Як пиляють бюджет луганського «енергоострова» (додано)
09.08.2019   //   603 Переглядів

Наприкінці липня міністр енергетики Ігор Насалик підсунув прем’єр-міністру на підпис проект урядової постанови «Про запобігання надзвичайній ситуації в Луганській області» (копія є у розпорядженні «Наших грошей»).

Йдеться про те, що українська частина Луганщини може у будь-який момент залишитись без світла, яке там виробляє виключно Луганська ТЕС із групи ДТЕК. Після того, як Рінат Ахметов не злив свій «Оппоблок» у кремлівську «Оппоплатформу» Медведчука-Бойка, розлючена Росія перекрила поставки вугілля на цю ТЕС. А оскільки Україна так і не проклала залізничну колію, щоби підвозити антрацит на Луганську ТЕС зі своєї території, то там довелось палити газ. А він набагато дорожчий від вугілля. Тому й електроенергія з нього набагато дорожча.

Насалик пропонує вихід у зниженні ціни газу для ДТЕК Луганська ТЕС: «Нафтогаз» має продавати паливо по 2 895 грн. за тисячу кубів (без ПДВ та тарифів на транспортування та розподіл). Це майже удвічі дешевше від актуального прейскуранту «Нафтогазу» в 5 204 грн. Тобто державі пропонують націоналізувати збитки, які могли б лягти на ДТЕК.

Досить контроверсійна пропозиція – допомогти луганчанам через дотування бізнесу олігарха. Щоб не потрапити у таку пастку, держава вже давно мала розробити обхідні шляхи доставки електроенергії з материка на «луганський енергоострів». Але єдиний відомий такий проект під дахом «Укренерго» саботували і перетворили у «маржинальну» годівничку.

Йдеться про будівництво Кремінської підстанції в Луганській області.

Якщо по-простому, «Укренерго» має побудувати там нову підстанцію. Вона повинна виконати функцію великого подовжувача на кілька розеток, увімкнутого в енергосистему «материкової» України і закинутого на територію Луганщини.

«Укренерго» ще у 2016 році оголосило тендер на будівництво підстанції «Кремінська», на яку мали затягнути повітряні лінії 500 кВ Донбаська-Донська та 220 кВ Кремінська-Ювілейна. Очікувана вартість торгів становила 1,08 млрд грн. (тут і далі всі ціни будуть вказані без ПДВ). Чверть цієї суми припадала на елегазові розподільчі перемикачі КРПЕ 500 кВ і КРПЕ 220 кВ виробництва корпорації «Hyosung» (Корея).

А тепер слідкуйте за руками.

У травні 2017 року ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» («КЕБК») виграла цей тендер. Замовник був дуже вибагливий – викинув одного з учасників «Будівельний холдинг «Шевченківський» за те, що він мав лише 14 років досвіду постачання КРПЕ 500кВ замість необхідних «Укренерго» саме 15 років.

Однак коли дійшло до оформлення угоди з переможцем, то такої вимогливості вже не було – в початковій угоді з «КЕБК» ціну корейського обладнання взагалі не опублікували.

У січні 2018 року «Укрнерего» нарешті показало в додатковій угоді ці ціни (вказуємо доларові еквіваленти по курсу):

Тендерна ціна, січень 2018, (курс 28,84)
КРПЕ 500 кВ $5,85 млн

168,61 млн грн.

КРПЕ 220 кВ $3,15 млн

90,79 млн грн.

У травні-червні 2018 року ці перемикачі нарешті фізично перетнули митний кордон України. За даними джерела «Наших грошей» у фіскальній службі, вони розмитнювались за дещо нижчою ціною, ніж у тендерній угоді:

Тендерна ціна, січень 2018 (курс 28,84) Постачальник «Mewako»-покупець «СВС-Дніпро», Митниця, травень-червень 2018 (курс 26,30)
КРПЕ 500 кВ $5,85 млн

168,61 млн грн.

$4,97 млн
КРПЕ 220 кВ $3,15 млн

90,79 млн грн.

$3,07 млн

Відмітимо, що корейські перемикачі ввозились в Україну за контрактом між німецькою фірмою «Mewako GmbH» та українською ПрАТ «СВС-Дніпро». А не по угоді між виробником «Hyosung» і тендерним підрядником «КЕБК».

І ось нарешті настав травень 2019 року, коли «Укренерго» і «КЕБК» уклали чергову додаткову угоду про підйом ціни на перемикачі:

Тендерна ціна, січень 2018 (курс 28,84) «Mewako»-«СВС-Дніпро»,, Митниця, травень-червень 2018 (курс 26,30) Тендерна ціна від «КЕБК», травень 2019

(курс 26,48)

КРПЕ 500 кВ $5,85 млн

168,61 млн грн.

$4,97 млн $7,05 млн

186,66 млн грн.

КРПЕ 220 кВ $3,15 млн

90,79 млн грн.

$3,07 млн $3,76 млн

99,79 млн грн.

 

Таким чином, дорогою від митниці до тендеру розподільчі пристрої набрали додаткової «державної ваги» у розмірі $2,77 млн. (згідно отриманих після публікації пояснень “Укренерго”, у валюті ціна КПРЕ не змінювалась, а гривневе подорожчання повязано з тим, що оплата проводилась у дні, коли курс євро був вищим від того, що був на момент аукціону). І це ми ще не знаємо, як змінювалась ціна між корейським виробником і німецькою «прокладкою», тобто скільки коштів залишилось одразу на закордонних рахунках. Але ми принаймні бачимо «дельту» між тендерним переможцем і пов’язаним імпортером, адже «СВС-Дніпро» є засновником «Київської енергетичної будівельної компанії».

«Hyosung»-«Mewako» Тендерна ціна, січень 2018 (курс 28,84) «Mewako»-«СВС». Митниця, травень-червень 2018 (курс 26,30) Тендерна ціна від «КЕБК», травень 2019 (курс 26,48) «СВС»-«КЕБК», дельта
КРПЕ 500 кВ ? $5,85 млн

168,61 млн грн.

$4,97 млн $7,05 млн

186,66 млн грн.

$2,08 млн
КРПЕ 220 кВ ? $3,15 млн

90,79 млн грн.

$3,07 млн $3,76 млн

99,79 млн грн.

$0,69 млн

Керівником «СВС-Дніпро» є Микола Кравченко, який раніше очолював департамент капітального будівництва та реконструкції ПАТ «Київенерго» із групи «ДТЕК» Ріната Ахметова та працював у Мінпаливенергетики під керівництвом Івана Плачкова, котрий наразі очолює наглядову раду ДТЕКівського «Київенерго».

Ми не будемо переповідати чутки про зв’язок тендерних успіхів «КЕБК» за часів Порошенка з куратором енергетичної галузі Ігорем Кононенком. Та про вплив останнього на «Укренерго» Всеволода Ковальчука, у якого теж великий бекграунд в тендерах держкомпанії. Зрештою, у нашій історії це не так важливо.

Значно важливішим є те, що у первинно оголошеному тендері підстанцію «Кремінська» планували збудувати ще у 2018 році. Але замість того замовник і підрядник півтора десятки разів укладали додаткові угоди, зокрема про підняття цін (вартість угоди зрештою виросла з 1,06 млрд грн. до 1,11 млрд грн.). А підстанція досі так і не добудована!

В угоді передбачались і штрафні 0,1% пені за кожен день прострочення, і 7% штрафу за прострочення будівництва більш, ніж на місяць, і стягнення з підрядника 64 млн грн. банківської гарантії за будь-який провал. Але ніхто ні з кого нічого не стягував, бо «Укренерго» миролюбно продовжувало строки. Тому тепер замість листопада 2018 року об’єкт планують здати лише у травні 2020 року.

Натомість, якби замовники і будівельники замість швидкого розподілу «дельти» на швидкій товарній поставці перемикачів більше переймались саме будівництвом, то Кремінська підстанція вже зараз дозволила б Україні забути про геморой із поставкою вугілля на Луганську ТЕС і не перейматися підтримкою бізнесу Ріната Ахметова коштом державних дотацій.

Ну, і наостанок – свіжа цитата. Подамо її без коментарів.

«Потрібно знижувати вартість газу для Луганської ТЕС. Тому що немає лінії, вона працює ізольовано. 1 млн жителів забезпечує електроенергією. І через газ виходить, що ціни не відповідають – електроенергія надто дорога, щоб її купували» (8 серпня. Іван Плачков).

Юрій Ніколов, Анна Сорока, «Наші гроші»

 

Після публікації прес-служба «Укренерго» надіслала «Нашим грошам» довідку  щодо реалізації проекту будівництва підстанції  500/220 кВ «Кремінська» із заходами ПЛ 500 кВ Донбаська — Донська та ПЛ 220 кВ Кремінська – Ювілейна.

У компанії вважають, що «висновки журналістів є помилковими, адже побудовані на неповних або недостовірних даних. А отже і самі звинувачення — хибні».

Гривневе подорожчання КПРЕ в «Укренерго» пояснили тим, що ціна обладнання була зафіксована у євро. А платежі  у євро проводились у 2018 році в ті дні, коли курс валюти вже був вищим від того, за яким була обрахована гривнева вартість обладнання на момент аукціону  у квітні 2017 року. Саме ці суми були внесені додатковою угодою у 2019 році, коли курс євро вже був значно нижчим від 2018 року.

Різницю «тендерної» та «митної» цін обладнання в «Укренерго» не пояснили. Непублікацію у “Прозорро” стартової ціни обладнання поянили тим, що закон не вимагає від замовника публікації специфікацій, що є частиною договору підряду.

Щодо затягування будівництва в «Укрненерго» вказали на різні проблеми з іншими державними органами, у тому числі Кабінетом міністрів.

Наводимо весь текст повідомлення «Укренерго» без змін:

  1. ТЕНДЕР НА БУДІВНИЦТВО ПС 500/220 «Кремінська»

«Наші гроші» стверджують: «У травні 2017 року ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» («КЕБК») виграла цей тендер (на будівництво ПС «Кремінська» — ред.). Замовник був дуже вибагливий – викинув одного з учасників «Будівельний холдинг «Шевченківський» за те, що він мав лише 14 років досвіду постачання КРПЕ 500 кВ (комплектний розподільчий пристрій з елегазовою ізоляцією) замість необхідних «Укренерго» саме 15 років».

В тендері на будівництво ПС 500/220 кВ «Кремінська», який було оголошено 27 грудня 2016 р. взяли участь три компанії:

  • Корпорація виробничих та комерційних підприємств «Союз»;
  • ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія»;
  • ТОВ «Будівельний Холдинг «Шевченківський».

Пропозиції «Корпорації виробничих та комерційних підприємств «Союз»  та «ТОВ «Київська енергетична будівельна компанія» допустили до аукціону як такі, що відповідають кваліфікаційним критеріям і технічним вимогам тендеру.

Пропозицію ТОВ «Будівельний холдинг «Шевченківський» відхилили, оскільки вона не відповідала кваліфікаційним критеріям та умовам торгів. Зокрема, в ній була ціла низка невідповідностей:

  1. Необхідні роботи (за понад 10 пунктами) були враховані не в повному обсязі або взагалі не враховані. При цьому НЕК «Укренерго» надсилала компанії запит для уточнення цієї інформації і отримало ствердну відповідь.
  2. Запропоноване обладнання КРПЕ виробництва Hyundai Heavy Industries Co., LTD також не відповідало умовам тендерної документації та вимогам ТЕО за технічними параметрами. Кількість приводів роз’єднувача, заземлювача та швидкодіючого заземлювача на три полюси запропоновано лише 1 (один), за необхідної кількості — 3 (три).
  3. Були відсутні листи від заводу-виробника (або його офіційного представника на території України) щодо постачання автотрансформатора однофазного трьохобмоткового з РПН (пристрій регулювання напруги під навантаженням) та шафою автоматичного управління системою охолодження ШАОТ АОДЦТН-167000/ 500/220-У1 або еквівалент. Дана вимога була передбачена для підтвердження гарантійних зобов’язань щодо постачання обладнання та підтвердження терміну його постачання не пізніше ІІ кварталу 2018 року.

 

  1. Фактичний досвід постачання обладнання КРПЕ 500 кВ складає 14 років з необхідних 15 років. Ця вимога є звичайною практикою Укренерго. Кількість років (досвід) залежить від типу обладнання. Але недостатній досвід був далеко не головною та не єдиною причиною для відхилення пропозиції (див. пункти 1-3).

Важливо, що «Будівельний холдинг «Шевченківський» не скористався своїм правом отримати від замовника додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації. Він також не звернувся до Антимонопольного комітету України щоб оскаржити рішення тендерного комітету відхилити його пропозицію.

  1. ПРОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНУ ДІЇ ДОГОВОР

Журналісти «Наших грошей» стверджують, що нібито «замовник і підрядник півтора десятки разів укладали додаткові угоди, зокрема про підняття цін (вартість угоди зрештою виросла з 1,06 млрд грн. до 1,11 млрд грн.). А підстанція досі так і не добудована».

При цьому автори статті не запросили у Укренерго жодних роз’яснень з цього питання, і в результаті не дослідили того, що відбувається насправді.

Отже терміни закінчення будівництва ПС «Кремінська» дійсно перенесені на значний термін — на травень 2020 року. Але причинами для цього були обставини, які жодним чином не залежали від НЕК «Укренерго». Затримки відбувалися через довготривалі затягування погоджень документів в КМУ та Міненерговугілля. В підсумку вони склали близько 17 місяців.

Тому завершення будівництва переносили двічі.

Перший раз —в другій половині травня 2018 року — терміни перенесли на 1 липня 2019 р. Причиною стала відсутність дозволу Кабінету міністрів на розроблення проекту землеустрою та землевідведення ділянок для будівництва в Кремінському районі. Хоча Укренерго та генпідрядник зі свого боку надали уряду всі необхідні документи ще в серпні 2017 року. Загалом для того, щоб отримати це погодження знадобилося 9 місяців (з 9.08.2017 р. по 23.05.2018 р.).

Приблизно в той же період (з 28.12.2017 р. по 5.09.2018 р.) тривало і погодження в Міненерговугілля проектно-кошторисної документації, на яке знадобилось 8 місяців.

Другий раз термін закінчення будівництва перенесли наприкінці травня 2019 р. — на 30 червня 2020 р. Причина — відсутність дозволу КМУ на вилучення, надання у постійне користування та зміну цільового призначення земельних ділянок в Кремінському районі на території лісогосподарства. Через відсутність дозволу не можна було ані оформити порубочні білети, ані звільнити територію від лісових насаджень для будівельного майданчика. Щоб отримати цей дозвіл знадобилося 8 місяців (з 30.10.2018 р. по 24.06.2019 р.).

Водночас, Укренерго неодноразово зверталося до Кабінет Міністрів з проханням прискорити процедури надання дозволів та затвердження документів, вказуючи на наслідки такого зволікання. Але жодної відповіді не отримано. Більш того, тодішній голова СБУ Василь Грицак в вересні 2018 року звертався до прем’єра Володимира Гройсмана з проханням припинити затягування процедури надання дозволів, наголошуючи на необхідності урядової підтримки проекту будівництва. Але жодної реакції від уряду не надійшло.

  1. ВАРТІСТЬ БУДІВНИЦТВА

Щодо тверджень про нібито завищення вартості будівництва підстанції насамперед треба сказати, що вона складає 1,3 млрд грн., при тому що, Кабінет Міністрів затверджував більшу суму — 1,7 млрд грн.

Загальну суму договору було знижено в січні 2018 р. на підставі позитивного Експертного звіту після розроблення проектної документації стадії «П» (проект) (підстава – п.п.17.1.1 Договору та п.5 ч.4 ст.36 Закону «Про публічні закупівлі»).

Нам не відоме походження даних, наведених журналістами в графі «Митниця», оскільки інформація про митну вартість є закритою.

Але відносно зміни вартості КРПЕ 220 кВ та КРПЕ 500 кВ, за умовами контракту її було прив’язано до курсу євро, а не долару США, як це стверджується у публікації «Наших грошей». Відповідно до умов Додатку 3 та Додатку 4 (є у відкритому доступі) до тендерної документації, платежі за іноземне обладнання та матеріали, здійснюються замовником в гривні згідно валютного курсу НБУ на момент оплати, за результатами перерахунку по відповідній формулі. Замовник не обмежував контрагентів у виборі конкретної валюти, згідно якої б перераховувалась імпортна складова пропозиції. Так, відповідно до специфікацій, оформлених згідно п. 9.19 договору підряду, валютою перерахунку визначалось євро. Відповідно до того ж п.9.19 договору, підписані сторонами специфікації є його частиною. При цьому чинне законодавство не вимагає оприлюднення самих специфікацій. (посилання на картку аукціону в Prozorro, де можна завантажити текст договору підряду — https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-12-27-000391-c)

Крім того для перерахунку гривневої ціни контракту «Наші гроші» взяли дати додаткових угод замість дати проведення платежів. Це призвело до неправильних розрахунків і викривлення інформації у статті «Наших грошей».

Перерахунок ціни замовником було проведено за формулою, відповідно до якої перераховується гривневий еквівалент вартості іноземного обладнання на момент оплати. Вона визначена п. 4.2 проекту Договору підряду (Додаток 4 до тендерної документації), відповідно до вимог пункту 7 частини 4 статті 36 ЗУ «Про публічні закупівлі».

Розрахунок валютної складової саме на дату аукціону визначений абз. 5 пп. 4.2. Додатку 4 до тендерної документації, відповідно до вимог абз.1  ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме: умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Таким чином, в травні 2019 р. вартість обладнання для ПС «Кремінська» було змінено виключно у гривневому еквіваленті у зв’язку із підвищенням курсу євро. Вартість цього обладнання в євро залишилася незмінною: 3,2 млн євро для КРПЕ 220 кВ та 5,9 млн євро для КРПЕ — 500 кВ.

Окремо слід зазначити, що згідно реєстру платежів, які підлягають моніторингу, рахунки-фактури на оплату авансу за КРПЕ 500 кВ та КРПЕ 200 кВ погоджені держаним аудитором, а за результатами перевірки в 2018 році Держаудитслужбою України фінансових операцій за Договором підряду від 10.05.17  №09-4/1107-17, не було встановлено жодних порушень та розбіжностей.

  1. ХІД ВИКОНАННЯ РОБІТ

Не зважаючи на ситуацію із затвердженням проектної документації та проектів землеустрою з боку Кабінету Міністрів України Укренерго проводило закупівлю необхідного обладнання та устаткування, що значно прискорило будівництва. Тому сьогодні на об’єкт поставлено 99% основного електротехнічного та допоміжного обладнання. Це комплектні розподільчі пристрої з елегазовою ізоляцією — КРПЕ-500 кВ та КРПЕ-220 кВ, елегазові вимикачі, 4 фази автотрансформатора АОДЦТН-167000/500/220-У1, трансформатори струму і напруги, нелінійні обмежувачі перенапруги, обладнання релейного захисту та автоматики (РЗА) та автоматизованої системи керування технологічними процесами (АСКТП) тощо.

Роботи йдуть швидкими темпами. Вже змонтовано 96 опор ПЛ 220 кВ Креміська—Ювілейна,  завершено монтаж кабельної ділянки тощо. НА ПС 220 кВ Ювілейна завершено реконструкцію відкритого розподільчого пристрою (ВРП) 220 кВ. Завершено підготовчі роботи на будівельному майданчику ПС 500 кВ «Кремінська». Будівництво завершиться у термін, що зазначений у плані — в травні 2020 року.