Рішення Терентьєва не штрафувати за зловживання «Азоти» Фірташа загрожує іншим рішенням АМКУ проти монополістів
АМКУ наклав на підприємства групи Ostchem лише часткове покарання за зловживання монопольним впливом мінеральних добрив, проігнорувавши можливість оштрафувати заводи «Азот» до 10% річного доходу.
Це загрожує скасуванням інших рішенням Комітету, що були прийняті раніше, та зменшенням покарання монополістів по майбутнім рішенням. Про цей ризик повідомила колишня держуповноважена АМКУ Агія Загребельська.
Антимонопольний комітет 5 вересня у справі про зловживання групи Дмитра Фірташа на ринку мінеральних добрив у 2014-2017 роках наклав штраф на ТОВ «НФ трейдінг Україна» у розмірі 107 млн грн., а до компаній «Сєвєродонецьке обєднання «Азот», «Рівнеазот» та «Азот» (Черкаси) застосувати примусовий поділ.
При цьому до «Азотів» не було застосовано жодних грошових штрафів, хоча вони були визнані винними у двох порушеннях – ціновому зловживанні у 2014-2015 роках та створенні штучного дефіциту у 2017 року.
Голова АМКУ Юрій Терентьєв, що безпосередньо вів це розслідування по групі Фірташа, у коментарі «Економічній правді» так пояснив рішення не штрафувати:
«Закон недостатньо чітко говорить, що таке примусовий поділ: це форма додаткової відповідальності чи альтернативної. Ми вирішили не тестувати накладення штрафу і примусовий поділ на одну особу. Оскільки ми заводи зобов’язали розділитися, то ще й штрафувати їх — це дати їм можливість використати конституційну норму про те, що двічі карати за одне порушення не можна. Першочерговим для нас було реалізувати примусовий поділ, розмір штрафу — на другому плані».
Агія Загребельська відмітила, що в цій ситуації відповідачі були покарані лише один раз за два різні порушення, за кожне з яких відповідач повинен був бути притягнутий до відповідальності. «Азотам» було інкриміноване цінове зловживання по ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і створення штучного дефіциту на ринку добрив шляхом зупинки виробництва по п. 4 ч. 2 ст. 13.
Від “Наших грошей”: АМКУ вирішив розділити групу Фірташа, яка за даними самого АМКУ займала у 2017 році лише 35,45% ринку первинної реалізації добрив. Тоді як показник 35% – є мінімальною структурною ознакою монополіста. Також АМКУ не став вивчати частку групи Фірташа на ринку добрив у 2018 році. Якщо б вона була вже менша від 35%, як це стверджували у ході розслідування представники Ostchem, то застосувати у 2019 році поділ було б вже неможливо.
Загребельська нагадала, що цигаркового монополіста «Тедіс Україна» у 2017 році було двічі оштрафовано за вчинення двох порушень. І це був лише один з численних прикладів у практиці АМКУ.
«І біда не в маніпуляціях, не в групі Ostchem та не в ринку міндобрив, і навіть не в особі кінцевого бенефіціара. Біда в тому, що «нове спеціальне» трактування АМКУ принципу «Non bis in idem» (“не двічі за одне й те саме” – НГ) запускає доміно в антимонопольних розслідуваннях минулого та майбутнього. Минулі опинились під загрозою скасування в суді. А по майбутнім відповідальність монополістів за вчинення кількох порушень буде до 10% штрафу, замість 10%+10%… як комітет рахував весь цей час», – прогнозує Загребельська.
Нагадаємо, Юрій Терентьєв залишився на посаді голови АМКУ після зустрічей з Олексієм Гончаруком, за результатами яких було звільнено лише половину членів Комітету.
У свою чергу новий міністр енергетики і охорони навколишнього середовища Олексій Оржель заявив, що «ми зараз оновили АМКУ, він у нас ефективний». І у якості позитивного прикладу діяльності АМКУ він навів саме вищезгадане рішення про Ostchem, завдяки якому група Фірташа уникла грошових штрафів, які могли сягати до 10% річного доходу кожного з трьох «Азотів». Ці заводи мають оборот на рівні мільярдів гривень.
Президент Володимир Зеленський також 13 вересня повідомив, що «ми перезапускаємо Анитмонопольний комітет, уже змінили замів. Подивимось як працює голова АМКУ».
Нагадаємо, з 9 членів АМКУ призначених у період Петра Порошенка змінили свої посади голова Комітету Юрій Терентьєв, його заступник Ніна Сидоренко та Марія Процишен.
Олексій Гончарук до переходу в команду Володимира Зеленського очолював громадську організацію BRDO. У цій же організації напрямок енергетики вів Олексій Оржель. У департаменті Оржеля працювала Ольга Нечитайло, яка після зустрічі Гончарука і Терентьєва була призначена держуповноваженою АМКУ.