Законопроект 1076: як працюватиме повернення плати за подання скарги
Автор публікації – колишня держуповноважена АМКУ Агія Загребельська.
Ми закінчили перший аналіз на ст. 18 законопроекту №1076 про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі»…, яка регламентує порядок оскарження. Продовжимо з тієї ж самої норми.
Частина 4 ст. 18 законопроекту щодо інформації, яку повинна містити реєстраційна картка (формується автоматично системою), залишилась практично незмінною. Єдине, якщо раніше ідентифікуючим номером для всіх процедур був номер оголошення про проведення процедури закупівлі, інформація про який і фіксувалась в реєстраційній скарзі. То законопроектом пропонується ідентифікувати конкурентні процедури закупівлі за номером оголошення про проведення, а переговорну – за повідомленням про намір укласти договір, інформація про які і буде міститись в реєстраційній картці.
Частина 5 ст. 18 містить вимоги до скарги, які залишились незмінними, тому не буду на них зупинятись. Зверну увагу тільки на одну зміну. Тепер, у зв’язку з тим, що плата за подання скарги вноситься через електронну систему закупівель (описувала в першій частині), документ про здійснення оплати не потрібно долучати до скарги.
У частині 6 ст. 18 з’являється довгоочікувана закупівельною спільнотою, особливо бізнесом, новела – повернення плати за подання скарги. Не пам’ятаю в історії українського закупівельного процесу про існування коли-небудь такого механізму. Та в інших процесах (наприклад, у судовому оскарженні), повернення судового збору здійснюється в більшості за процедурою відшкодування останнього з винної сторони, а не повернення з державного бюджету.
В даному випадку передбачається, що у визначених випадках, виключний перелік яких міститься в законопроекті, внесена плата за подання скарги буде повертатись скаржнику фактично з державного бюджету в повному обсязі.
Яким чином буде виглядати функціонування зазначеного інструмента на практиці? На які рахунки будуть сплачуватись кошти? Коли вони будуть потрапляти до державного бюджету: одразу після внесення плати чи після того, як колегія розгляне скаргу? Протягом якого строку зазначені кошти будуть повертатись та чи буде держава в подальшому стягувати їх в порядку регресу з винної сторони? І головне, що всіх турбує: який буде розмір плати за подання скарги? Чи буде він фіксованим чи буде залежати від очікуваної вартості процедури закупівлі? Якщо від очікуваної вартості, то який це буде відсоток та який буде нижчий та верхній поріг цієї плати?
На всі ці питання поки відповідей немає. Однак, думаю більшу частину з них ми отримаємо, коли Урядом буде прийнята відповідна постанова. Адже за частиною 7 ст. 17 законопроекту розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб’єкту оскарження визначається Кабінетом Міністрів. В цій частині повноваження Кабінету Міністрів були розширені у порівнянні з діючим законом, за яким Уряд визначав виключно розмір плати.
Уряд буде мати півроку на прийняття постанови, тому ми будемо з вами мати можливість активно долучитись до цього процесу та висловити свої поради з обґрунтуваннями.
Повернемось до випадків, в яких плата за подання скарги повертається суб’єкту оскарження, а саме у разі прийняття колегією чотирьох видів рішень. Про:
- задоволення скарги;
- часткове задоволення скарги;
- залишення скарги без розгляду з підстав усунення замовником порушень;
- припинення розгляду скарги у випадку усунення замовником порушень.
На що варто звернути увагу. Якщо ви оформили вашу скаргу з порушенням вимог закону, забули вказати адресу, невірно зазначили номер оголошення або найменування замовника, або допустились інших формальних помилок, плата за подання скарги після прийняття колегією рішення про залишення її без розгляду, повертатись не буде. Що є цілком логічним, з огляду на те, що у випадку запровадження процедури повернення, зазначене може бути використано недобросовісними учасниками для легкого зупинення процедури на три робочих дні без втрати коштів.
Строки на оскарження визначені ч.ч. 8 – 10 ст. 18 законопроекту. Норми, які регламентують строки на оскарження тендерної документації, або будь-яких інших дій/бездіяльності замовника, що відбулись до аукціону, залишились повністю незмінними. Це, на мій погляд, є позитивним моментом, адже правозастосування було ефективно побудовано, та проблем з цим не виникало.
Далі буде…
Агія Загребельська