ДТЕК був готовий на «добровільний поділ монополіста» ще у 2015 році
31.07.2019   //   357 Переглядів

Колишня державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська закликала прийняти зміни до Закону «Про захист економічної конкуренції» в частині включення у нього норми про «добровільний поділ монополіста». Про це йдеться у колонці екс-чиновниці для «Бізнес.Цензора».

Механізм добровільного поділу суб’єкта господарювання, що займає монопольне становище на ринку, – не передбачений українським законодавством. Можливим є лише примусовий поділ. Рішення про нього приймає Антимонопольний комітет після того, як:

  • Доведе монополізм суб’єкта господарювання;
  • Доведе зловживання з боку монополіста;
  • Наважиться на поділ монополіста.

Разом із примусовим поділом, на монополіста накладають велику суму штрафу. Тоді як «добровільний поділ» – це поділ, рішення про який приймає сам монополіст, в результаті чого оминає етап отримання штрафу від регулятора.

В Україні добровільний поділ «так просто» не почне працювати, переконана Загребельська, та наводить приклад:

«Коли Європейська комісія вперше застосувала такий інструмент правового захисту по відношенню до енергетичної компанії E.ON Electricity, цьому передували кілька розслідувань та мільйонних штрафів. Тобто відповідач чітко розумів, що відомство налаштовано серйозно, і навряд чи він зможе уникнути покарання. Більш того, наполегливість, послідовність та фаховість працівників відомства свідчили про те, що покарання буде суворе, а справедливі суди полишали надію на “поховання” результатів розслідування».

Щодо українських реалій, то Антимонопольний комітет міг показати свою послідовність і рішучість у 2015-2016 роках, коли йшлося про дослідження ринкового становища енергетичного холдингу ДТЕК Ріната Ахметова:

«Тоді Антимонопольний комітет України дуже однозначно дав зрозуміти групі ДТЕК, що вона не просто має ознаки монопольного становища, а й може ним зловживати. За рішення про порушення відносно компанії справи за ознаками зловживання монопольним становищем проголосували всі дев’ять членів АМКУ. Це продемонструвало єдність позиції членів АМКУ щодо групи ДТЕК та серйозність намірів», – нагадала колишня державна уповноважена.

Також Загребельська нагадала, що сам ДТЕК був готовий піти на продаж своїх власних активів.

Нагадаємо, 28 грудня 2018 року АМКУ закрив свою справу, порушену у 2015 році за  ознаками порушення ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ТОВ «ДТЕК  Східенерго»  та  ПАТ «ДТЕК Західенерго» законодавства про захист економічної конкуренції.

За закриття справи проголосували п’ятеро з шести присутніх на засіданні державних уповноважених: Юрій Терентьєв (однокурсник заступника голови Адміністрації президента Олексія Філатова), замголови АМКУ Марія Ніжнік (кума Олексія Філатова з юрфірми “Екво”), Ніна Сидоренко (однокурсниця Філатова і Терентьєва), а також Анна Артеменко і Валерій Полюхович. Єдина з присутніх «проти» проголосувала Світлана Панаіотіді.

Раніше «Наші гроші» опублікували копії першого проекту рішення АМКУ щодо ринку електроенергетики у 2013-2015 роках. У ньому пропонувалось визначити «Енергоатом» і групу компаній ДТЕК суб’єктами господарювання, що займали монопольне (домінуюче) становище у вказаний період.

Аргументами були значні долі цих компаній, які разом займали понад 70% ринку електроенергії. Згідно офіційної Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, для визнання колективної монополії достатньо, щоб три суб’єкти контролювали понад 50% ринку.

Сам голова АМКУ Юрій Терентьєв в нещодавньому інтерв’ю «Делу» заявив, що в 2016 році Комітет констатував наявність структурних ознак монополії на ринку генерації електроенергії у «Енергоатому» і ДТЕК, «але для визнання їх монополістами цього недостатньо».