Зеленський обрав Терентьєва

08.07.2019   //  

Президент звільнив з АМКУ Агію Загребельську та залишив керувати Комітетом Юрія Терентьєва та двох його заступниць, чиї дії вже нанесли Україні економічні збитки щонайменше 106 мільярдів гривень.

Після двох місяців абстрактних розмов про «підвищення довіри» до Антимонопольного Комітету президент України Володимир Зеленський 5 липня зробив перші конкретні кроки. Він звільнив трьох державних уповноважених Агію Загребельську, Андрія Вовка та Валерія Полюховича і залишив на посадах голову Комітету Юрія Терентьєва та його заступниць Марію Ніжнік та Ніну Сидоренко (також зберегли посади держуповноважені Світлана Панаіотіді, Марія Процишен та Анна Артеменко).

УПД. Через три години після виходу нашої статті на сайті президента України зявився указ про відставку Ніжнік.

Підстави для звільнень невідомі взагалі. Андрій Герус, якого Володимир Зеленський під час виборів призначив відповідальним у своїй команді за антимонопольну і енергетичну політику, публічних коментарів не дає.

За даними «Наших грошей», вибір Адміністрації президента на користь збереження Терентьєва було зроблено після зустрічі голови АМКУ з заступником голови АП Олексієм Гончаруком наприкінці червня. За неофіційними даними з АМКУ, на місце звільнених вже нібито є дві кандидатури – Леонід Антоненко і Ольга Нечитайло, однак остаточне рішення в Адміністрації президента ще не прийняте.

Ольга Нечитайло займається енергетикою у тому самому Офісі ефективного регулювання BRDO, звідки перейшов працювати на Зеленського сам Гончарук. На фото Нечитайло відразу за потилицею Гончарука:

Колишній юрист «Астерс» та «Саєнко і Харенко» Антоненко у 2015 році кілька місяців попрацював у Нацбанку і пішов звідти зі скандалом. Потім він став депутатом Київради і у 2018 році ввійшов до групи депутатів Сергія Гусовського, який був вигнаний з фракції «Самопоміч» за голосування по корупційним земельним питанням.

Ситуація зі звільненням Загребельської одразу викликала гучний скандал. За часів Порошенка, НАЗК склало протокол проти Загребельської за невчасне декларування продажу старого автомобіля її родичем. Однак навіть швидко провівши цю справу через суди, Адміністрація президента Порошенка не знайшла юридичних підстав для звільнення її з посади держуповноваженої. А ось Зеленський зробив це, взагалі нічого не пояснюючи.

При цьому збережені на посадах Терентьєв, Сидоренко і Ніжнік пов’язані з Олексієм Філатовим одним з найвпливовіших заступників Адміністрації президента Порошенка. Перші двоє були його однокурсниками під час навчання в КІМО. А Ніжнік працювала у юрфірмі «Екво», яку співмешканка Філатова заснувала через кілька днів після призначення Філатова в Адміністрацію президента. «Екво» відразу стала обслуговувати «концентраційних» клієнтів АМКУ. НАБУ порушувало справу проти Філатова за те, що він не задекларував свою співмешканку і відповідно зв’язок з «Екво». Однак вона завершилась нічим.

Агія Загребельська добре відома своїми розслідуваннями по зловживацьким схемам. В результаті її розслідування картель харчувальників Міноборони отримав рекордний штраф в історії України, вона єдина в усіх органах влади веде розслідування про монополію «прокладок» оточення Антона Яценка на доступі до оціночної бази ФДМУ, за часів Порошенка вона не дала створити монополію на лотерейному ринку фірмі, якій тоді покровительствував нардеп від БПП Олександр Третьяков, та багато інших.

Також Загребельська голосувала проти і публічно заявляла свою позицію по колективним рішенням АМКУ, які допомагали олігархам збільшувати свій вплив на економіку України. Однак більшість членів Комітету під головуванням Юрія Терентьєва та його заступниць незмінно приймали необхідні їм рішення.

За підрахунками «Наших грошей», з 2015 року завдяки діям Терентьєва та його заступниць Сідоренко і Ніжнік Україні були нанесені економічні збитки у розмірі щонайменше 106,6 мільярдів гривень.

Ось короткий мартиролог, з яким ми знайомили деяких нових представників Адміністрації президента після обрання Зеленського. Тут не буде про чутки накшталт «Терентьєв взяв $40 тисяч за рішення проти авіакомпанії, яка заважає Коломойському». Ми рахували виключно на підставі закону і відомих оцінок.

Погодження «Роттердам+» особисто головою АМКУ Юрієм Терентьєвим

У лютому 2016 року голова АМКУ Юрій Терентьєв одноосібно погодив проект рішення НКРЕКП №289, яким було впроваджено так звану формулу «Роттердам+». У подальшому це дало змогу замголови комітету Марії Ніжнік, яка за розподілом відповідає за ринок електроенергії, відмовити державній компанії «Енергоатом» у розгляді справи про порушення НКРЕКП законодавства про економічну конкуренцію (лист з підписом Ніжнік і аркуш погодження Терентьєва тут). При цьому Ніжнік визнала, що завдяки постанові НКРЕКП тариф теплової електрогенерації зріс з 88 до 177 копійок за Квт*годину. А тариф атомної генерації у цей період зріс лише з 47 до 57 копійок. Тобто відбувся перерозподіл коштів енергоринку на користь ТЕС, що на 80% контролюються групою ДТЕК Ріната Ахметова.

За оцінками Асоціації споживачів електрики і комунальних послуг, за три роки дії формула «Роттердам+» принесла власникам ТЕС близько 40 млрд грн., яких не було б у випадку непогодження Юрієм Терентьєвим постанови НКРЕКП.

Невизнання групи «ДТЕК» монополістом на енергоринку

У 2016 році перша заступниця голови АМКУ Марія Ніжнік підготувала проект рішення про ринок електроенергії, яким група «ДТЕК» визнавалась монополістом разом з державним «Енергоатомом». В АМКУ порахували, що Ахметов і атомники на двох контролюють понад 70% ринку електроенергії. Згідно офіційної Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, для визнання колективної монополії достатньо, щоб три субєкти контролювали понад 50% ринку. А в нашому випадку два суб’єкти контролюють понад 70%. Тобто висновок про монополізм ДТЕКа і «Енергоатому» напрошувався сам собою.

Відповідний проект рішення весною 2016 року був надісланий іншим членам комітету на ознайомлення (докладніше див. АМКУ у 2016 році збирався визнати ДТЕК Ахметова монополістом, але різко пом’якшив оцінку олігарху (документ)).

Однак у день розгляду трапилось перше в історії замінування АМКУ (поліція досі шукає лжемінера), а голова Комітету в той день взагалі втік з роботи.

І після цього Ніжнік «передумала». На остаточний розгляд комітету в червні 2016 року було винесено вже повністю перероблений проект рішення. У ньому ДТЕК вже не визнавали монополістом, а лише назвали компанією, що має ознаки монополії. У подальшому це дало змогу АМКУ усунутись від аналізу зловживань монопольним впливом з боку енергогенеруючих компаній ДТЕК. У грудні 2018 року АМКУ більшістю голосів проголосував за закриття розслідування, залишивши поза межами справи дії групи Ріната Ахметова стосовно поставок електроенергії на пікових навантаженнях, завищення ціни вугілля і виведення коштів за кордон на внутрішньогрупових перепродажах вугілля.

Якби Комітет визнав ДТЕК монополістом та у подальшому довів зловживання монопольним становищем – штраф міг би скласти близько 14,2 млрд грн. А Ігор Коломойський не розповідав би в інтерв’ю, що електроенергія в Україні може подорожчати «по решению “Энергоатома”, который сговорится с Ринатом Леонидовичем уважаемым, у которого 40% электроэнергии страны, а у “Энергоатома” 50%».

Дозвіл «ДТЕКу» на концентрацію «Київобленерго» і «Одесаобленерго»

У квітні 2019 року АМКУ дав дозвіл «ДТЕКу» на придбання двох обленерго, які раніше належали групі «ВС енерджі», співвласником якої є Олександр Бабаков – російський бізнесмен та депутат Держдуми, що голосував за анексію Криму. Бабаков знаходиться під санкціями України. Однак Антимонопольний комітет не вивчав питання власності обленерго. Тим самим АМКУ зробив можливим вихід російських бізнесменів з українського ринку без накладення санкцій.

Також АМКУ надавав ці дозволи без вивчення впливу групи «ДТЕК» на ринок електроенергії у випадку придбання, хоча компанія вже контролює близько 40% розподільчих електромереж України.

Дозвіл на концентрацію «Дніпровського коксохіма» без штрафу

У  квітні 2019 року АМКУ більшістю голосів надав компанії «Metinvest B.V.» Ріната Ахметова дозвіл на придбання акцій «Дніпровського коксохімічного заводу».

Заявку на придбання контрольного пакету акцій заводу компанія подала ще у 2015 році, однак Комітет не поспішав приймати будь-яких рішень у справі. Водночас,  схема власності «Дніпровського коксохіму» містила ознаки того, що «Метінвест» набув контролю над заводом ще наприкінці 2013 року, тобто без дозволу АМКУ.

Таким чином, АМКУ мав не надавати дозвіл на концентрацію, а спершу оштрафувати компанію за бездозвільну концентрацію коксохіму на 5% від річного доходу «Метінвесту». Штраф міг би скласти 16 млрд грн., але не був накладений взагалі.

Непомічена концентрація Ахметовим «Донецьксталі» і «Шахтоуправління «Покровське»

У 2018 році «Метінвест» разом з  офшорами «Altana Limited», «Misandyco Holdings LTD», «Mastino Trading LTD», «Treimur Investments Limited» став акціонером «Донецьксталі», у яку входить «Шахтоуправління «Покровське». Формально, кожен з покупців отримав менше 25% акцій, тобто дозвіл АМКУ на концентрацію був нібито не потрібен. Однак ті ж самі офшори брали участь у концентрації «Дніпровського коксохіма», а представником від «Misandyco» в наглядову раду «Донецьксталі» відразу призначили Андрія Натруса – директора з корпоративних прав і управління ПрАТ «Смарт-Холдинг», яке управляє бізнес-активами народного депутата України Вадима Новинського, який у свою чергу є власником 24% Metinvest B.V. – компанії яка і стала у 2018 році співвласником «Донецьксталі». Тобто АМКУ мав би порушити справу про концентрацію без дозволу, наслідком якої мав би стати штраф «Метінвесту» на 5% від річного доходу. Штраф міг би скласти 16 млрд грн., але не був накладений взагалі.

Непокарана монополія «Остхем» на добрива

Розслідування було розпочате у 2016 році по ознакам зловживання монопольним становищем компаніями «Азот», «Сєвєродонецьке об’єднання Азот», «Рівнеазот», а також «НФ Трейдінг Україна» з групи Дмитра Фірташа «OstChem», яка є основним виробником азотних добрив в Україні.

У 2017 році Комітет направив вказаним компаніям попередній висновок про те, що  монополіст умисне знижував рентабельність заводів, щоб мати можливість завищувати ціни, а у 2015 році в рамках однієї групи суб’єктів господарювання «спостерігалося штучне завищення вартості сировини та, відповідно, витрат підприємства-виробника».

Однак замість винесення вироку, керівник АМКУ Юрій Терентьєв змінив уповноваженого, відповідального за розслідування у справі, взявши її під власний контроль. І після цього вчергове продовжив розслідування, розробивши черговий попередній проект покарання, який у червні 2019 року надіслав «Остхему», і після цього знову засунув його у шухляду.

Штраф за зловживання монопольним становищем – до 10% від доходу за останній звітний рік. Якби АМКУ виніс рішення у справі ще у 2017 році, розмір штрафу міг би скласти орієнтовно 13,5 млрд грн (виходячи із даних про сумарний дохід групи компаній у 2016-му році).

Непомічена концентрація облгазів Фірташа

Сьогодні структурам Дмитра Фірташа підконтрольні загалом 19 облгазів (ПАТ «Сумигаз», ПАТ Харківгаз», ПАТ «Харківміськгаз», ПАТ «Дніпрогаз», ПАТ «Дніпропетровськгаз», ПАТ «Запоріжгаз», ПАТ «Житомиргаз», ПАТ «Закарпатгаз», ПАТ «Хмельницькгаз», ПАТ «Чернігівгаз», ПАТ «Львівгаз», ПАТ «Криворіжгаз»,  ПАТ «Волиньгаз»,  ПАТ «Івано-Франківськгаз», ПАТ «Київоблгаз»,  ПАТ Чернівцігаз», ПАТ «Тисменицягаз»,  ПАТ «Рівнегаз», ПАТ «Миколаївгаз»).

Усі вони були придбані без отримання відповідних дозволів АМКУ на концентрацію. Хоча зі звітів самих компаній було відомо, що їхніми акціонерами є одні й ті самі офшорні компанії, а представниками у наглядових радах є одні й ті самі менеджери.

Штраф за бездозвільну концентрацію сягає 5% від річного доходу суб’єкта господарювання в останньому звітному році. Так, розмір штрафу по облгазам Фірташа міг сягнути 2,6 млрд грн.

Непокарана цигаркова монополія «Тедіс Україна»

У 2017 році АМКУ оштрафував на 431 млн грн. компанію «Тедіс Україна» за зловживання монопольним становищем на ринку гуртової реалізації цигарок у період з 2013 по вересень 2015 року. Цей розмір штрафу рекомендувала замголови АМКУ Ніна Сидоренко, яка вела розслідування.

Штраф набагато менший від того, який можна було накласти при максимальному дотриманні рекомендацій АМКУ – до 10% від річного обороту «Тедісу» у рік, що передував накладенню санкції. Тобто він міг скласти до 3,5 мільярдів гривень, однак фактично було накладено менше – 0,4 млрд грн. (розрахунки тут). Відтак збиток від малого штрафу становить 3,1 млрд грн.

Генеральна прокуратура вела кримінальне провадження №42016000000001264, у якому підозрювала безпосередньо голову АМКУ Юрія Терентьєва та двох держуповноважених Комітету у тому, що вони «незважаючи на проведені неодноразові перевірочні заходи та отримавши докази злочинної діяльності виробників, жодних належних заходів щодо фіксування фактів порушення законодавства про захист економічної конкуренції не вживали, на правопорушників не накладали штрафи та не вживали інших, визначених чинним законодавством заходів реагування».

Також ГПУ відзначала, що представники «Тедіс Україна» систематично надавали грошову винагороду посадовим особами АМКУ.

Агія Загребельська повідомила «Нашим грошам», що вона навіть давала покази слідчому Генпрокуратури по цій справі щодо ролі Терентьєва. Однак кримінальне провадження не завершилось обвинуваченням. У лютому 2018 року генпрокурор Юрій Луценко разом з Терентьєвим взяли участь у зустрічі з представниками тютюнового ринку. На ній було наголошено на відсутності значних проблем на цигарковому ринку, хоча компанія «Тедіс» після кримінальних проваджень та розслідування АМКУ знизила свою частку на оптовому ринку лише з 96 до 89%.

Вина виробників ПрАТ «Філіп Морріс Україна» (чистий дохід у 2017 році 10,7 млрд грн.), ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» (чистий дохід у 2017 році 5,5 млрд грн.), ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» (чистий дохід у 2017 році 2,7 млрд грн.), ПрАТ «А/Т Тютюнова компанія В.А.Т.-Прилуки» (чистий дохід у 2017 році 5,8 млрд грн.) у створенні торгової монополії «Тедісу» вивчається Марією Ніжнік у іншому розслідуванні АМКУ, яке тягнеться з 2017 року і досі не завершене. Виробники непокарані на суми до 10% від річного доходу. За підрахунками, збиток від недоотримання штрафних коштів становить 1,2 млрд грн.

Дозвіл партнерам «санкційної» «Роснєфті» на придбання дизельного трубопровіду «Прикарпатзахідтранс»

АМКУ 18 березня 2019 року дав дозвіл компанії «Нафтобітумний завод» (Білорусь) на придбання компанії «Прикарпатзахідтранс», якій належить трубопровід, по якому з Росії в Україну імпортується до 40% всього дизельного палива, що споживається в Україні. Дозвіл було надано без вивчення впливу цієї концентрації на ринок (структурною ознакою монополії вважається 35% ринку), а також без вивчення зв’язків покупців з країною-агресором Росією.

На початку розгляду цієї справи 14 березня на засіданні комітету держуповноважені повідомили, що «Нафтобітумний завод» раніше вже не був допущений Фондом державного майна України до приватизаційного конкурсу по «Центренерго» через інформацію від СБУ про зв’язки білоруських власників заводу з Росією та компанією «Роснєфть», яка знаходиться під санкціями України. Головуюча на засіданні Марія Ніжнік пообіцяла подати відповідні запити в СБУ, РНБОУ і  Службу зовнішньої розвідки. Однак запити не були подані до остаточного розгляду, і дозвіл був наданий 18 березня голосуванням більшості членів АМКУ, у тому числі голови комітету Терентьєва і обох його заступниць.

Юрій Ніколов, Юлія Костюк, «Наші гроші»