Встановлення сенсорної кнопки у парламенті десять років тому коштувало $83 тисячі
27.08.2019   //   178 Переглядів

Сенсорна кнопка, встановлена в залі засідань Верховної ради України більше десяти років тому, коштувала 400 тис грн., або близько $83 тис. Про це у 2008 році повідомляв під час презентації тодішній голова ВРУ Арсеній Яценюк.

Спершу в 2008 році розробники системи «Рада» з Інституту проблем математичних машин і систем НАНУ встановили сенсорну кнопку у верхній частині пульта нардепа. За словами Яценюка, регламентний комітет міг виділити на це кошти, передбачені в бюджеті на чартерні рейси голови ВРУ.

При тестуванні журналісти виявили, що людина з довгими пальцями може проголосувати з двох пультів, охопивши однією рукою сенсорну кнопку та кнопку для голосування. Яценюк пообіцяв ліквідувати недолік протягом доби і сказав, що розробники не отримають коштів, доки не збільшать відстань між кнопками.

Після розробники з Інституту проблем математичних систем і машинперемістили сенсорну кнопку в нижню частину пульта, усунувши проблему. Згадок про те чи були виплачені кошти  Інституту не було. Саму систему так і не запустили, і невдовзі Яценюка зняли з посади спікера. Справу за нецільове використання коштів проти нього також не порушили.

За часів Януковича опозиція вимагала ввімкнути сенсорну кнопку в зв’язку з частим «кнопкодавством». У 2013 році спікер Володимир Рибак і голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов показали, що сенсорну кнопку можна обійти за допомогою телефону біля сенсора або зубочисток у кнопках голосування. Яценюк заявив, що трюк із зубочистками вдався завдяки зміні алгоритму голосування, а директор Інституту Анатолій Морозов – що в Єфремова був не справжній телефон, а спеціально розроблений імітатор.

У липні 2017 року Управління справами ВРУ замовило в ТОВ «Амріта Комплексні рішення» розробку проектно-кошторисної документації технічного переоснащення зали засідань за 6,91 млн грн. Нова система повинна була дозволити ідентифікувати нардепів за допомогою біометричного сенсора (сканера) відбитку пальця перед голосуванням. При цьому вказана можливість могла бути реалізована за умови відповідних змін до чинного законодавства. Однак у квітні 2018 року Управління розірвало угоду в односторонньому порядку через те, що підрядник так і не передав замовнику проектну документацію та висновки про проходження всіх експертиз і погоджень, передбачених законодавством.

Державне бюро розслідувань 21 серпня 2019 року відкрило кримінальне провадження за ст. 363 ККУ за фактом порушення службовими особами Управління ВРУ правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем шляхом впровадження використання сенсорної кнопки.

Заступник керівника апарату Верховної Ради Володимир Слишинський (раніше працював заступником мера Вінниці Володимира Гройсмана, і перебрався у ВР в 2015 році, коли Гройсман очолив парламент) повідомив, що це він покликав правоохоронців 22 серпня, коли був на допиті в ДБР. Він заявив, що повідомив працівникам ДБР про те, що відбуваються «дії, спрямовані на вчинення злочину». ДБР разом з СБУ провело 23 і 27 серпня обшуки в центрі управління системи «Рада».

Слишинський розповів, що сенсорну кнопку встановили у 2008 році, а в 2012 році збіг термін гарантії системи голосування «Рада» до якої приєднали кнопку. Сенсорна кнопка має термін гарантії 10 років, тобто у 2018 році гарантія закінчилася.

Наразі у Раді використовують систему голосування «Рада-3» її планували замінити «Радою-4», однак, за словами Слишинського, «Рада-4» – це система із сенсорною кнопкою, а не біометричною. Також вона не дозволяє виводити і працювати з документами.

Слишинський додав, що спочатку йшла мова про запровадження кнопки, а не тестування, як повідомляють 27 серпня.

26 серпня представник «Слуги народу» Руслан Стефанчук повідомив, що йде підготовка до впровадження нової системи голосування «Рада-4, яку планують запустити під  час зимових канікул. А в ніч з 26 на 27 серпня керівництво ВР відкрило проти Слишинського службове розслідування і відсторонило від посади на 2 місяці.

Після обшуків 27 серпня Стефанчук заявив, що «вважає підозрілим намагання старого керівництва парламенту запровадити сенсорну кнопку для голосування народних депутатів».

«Сьогодні ми спеціально з Дмитром Разумковим зранку піднялися, подивилися, як воно функціонує, як функціонує голосування, чи не буде збоїв… Ця кнопка повинна мати технічну гарантію – що той, хто голосує, відповідає тому варіанту, який ми бачимо на табло, і мати юридичну гарантію – воно повинно бути прописаним у процедурі регламенту Верховної Ради. Коли ми побачимо відповідність цих двох вимог – ми тільки за. Станом на сьогодні немає ні першого, ні другого».

Від «Наших грошей»: з наявної інформації досі невідомо хто дав офіційну вказівку включати систему з сенсорною кнопкою.