки в армію 48 бронетранспортерів.
Про це йдеться в матеріалі Лесі Іванової для програми «наші гроші з Денисом Бігусом».
У 2016 році Міноборони замовило у «Харківського конструкторського бюро машинобудування» («ХКБМ»), що входить до складу державного оборонного концерну «Укроборонпром», 48 бронетранспортерів. Було замовлено БТР-4Е («Буцефал»), які є розробкою харківського заводу.
Спочатку корпуси для них планували робити з українського металу – сталі марки 71, яка є базовою сталлю для цих БТР-4Е. Планувалося, що сталь буде виготовляти маріупольська «Азовсталь». Але метал потрібно було ще гартувати, ці роботи поклали на ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод», який мав поставляти в Харків вже готові корпуси. Але завод у Лозовій не зміг виконати своїх зобов’язань, поставив «ХКБМ» тільки 20 недороблених корпусів.
Тому у грудні 2018-го «ХКБМ» замовив 33 тони фінської сталі марки Miilux Protection 500, яку раніше вже використовували для виготовлення БТРів, у офіційного дилера виробника – польської фірми «Texprotect». У березні сталь привезли в Україну, але військова прийомка (спецпідрозділ Міноборони, який контролює якість виробництва та ремонту), її відбраковує через проблеми з маркуванням, супровідними документами і, головне, хімічним складом сталі, який не відповідав українським вимогам. Ці вимоги містяться в результатах дослідження профільного «Інституту електрозварювання ім. Патона», якому харківський завод замовив ще в 2015 році окреме дослідження по різним імпортним сталям.
З документів слідує, що хімічний склад повинен був обговорюватися з постачальником на старті. Але в договорі по фінській сталі цього не було, через це завод придбав сталь хоч і якісну, але не ту, котра є оптимальною для виготовлення БТР-4Е у затвердженому самими конструкторами вигляді. У поставлених зразках був недобір по всім легуючим елементам.
Замість виправлення помилки керівництво заводу сконцентрувалося на вмовлянні Міноборони використати вже куплену партію сталі. Зокрема наполягав на цьому директор «ХКБМ» Олексій Бабіч, котрий і підписав договір на закупівлю сталі. Хоча тоді сам Бабіч як фігурант корупційного скандалу в «Укроборонпромі» був відсторонений від роботи. Мова йде про закупівлю в 2016 році «Житомирським бронетанковим заводом», який очолював Бабіч, деталей по завищеним цінам у сина екс-першого заступника Секретаря СНБО Олега Гладковського – Ігоря Гладковського, та його друзів. На запису Бабіч обговорював можливий «відкат» йому від закупівлі.
В результаті перемовин конструктори і військові вирішили провести нові дослідження, які ще триває.
Натомість в «Інституті ім. Патона» різними способами зварили кілька зразків фінської сталі і порадили такий метал використовувати а лише за умов додаткових робіт – приварювати вздовж усього шва додаткову підкладку із бронесталі. Це викликало нову хвилю суперечки: завод вважає проблему вирішеною і хоче ставити підкладки, а військові стверджують, що це не той БТР, який вони замовляли.
В результаті, строки поставки були зірвані, Міноборони не отримало замовлені БТР-4Е. В підсумку міністерство виставило заводу 82 млн грн. штрафу, який «ХКБМ» оскаржує в суді, а також судиться з міністерською «прийомкою».