АМКУ помилився, коли відмовився дослідити «заточку» у міноборонівських ТУ на берці, – суд
Шостий апеляційний адміністративний суд визнав протиправною відмову органу оскарження АМКУ у прийнятті скарги на дискримінаційні вимоги Міноборони при закупівлі у 2016 році черевиків по технічних умовах, заточених під продукцію «Таланлегпром». Про це свідчить постанова суду від 12 червня.
Позивачем виступив Олександр Божагора, який оскаржував дії Міноборони на закупівлі черевиків з високими берцями типу А за дванадцятьма лотами очікуваною вартістю 203,06 млн грн (про суть скарги читайте у довідці нижче).
Божагора завантажив скаргу 26 червня 2016 року о 17:45 год. 30 червня тендерна колегія АМКУ прийняла скаргу до розгляду і призначила засідання на липень. Однак, в день розгляду вимоги Божагори так і не були розглянуті – державні уповноважені прийняли рішення залишити їх без розгляду.
Підставою для такого рішення послужили доводи замовника, що скарга подана із порушення строків. Мовляв, кінцевою датою подання пропозицій було визначене 29 червня, до 18:00, а власну скаргу Божагора завантажив 26 червня, тобто пізніше ніж за два робочі дні до закінчення встановленого замовником терміну подання пропозицій.
Замовник порахував, що у червні 2016 року вихідними були 25-28 червня, а отже у ринку була можливість оскаржити вимоги тендерної документації із поданням скарги – до 24 травня, 18:00.
Не погодившись із таким підрахунком днів на оскарження, Божагора звернувся до суду.
Суд першої інстанції став на сторону АМКУ та Міноборони, підрахувавши святкові-вихідні дні за їхнім алгоритмом.
Однак, суд другої інстанції відмітив, що замовник не надав доказів того, що 27 червня – було вихідним днем. Адже, Кабмін лише рекомендував перенести робочий день з 27 червня на суботу 2 липня.
«Доказів оприлюднення інформації про перенесення робочого 27 червня на сайті Міністерства оборони або веб-сайті Prozorro «Публічні закупівлі» матеріали справи не містять», – зауважив суд.
Натомість, резюмував суд, 27 червня 2016 року є понеділком та у розумінні КЗпП України є робочим днем. Тендерній Колегії суд закинув те, що рішення про припинення розгляду скарги не містить алгоритму обрахунку строку звернення заявника зі скаргою, а також у рішенні не зазначено, які дні враховано для обрахунку строку.
Наразі невідомо, чи розглядатиметься спір у Верховному суді.
Довідка:
У скарзі Божагора зазначав, що тендерна документація Міноборони по спірній закупівлі містить дискримінаційні вимоги. Йшлося про ряд вимог, що були розроблені під одного виробника та «заточені» під одного учасника або його сателітів – ТОВ «Таланлегпром» Оксани та Андрія Лаврика. Останній – син екс-губернатора Сумської та Чернігівської областей Миколи Лаврика, який у 2014 році балотувався до Верховної Ради у Ромнах від «Блоку Петра Порошенка»..
Скаржник пояснив, що у квітні 2015 року Міноборони затвердило Технічні умови (У 15.2-00034022-072:2015) на демісезонні бойові черевики з високими берцями литтєвого способі кріплення підошви. Незадовго після цього військові провели кілька переговорних процедур на закупівлю цих черевиків у «Таланлегпрому».
При цьому, затверджені ТУ, відмітив скаржник, по-перше, були розроблені представниками «Таланлегпрому», а по-друге, в точності відповідали опису технологічного процесу виробництва взуття на виробничих потужностях «Таланлегпрому». На той момент вони мали декілька унікальних особливостей, які не дозволяли іншим виробникам виготовляти взяття для Збройних Сил. Сам же «Таланлегпром», за даними Божагори, ще у грудні 2014 року, тобто до моменту затвердження ТУ, представляв зразки черевиків, що повністю відповідали спірним ТУ.
Крім того скаржник нагадав, що взуття за вищезгаданими ТУ замовляли у рамках «волонтерського проекту», ініціатором якого був радник міністра Міноборони Юрій Бірюков у березні 2015 року, тоді як перші підписи на спірних ТУ датовані лише квітнем 2015-го.
«На відміну від нормативних документів (ДСТУ ГОСТ, які регламентують вимоги до військового взуття), Технічними умовами від 2015 та від 2016 років необґрунтовано та незаконно встановлено одну з основних безальтернативних вимог для військового взуття – виключно литтєвий спосіб кріплення двохкомпонентної підошви, а не різні методи, які за параметрами міцності кріплення відповідають вимогам державних стандартів», – пояснив Божагора.
У додаток скаржник нагадав про позицію Міноборони від 2014 року, коли відомство, як замовник, заступилось за учасника торгів, який пропонував до придання черевики клеєпрошивного методу кріплення (тоді йшлось про інші техумови, але позиція була красномовною):
«У Збройних силах України затверджено зразок-еталон черевика хромового з високими берцями литтєвого методу кріплення, а згідно з ГОСТ 447-91 у Збройних силах України затверджено зразок-еталон черевика хромового з високими берцями клеєпрошивного методу кріплення»
Юлія Костюк, «Наші гроші»