Пороблений ескалатор Київського вокзалу приніс чергову проблему
16.09.2019   //   127 Переглядів

Керівник «Укрзалізниці» разом з міністром інфраструктури 13 вересня у Фейсбуці порадували киян та гостів столиці новиною: на Центральному вокзалі буде новий ескалатор. На підготовку всієї необхідної документації для відбору виробника ескалаторів, за словами очільника Укрзалізниці, буде витрачено орієнтовно місяць. Однак за радісною для киян новиною залишилась непомітною одна маленька, але суттєва деталь: ескалатор планують придбати в обхід системи «Прозорро» через інструмент фінансового лізингу, що є виключенням з закону «Про публічні закупівлі».

Тобто, якщо замовник купує ескалатор як звичайний товар – тоді він проводить звичайну процедуру закупівлі через систему «Прозоро». І тоді бізнес може оскаржити його незаконні дії/бездіяльність/рішення до колегії Антимонопольного комітету, де всі етапи та документи доступні для перегляду, аукціон проходить через систему, компанії-конкуренти відкрито змагаються по ціни за правилами «Прозоро».

Якщо ж замовник придбає ескалатор через фінансовий лізинг, він проводить відбір учасників так, як він вважає за потрібне, та має повне право не використовувати «Прозоро». Також учасники такого відбору, у разі допущення з боку «Укрзалізниці» дискримінаційного підходу, не зможуть це оскаржити до тендерної колегії АМКУ.

Причиною тривалої непрацездатності ескалатора та обрання лізингової схеми керівник «Укрзалізниці» назвав постійні оскарження та блокування  тендерів Крюковським заводом. Зазначене, зі слів очільника УЗ, заважало протягом двох років придбати ескалатор за передбаченою чиним законодавством процедурою. Метою блокування з боку національного виробника, на думку УЗ, є бажання продати свій ескалатор за ціною вдвічі дорожчою за конкурентів.

Давайте розберемось, чи відповідає це дійсності, та чи є це достатнім аргументом для державного монополіста, щоб штучно обійти передбачену законодавством процедуру закупівель.

Дійсно, філія «Пасажирська компанія» УЗ у 2018 році двічі оголошувала процедуру відкритих торгів на закупівлю ескалатора – у квітні та липні. І правдивим є те, що ТОВ «Інструментальний завод» (входить в структуру Крюківського вагонобудівного заводу) по двох процедурах двічі подавало скарги, які колегія задовольняла, встановивши, що під час проведення закупівлі замовником було порушено вимоги законодавства про публічні закупівлі.

Однак, за суперечкою між Крюковським заводом та УЗ криється кілька важливих деталей.

  1. «Укрзалізниця» по жодному з цих двох тендерів  не допустила до торгів ТОВ «Інструментальний завод», який представляв на закупівлі продукцію Крюковського заводу.

Тобто, некоректно говорити про те, що національний виробник хоче продати ескалатори вдвічі дорожче за конкурентів, коли жодного разу не допускаєш його до аукціону та не даєш можливості позмагатись з іншими виробниками ціною продукції.

Можливо між УЗ та Крюковським тривали якісь інші перемовини щодо ціни товару поза межами процедур закупівель. Але законодавством передбачений лише один вид цінового змагання в тендерах: в системі «Прозоро». Замовник до цього процесу немає жодного відношення, рівність та прозорість змагання забезпечує система, а ми з вами можемо в режимі онлайн спостерігати, як ці торги відбуваються.

  1. Тендерною колегією АМКУ було встановлено, що в одній з двох процедур замовник відхилив пропозицію ТОВ «Інструментальний завод» неправомірно.

«Інструментальний завод» в одному з двох тендерів оскаржив рішення УЗ про своє відхилення. Колегія за результатами розгляду скарги встановила, що скаржник не порушив умови документації та його пропозиція була неправомірно відхилена замовником. Отже, саме Укрзалізниця неправомірно не допустила продукцію заводу до аукціону. І звернення в такому випадку до колегії зі скаргою було цілком логічним кроком з боку бізнесу, спрямованим на захист порушених прав.

У разі якщо продукція заводу є дійсно вдвічі дорожчою за продукцію конкурентів, то нема сенсу іти на порушення та дискваліфікувати з тендеру компанію. Вона просто програє по ціні, та після цього не зможе за процедурою оскаржити помилки в документах конкурентів, що дозволить УЗ укласти без проблем договір з тим, чия продукція виявилась найдешевшою.

  1. Якщо Крюковський завод хотів продати Укрзалізниці майже вдвічі дорожче за конкурентів, значить сама УЗ встановила очікувану вартість закупівлі вдвічі дорожче за ринкову.

В двох процедурах закупівлі УЗ встановила очікувану вартість – 13 855 350 грн. Враховуючи те, що до стадії відкриття ціни пропозицій учасників торги так і не дійшли, ми не знаємо, які початкові ціни пропонували всі учасники процедури.

Однак, під час другої процедури система відкрила першу ціну ТОВ «Інструментальний завод», що представляв продукцію Крюковського. Запропонована ним ціна була 11 180 052 грн, що на 20% менше за встановлену самим замовником очікувану вартість. Отже, якщо ця вартість є майже вдвічі дорожчою за конкурентів заводу, значить і замовник встановив суттєво завищену очікувану вартість закупівлі, дозволивши фактично учасникам пропонувати вдвічі завищені ціни.

  1. Дві процедури закупівлі, які намагалась провести УЗ, тривали не 2 роки, а п’ять місяців. Та «Укрзалізниця» з 20 вересня 2018 року сама не оголошувала та не проводила нову процедуру.

Перший тендер було оголошено 5 квітня 2018 року. Останнє рішення колегією по другому тендеру було прийнято 20 вересня 2018 року.

Саме з цієї дати на виконання рішення колегії Укрзалізниця повинна була б відмінити процедуру, проведену з порушеннями, та оголосити нову. Під час оголошення нової, ПАТ «Укрзалізниця» повинна була врахувати допущені до цього помилки. І цілком ймовірно, що центральний вокзал вже сьогодні мав би новий ескалатор.

Однак, «Укрзалізниця» рік не оголошувала тендер на закупівлю ескалатора, замість цього перебиваючись ремонтами та періодично зупиняючи ескалатор на профілактику.

…………..

Ні в якому разі не захищаю в цій ситуації національного виробника, адже з Укрзалізницею у них давня специфічна «історія стосунків», в яких жодна зі сторін не виступає в ролі «жертви». Однак, окреслена очільником УЗ проблематика мала та має варіанти вирішення без того, щоб обходити законодавство про публічні закупівлі та систему «Прозоро». Однак, Укрзалізниця тенденційно (це вже не перший випадок) «біжить» з «Прозоро», бо їй так комфортніше.

Не буду сперечатись, купувати, що тобі треба, без проведення передбачених Законом «Про публічні закупівлі» процедур, без Прозоро, без наявності прав у бізнесу подати скаргу – це просто та комфортно. Але не думаю, що варто зараз затівати дискусію про те, «навіщо нам взагалі тендери».

Тому «лазівку» обходу тендерних процедур через фінансовий лізинг потрібно в законі закрити.  Зараз парламент опрацьовує до другого читання законопроект №1076 про зміни до закупівельного законодавства. В законопроекті, що був прийнятий в першому читанні, це виключення лишилось. Але до другого читання ця проблематика може бути вирішена за хвилину однією простою поправкою: з абзацу дев’ятого частини третьої статті другої слова «фінансового лізингу» виключити.

Як приклад, що у квартирку «лізинг» з Прозоро вискакують на системній основі, дам посилання на історію з дніпровськими сміттєвозами «Сміттєвий вибрик Філатова».

А для того, щоб нарешті знищити індустрію «пошуку блох» в документах, якою користуються як замовники проти «небажаних» учасників, так і бізнес проти конкурентів, в законопроекті №1076 потрібно якісно та максимально можливо широко виписати норму, яка надасть можливість учасникам виправляти допущені в тендерній пропозиції помилки протягом 24 годин. «Оборонні» закупівлі, де ця норма вже успішно діє три роки, полегшують цю задачу. Не потрібно нічого вигадувати, достатньо просто звідти її списати.

Посилання на дослідження КШЕ щодо ефективності використання 24 годин в оборонних закупівлях: https://cep.kse.ua/article/24-hodyny-na-poryatunok-druhyy-shans-dlya-postachalnyka/index.html

Агія Загребельська