Законопроект 1076: колегії і замовникам занадто закрутили гайки по строкам розгляду
02.09.2019   //   47 Переглядів

Автор публікації – колишня держуповноважена АМКУ Агія Загребельська.

Передостання частина, присвячена ст. 18 законопроекту №1076, яка регламентує процедуру оскарження (раніше ми розглянули 1, 2, 3 і 4).

З підстав для припинення розгляду скарги законопроектом виключають відкликання скарги та відміну замовником процедури, про що я вже писала в четвертій частині аналізу.

Також, тут було допущено аналогічну попередній технічну помилку з нетехнічними наслідками. А саме, ч. 13 ст. 18 законопроекту передбачає, що орган оскарження припиняє розгляд скарги в разі, якщо обставини, зазначені в абзацах другому та третьому частини четвертої цієї статті, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду. При цьому частина четверта ст. 18 законопроекту присвячена реєстраційній картці. Відповідно за умови не виправлення помилки, колегія не зможе припиняти розгляд скарг, які не відповідають вимогам закону.

Скорочення розгляду скарги до 10 днів

Законопроектом вносяться суттєві зміни до строків розгляду скарги органом оскарження. Якщо за діючим законом цей строк складає 15 робочих днів. То законопроектом пропонується його скоротити до 10 робочих днів, однак надати право аргументовано його продовжити до 20 робочих днів.

На мою думку, 15 робочих днів були цілком розумним строком, та навряд чи ми можемо похвалитись наявністю будь-якого іншого органу в країні, який розглядає за такий короткий проміжок часу такі складні питання в такій кількості з викликом сторін, не допустивши при цьому жодного разу порушення строків розгляду.

Чи можна цей строк скоротити до 10 робочих днів. Поки я дуже скептично оцінюю цю ініціативу, бо за практикою роботи колегії скарг, які ми встигали розглядати за 10 робочих днів, було 1 – 2%. При цьому колегія працювала поза межами своїх фізичних можливостей. Якщо законодавчі зміни призведуть до зменшення кількості скарг на 20 – 25%, все одно навіть 50% скарг колегія навряд чи встигне якісно розглянути за 10 робочих днів. Це за умови що для нас важлива не тільки швидкість, а й якість та законність. Але в Антимонопольному комітеті є керівник, та, мабуть, було б вірно йому дати оцінку таким строкам, або висловившись щодо їх нерозумності, або взявши на себе відповідальність щодо їх дотримання.

Щодо права на аргументоване продовження розгляду скарги на 20 робочих днів, враховуючи те, що законопроектом не передбачений процесуальний механізм реалізації цього права, було б логічним в даному випадку призначати скарги з дотриманням десятиденного строку, а продовжувати до 20 робочих днів у випадку оголошення перерви на засіданні. І тоді протокольне рішення колегії про оголошення перерви та підстави прийняття такого рішення й будуть цим аргументованим продовженням строків розгляду.

До ч. 15 ст. 18 законопроекту додано, що саме резолютивна частина рішення, а не повний текст рішення, як зазначено в діючому законі, проголошується прилюдно. Зазначене відповідає тому, як працює колегія де-факто, та є юридично коректним кроком в напрямку узгодження норм закону із реальністю.

Чому не працює красива норма про залучення експертів до розгляду скарг

Незмінною залишилась непрацююча норма про право органу оскарження залучати для отримання консультацій та експертних висновків представників державних органів, експертів і спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями, необхідними для професійного та неупередженого розгляду скарги.

Зазначена норма не працювала з двох причин.

Перша, надкороткі строки розгляду, за які залучити стороннього фахового експерта, який розбереться в обставинах, вивчить матеріали, проаналізує та надасть свою консультацію або експретний висновок – не можливо.

Друга, відсутність у АМКУ коштів для оплати послуг експертів та спеціалістів, а сподіватись на неупередженість та професійність експерта, який готовий працювати безкоштовно, як мінімум наївно. Коштів нема, бо їх фізично нема, бо нема такої статті видатків в Комітеті, як оплата послуг експертів, бо нема процедури, яким чином така експертиза повинна призначатись, як повинен залучатись та обиратись експерт, як формуватися питання до експерта тощо.

Тому все ж таки я б радила законодавцям скористатись цією можливістю, попрацювати тісно з Антимонопольним комітетом в напрямку запуску цього механізму та за наслідком співпраці додати до законопроекту положення, які гарантовано забезпечать ефективне та активне використання цього інструмента.

Штрафи замовникам за ненадання відповіді тендерній колегії

Законопроектом надано право органу оскарження запитувати і отримувати в електронному вигляді у замовників, учасників процедури закупівлі, контролюючих органів, Уповноваженого органу, інших осіб відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель. Та обов’язок останніх протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту надіслати в електронному вигляді органу оскарження відповідні інформацію, документи та матеріали.

Сьогодні колегія вже звертається з відповідними запитами, однак право на звернення та строк надання відповіді законом не регламентовано.

При цьому законопроектом пропонується ввести відповідальність за ненадання інформації на запит органу оскарження лише для замовників у вигляді штрафу, що накладається на службових (посадових), уповноважену особу замовника у розмірі  1700 грн. Інші особи, до яких колегія буде звертатись із запитами, обов’язок надати відповідь мають, але відповідальність за ненадання – ні.

Ще одним нововведенням є обмеження строків, протягом яких скаржник або замовник повинні надати матеріали, які вважають необхідними долучити до розгляду скарги. За останнім абзацом ч. 16 законопроекту останні повинні бути подані через електронну систему закупівель не пізніше ніж за три робочі дні до дати розгляду скарги колегією.

Тепер, якщо порахуємо нові строки, ситуація наступна:

в кінці третього робочого дня замовник дізнається, що скарга прийнята до розгляду;

колегія може призначити розгляд скарги максимум на 10 робочий день;

у замовника фактично залишається три робочих дні для формування правової позиції, підготовки заперечень та всіх матеріалів, що останній має намір залучити, погодження всього цього з відповідальними структурними підрозділами, підписання у керівника та завантаження в систему (якщо колегія не вирішить призначити на 9, 8 або 7 робочий день, і тоді у замовника залишиться або один день на всі ці дії, або і того не буде).

Якщо замовники здатні та будуть встигати все це робити – чудово, бо інакше законопроект не передбачає права органу оскарження на продовження цього строку, а отже всі матеріали, подані після, не повинні братись до уваги.

Так само, якщо в процесі засідання замовника «озарить», а так буває часто, що все ж таки йому потрібно надати колегії, щоб довести правомірність своїх дій, рішення або бездіяльності, сьогодні він може попросити колегію оголосити перерву та донести ці матеріали. У разі прийняття закону у запропонованій редакції, таке право замовник втратить.

Додамо ще сюди можливість відшкодування бізнесом збитків, повернення плати за подання скарги з державного бюджету у випадку її задоволення, а також штрафи на посадових осіб замовника за прийняття неправомірних рішень (рішень, які колегія визнала неправомірними)… В підсумку –  не можу уявити, як замовники будуть ефективно та фахово працювати в таких нових умовах.

Див. також:

Агія Загребельська