ДБР підозрює, що Міноборони закуповувало одноразовий посуд і дизпаливо за завищеними цінами
Державне бюро розслідувань 3 квітня почало справу про закупівлі Міністерством оборони одноразового посуду за завищеними цінами у ТОВ «Боюр-Постач» і ТОВ «Комплекс «Ріко». Про це стало відомо з ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 8 липня.
Суд арештував рахунки обох фірм і надав доступ до даних про рух коштів. Слідчий в обґрунтування своїх клопотань посилався на дані з низки публікацій «Наших грошей».
У 2018-2019 роках «Боюр-Постач» уклав шість договорів із Міноборони про постачання одноразового посуду за завищеними цінами на 69,68 млн грн. Інші такі замовлення взяв «Комплекс «Ріко». Обидві фірми пропонували продукцію ТОВ «Андрекс» і ТОВ «Атем Груп».
Ціни від «Боюр-Постача» на одноразові тарілки виробництва сумського «Андрексу» були вищі за прайс-лист виробника, до того ж дилер міг мати додаткову знижку. Це може свідчити про завищення загальної вартості поставленого товару принаймні на 8 млн грн.
Також Міноборони у березні замовило «Боюр-Постачу» дизельного палива на 184,89 млн грн. Воно було на 3,2% дорожчим від тодішньої середньої ринкової ціни. Причому «Боюр-Постач» подав на торги аналогічний договір з ПП «ТБД Опт», з яким, за оперативними даними, не мав ніяких операцій. Крім того, він планував поставляти білоруський дизель, імпортований ТОВ «Газтрим». Але «Газтрим» не мав із ним договорів і не дозволяв йому використовувати свої документи, а сам «Боюр-Постач» узагалі не займався імпортом.
На дизельних торгах не було вимог до матеріально-технічної бази. Натомість вимагалась лише банківська гарантія та один аналогічний виконаний договір, який фактично ніким не перевірявся. Це може свідчити про змову представників тендерного комітету і службовців «Боюр-Постача» для уникнення конкуренції та розтрати коштів у сумі понад 6 млн грн.
На думку слідства, «Боюр-Постач» має ознаки фіктивності та створений посадовцями Міноборони, зокрема директором Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міноборони Володимиром Гулєвичем, дружиною засновника групи компаній «Ріко» Ігоря Романенка Наталією Назимко та військовим у відставці, який безпосередньо контролював фірму. Директор «Боюр-Постача» Олександр Башилов на допиті у якості свідка сказав, що зареєстрував фірму за гроші на прохання знайомого, не керував нею і не знає про її вид діяльності та угоди з Міноборони. Він надав контролеру «Боюр-Постача» та ще одній особі довіреності на представлення інтересів фірми.
Слідство вважає, що посадовці Департаменту, зловживаючи службовим становищем, для одержання неправомірної вигоди лобіюють інтереси учасників тендерів Міноборони.
Отримані «Боюр-Постачем» кошти перераховуються фіктивним фірмам для переведення в готівку і розподілу між учасниками злочинної групи. Розкрадання коштів відбувається за підтримки і сприяння депутата Чернігівської міськради, який лобіює інтереси цих фірм у владних і правоохоронних органах. Цей депутат є близьким товаришем Ігоря Романенка.