«Червоні лінії» азартного ринку для України
16.09.2019   //   166 Переглядів

Влітку 2019 року завдяки президенту Володимиру Зеленському ми нарешті припинили дискутувати на тему чи потрібна Україні легалізація азартних ігор. Попри кількарічні маніпулятивні аргументи щодо неготовності українців до легалізації, заява президента про те, що нарешті азартні ігри будуть законними, була позитивно та схвально сприйнята суспільством. Тепер перед Офісом президента, парламентом та урядом стоїть непросте завдання: як це зробити якісно. Адже невдала легалізація може закінчитись знов забороною грального бізнесу та роками перебування його в тіні. Наслідки першої невдалої легалізації ми спостерігаємо досі. Нам знадобилось 10 років, щоб зрозуміти, що питання не в тому, легалізувати чи ні, а в тому як це зробити правильно.

Процедура легалізації вже розпочата та перебуває на стадії розробки нормативної бази, від якої перш за все залежить успішність досягнення бажаного результату.  Та які б хороші ідеї не були в головах тих, хто пише сьогодні проект закону про легалізацію, якими б благими намірами вони не керувались при цьому, заступ навіть за одну з низки червоних ліній, якими наповнене гральне поле, може все обнулити, спаплюжити та перетворити очікувану всіма перемогу на провал. Важливо, щоб всі ключові стейкхолдери процесу легалізації розуміли, що це за червоні лінії, та ні в якому разі не перетворювали їх в предмет для компромісу.

Перша лінія: лотерея – це тільки лотерея і нічого більше.

Будь-яких розумних сумнівів чи не є той чи інший спосіб проведення лотереї гральним автоматом, має бути достатньо для визнання його гральним автоматом.

Компромісів на тему «так, барабани крутяться, але нема генератора випадкових чисел, тому це лотерея» – не повинно бути.

Всі розмови про те, що воно виглядає як гральний автомат, звучить як гральний автомат, картинки, як на гральному автомати, але не є гральним автоматом, бо там якесь інше програмне забезпечення – мають бути припинені.

В противному випадку ми з одного боку так і не зможемо популяризувати в Україні лотереї до рівня розвинених країн. А з іншого так і будемо далі спостерігати захоплення лотерейними мутантами наших вулиць.

Друга лінія: гральні заклади можуть розміщуватись в суворо обмеженій кількості місць.

Європеєць може, вийшовши ранком за свіжою випічкою та газетою, придбати там же в кав’ярні поряд з домом лотерейний квиток. Але, щоб пограти в автомати, йому потрібно витратити час та добратись до казино.

Визначити, що казино може розміщуватись тільки в п’ятизірковому готелі, а зал гральних автоматів у приміщенні площею не менше 200 кв.м. зовсім недостатньо.

Українське законодавство не дає чіткої відповіді на питання, що таке п’ять зірок на готелі. Розмитості визначень вистачить для того, щоб через кілька місяців ми з вами здивувались, які об’єкти, як виявилось, можна віднести до п’ятизіркових готелів. Не треба доводити ситуацію до того, щоб вся країна почала так само активно обговорювати чим та чи інша будівля відрізняється від п’ятизіркового готелю, як сьогодні ми обговорюємо чим лотерейний вуличний мутант відрізняється від лотереї.

Так само вимог про 200 кв.м. та заборони розміщення в житлових будинках мало. Це не змінить кардинально ситуацію на вулицях міста. Від того гральний заклад буде в сусідньому під’їзді чи через дорогу, та в оренді у оператора буде 100 чи 200 кв.м. ситуація кардинально не зміниться.

Потрібно або прописати в законі детальні вимоги, де можуть, а де не можуть розміщуватись гральні заклади. Або визначити законопроектом, що обмеження по місцю розташування та вимоги до закладу встановлюються урядом.

І до речі, якщо хтось каже про те, що гральний автомат може розташовуватись поза межами казино, потрібно уважно розпитати цього хтось: «чому?» і головне «для чого?».

Третя лінія: не закривати вхід на ринок компаніям, що мають успішний досвід роботи закордоном.

Ми можемо наполягати на тому, що в засновниках повинні бути резиденти України. Ми можемо обмежувати форму, в якій оператори ринку можуть працювати. Ми повинні знати кожного кінцевого бенефіціара в обличчя та не мати сумнівів в легальності джерела походження коштів, які він інвестує в цей бізнес. Ми можемо покласти на нього десяток обов’язків, що йому дозволено робити, а що ні. Ми маємо право перевіряти доброчесність топ-менеджерів операторів. Оператори крім податків повинні брати на себе обов’язок інвестувати частину доходів в соціальні проекти. Але ми не повинні закрити наш ринок для імпорту цивілізованих правил, європейських та західних стандартів і культури відповідальної гри.

На наших операторів хоч і не варто нарікати, адже вони як бізнес функціонували в тих умовах та тій позі, в яку їх поставила держава бездарним та нищівним регулюванням. Але об’єктивно – Україна вже більше десяти років не знає, що таке цивілізований, легальний, розвинений ринок. Досвід, який мають наші оператори в українських реаліях не свідчить про їх компетентність та надійність.

Звичайно, поява потужного конкурента – одного з лідерів ринку розвинених країн, може призвести до знищення окремих українських операторів, які не навчаться конкурувати та виживати у цивілізованому ринку. Можливо їх потрібно підтримати, встановивши перехідний період, за який вони повинні перебудувати свою роботу та підготуватись до нових правил. Але тримати їх в теплій ванні точно не варто. Хороший суперник з високими стандартами роботи буде ефективним стимулом мінятись самому.

Четверта червона лінія: кількість операторів ринку повинна бути обмеженою.

Якщо ми зараз запустимо на кожен з азартних ринків десятки, а то й сотні компаній, вони будуть безжалісно змагатись за кожного з нас, як свого потенційного споживача. В змаганні вони будуть використовувати будь-які доступні інструменти, щоб змусити нас з вами грати. Це не те, чого ми прагнемо.

Ринки адиктивних товарів – це ринки, де конкуренція зазвичай обмежується державним регулюванням. Один з ефективних засобів – обмежити кількість компаній, що можуть проводити той чи інший вид азартних ігор. І нехай вони зі сплином 5 – 10 років знов ідуть на конкурентну процедуру визначення, хто з них залишиться на ринку, хто піде та хто прийде новий. Але сотні лотерейних операторів або гральних закладів, працівники яких в темних кутках будуть роздавати подарункові лотерейні квитки чи флаєри на безкоштовну гру, це точно погано.

Однак це не повинні бути ринки без конкуренції, або з двома-трьома учасниками. Не дивлячись на успішне функціонування такої моделі в окремих розвинених країнах, в українських реаліях це лише питання часу, коли монополіст перетвориться на корупційну годівничку.

П’ята червона лінія: регулятор на ринку азартних ігор повинен бути незалежний.

Всі ринки адиктивних товарів складні для регулювання. Там сплутані абсолютно протилежні та як законні, так і злочинні інтереси різних груп:

  • гравців, які хочуть мати доступ до гри;
  • хворобливих споживачів та дітей, яких потрібно ефективними інструментами не допустити до гри;
  • частини суспільства, яка засуджує гру та не хоче бачити гральні заклади в своїй країні;
  • бізнесу – операторів ринку, які хочуть заробляти більше, тим самим втягуючи все більшу частину населення в гру;
  • чиновників та політиків, для яких цей ринок може бути корупційною годівничкою, інвестором передвиборчих компаній, предметом популістичних загравань з нетерпимими до гри виборцями, майданчиком для тренувань регуляторних здібностей;
  • майбутніх поколінь, які ще не народились, але їх життя вже залежить від того, як ми сьогодні врегулюємо обіг адиктивних товарів.

Тому нам потрібен незалежний, професійний та потужний регулятор, який буде в тому числі арбітром між всіма цими групами. Який буде знати досконало ринок та буде рівновіддаленим від всіх груп впливу. Буде мати широкі повноваження визначати правила функціонування ринку. Без погодження з яким жодні нормативні зміни не будуть відбуватись. Який буде розумітись на інтересах, проблемах та маніпуляціях кожної з цих груп. Буде працювати на розвиток цивілізованого ринку та мінімізацію негативних зовнішніх ефектів, що ним продукуються. І при цьому процедура призначення та звільнення керівництва регулятора буде такою, щоб його дії та рішення на ринку не залежали від поглядів на ринок політиків.

Це п’ять основних червоних ліній, дотримання яких убезпечить нас від провалу та створить надійну базу для подальшого розвитку.

Азартні ігри онлайн – окремий ринок, який підкорюється своїм правилам. Про нього напишу пізніше, бо більшість з окресленого для онлайну не релевантано.

Блог від: Агія Загребельська