Чи перевірить АМКУ служби замовника по всій Україні так само прискіпливо, як КМДА?
Сьогодні Комітетом прийнято прецедентне рішення щодо державної допомоги.
2,5% на утримання служби замовника чотирьох комунальних підприємств Києва визнано незаконною та недопустимою для конкуренції. У 2019 році на виконання Програми економічного і соціального розвитку на 2018-2020 роки Київміськрада виділила 1,4 млрд грн. Комунальні підприємства отримали наступні суми: «Спецжитлофонд» (270 млн грн.), «Інженерний центр» (270 млн грн.), «Житлоінвестбуд-УКБ» (900 млн грн.), «Житло-сервіс» (2 млн грн.). Від цих грошей вони залишили собі на утримання по 2,5%. І згідно рішення АМКУ мають тепер повернути ці гроші назад в бюджет, вказав голова Комітету Юрій Терентьєв.
Екс-держуповноважена АМКУ Анна Артеменко
Колишня держуповноважена АМКУ Анна Артеменко пояснила які наслідки може мати це рішення.
- Будь-яка державна допомога визнана незаконною та недопустимою для конкуренції підлягає поверненню у дохід загального фонду відповідного бюджету.
- Стосується, не лише Києва, а всієї України. Оскільки право муніципалітета (і не тільки) закладати до кошторисної документації 2,5 % витрат на утримання служби замовника передбачено Правилами визначення вартості будівництва (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013).
- Підпунктом 2 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування» дійсно передбачено виконання функцій замовника будівництва органом місцевого самоврядування (ОМС) або їх делегування на конкурсній основі. Однак, підпунктом 1 цієї ж статті визначено, що власними повноваженнями ОМС є організація за рахунок власних коштів будівництва, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства, соціально-культурного призначення, жилих будинків, капітального та поточного ремонту доріг тощо.
Цікаво:
- Позиція регулятора (Міністерства розвитку громад та територій);
- Як у рішенні обґрунтована наявність економічної переваги для отримувача 2,5 % (тобто, ця вартість не є ринковою або нижче ринкової. І що бралось за основу під час такого розрахунку (вартість оплати послуг членів тендерного комітету+вартість технагляду);
- Які Критерії взято за основу при обґрунтуванні недопустимості державної допомоги (відповідно до правил державної допомоги навіть не проведення конкурсу у випадках, передбачених законодавством, не є достатньою підставою. Недопустимість визначається за результатами оцінки відповідності державної допомоги встановленим критеріям);
- Чи будуть ініційовані відповідні зміни до законодавства за наслідком прийнятого рішення?
- Які наступні кроки Комітету у цьому питанні: якщо 2,5 % (загальна і поширена практика по всій Україні) визнано незаконною ДД, то чи буде розпочато загальнодержавний моніторинг цього питання за власною ініціативою Комітету. Крім тих справ із аналогічного питання по іншим регіонам та об’єктам будівництва, які перебувають на розгляді в Комітеті.
- У аудиторських звітах (з якими я ознайомлювалась) відсутня інформація, що не проведення конкурсу на визначення замовника будівництва є порушенням. Як правило, акценти аудиторів зосереджуються на перевірці обґрунтованості такої вартості виходячи із фактичних затрат (а не встановлення максимального показника 2,5%). І чи зміниться відповідна практика проведення аудитів, адже наслідком незаконного включення витрат до кошторису може бути завдання збитків державному чи місцевому бюджету.
- У червні 2018 року до зазначених ДБН були внесені зміни, згідно з якими замовники будівництва усіх форм власності отримали можливість, крім витрат на службу замовника, включати до зведеного кошторисного розрахунку до 3% на надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві.
Сподіваюсь, що на більшість питань можна буде знайти відповідь після публікації рішення (через 3 робочі дні).
Анна Артеменко