Топ-10 помилок Антирейдерської комісії Мін’юсту
21.06.2019   //   1171 Переглядів

«Наші гроші» проаналізували кілька сотень помилок Антирейдерської комісії, у результаті яких суди скасовували її рішення. Ось їх типологія.

У липні 2018 року один черкаський бізнесмен став власником нежилих приміщень по вулиці Благовісній у Черкасах. А вже невдовзі його почала щукати поліція. Річ у тім, що бізнесмен (чи той, хто був замість нього) приніс реєстратору при сільраді у Черкаській області підроблений наказ «Про присвоєння та зміну нумерації будинків та споруд на території Черкас» Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради. Департамент такого наказу не видавав. А коли дізнався про існування цього папірця, зразу звернувся з заявою в поліцію, а крім того – зі скаргою на дії реєстратора. До Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції, яку в народі називають «антирейдерська».  Утім, комісія відмовила у розгляді скарги, бо додані копії документів були «не засвідчені в установленому порядку».

Як пізніше виявилося в суді, привід був надуманим, оскільки департамент зробив копії для всіх матеріалів, крім власне підробленого наказу та оригіналів документів, копіювати які не було потреби. Департамент почав судитися з міністерством, і в лютому 2019 року уже виграв позов у Черкаському окружному адмінсуді, який зобов’язав чиновників юстиції розглянути скаргу департаменту.

Ми зацікавилися – скільки таких скасованих у судах рішень Антирейдерської комісії? Адже, якщо в тебе рейдери відібрали актив, є лише два виходи: довгий – суд, який тягнеться роками, і короткий – комісія, яка може за кілька хвилин скасувати будь-яку реєстраційну дію у «майновому» і «бізнесовому» реєстрах. Власне, комісія і створювалася для того, щоб швидко у законний спосіб повернути активи реальним власникам. Утім, що думають суди – наскільки законно діє комісія?

За даними Мін’юсту з моменту  заснування Антирейдерської комісії 1 січня 2016 року вона розглянула 11 781 скаргу. Через суди оскаржено 727 рішень Мін’юсту за результатами розгляду скарг Антирейдерської комісії. Втім, оскаржувати рішення комісії у суди іде невелика кількість людей.

«Наші гроші» вручну вибрали з Єдиного реєстру судових рішень майже три сотні справ, у яких оскаржувалися накази чи пункти наказів Міністерства юстиції, прийняті на основі рішень Антирейдерської комісії. Частиною матеріалу з нами поділилася адвокатська та юридична фірма «Everlegal».

Ми розбили ці рішення на групи за типом помилок комісії, через які накази Мін’юсту були оскаржені і сформували таблицю, з якою можна ознайомитися ось тут. Цю таблицю ми поступово будемо доповнювати. Зважаючи на те, що один наказ міг бути скасованим через кілька одночасних помилок комісії,  кількість помилок  у таблиці більше, ніж наказів. Збрані дані поки що не дають повної картини, однак чітко показують тенденції.

Зауважимо, що на 278 судових рішень припало 87 відмов судами позивачам. До відмов ми рахували також залишені без розгляду заяви та повернені позови. 11 осіб самі відмовилися від позову.

Неналежне повідомлення про розгляд скарги

Найпоширенішою помилкою антирейдерської комісії виявилося неналежне повідомлення про розгляд скарги. Ми нарахували 81 епізод, коли через це суд скасовував наказ Мін’юсту чи його пункт.

Найяскравішим прикладом такої помилки є ситуація зі столичним нотаріусом Ларисою Журавльовою. Нотаріус зробила незаконну реєстраційну дію, Мін’юст після засідання Антирейдерської комісії анулював їй доступ до реєстру речових прав. Утім, без роботи Журавльова просиділа лише кілька місяців, а потім поновилася через суд, оскільки не була належним чином повідомлена про розгляд скарги. Після поновлення Журавльова часу не гаяла і, наприклад, у сумнівний спосіб переписала приміщення, куплене столичним бізнесменом на торгах СЕТАМ на інших власників, про що вже  писали «Наші гроші».

Процедура повідомлення сторін про засідання комісії прописана у постанові Кабміну 1128. За цим порядком Мін’юст зобов’язаний повідомити про розгляд скарги осіб, запрошених до розгляду скарги, не пізніше, ніж за два дні телефонограмою, через оголошення на сайті Міністерства юстиції або електронною поштою. Як свідчать судові рішення, Мін’юст у багатьох випадках лише розміщує інформацію про розгляд скарги на власному сайті. Ці повідомлення часто не містять інформації про суть скарги, а тому таке оголошення не може вважатися належним повідомленням. Оскільки, вказує Верховний Суд, зміст повідомлення повинен бути достатнім для того, щоб зацікавлені особи могли зрозуміти суть скарги і що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок.

Іноді Мін’юст розміщує на сайті повідомлення про розгляд скарги за день або півтора до початку засідання, таке суди теж бракують. Буває, що Міністерство дублює інформацію на сайті поштовим повідомленням, але  надсилає його уже після розгляду скарги; можуть надіслати через тиждень після засідання або й через два. Буває, міністерство надсилає листа-запрошення на розгляд скарги простою кореспонденцією, тому підтверджень, що такий лист узагалі був – надати в суді не може.  Ще трапляється, коли міністерство повідомляє сторону телефонограмою, але у міністерському журналі телефонограм відомостей про нема. Також суди відмовляють Мін’юсту, якщо вчасна телефонограма або поштове повідомлення існують, але в повідомленні чітко не прописана суть скарги.

Комісія недопрацювала

46 епізодів ми об’єднали умовною назвою «Комісія недопрацювала». Юридичною мовою – це відсутність правових підстав для відмови у розгляді скарги, або коли не у повному обсязі досліджено обставини справи, або комісія зробила передчасний, необґрунтований чи помилковий висновок. Людською мовою – це ситуації, коли комісія впорола якусь дурницю, і суд це помітив.

Ось, наприклад, комісія відмовила скаржнику в розгляді скарги, пославшись на те, що реєстраційна дія, яку оскаржують, здійснена на підставі рішення суду. Справді, по закону, Антирейдерська комісія не розглядає скарги на реєстраційну дію, вчинену на підставі рішення суду. Але існує ще здоровий глузд. Наприклад: хтось підробив ухвалу Дніпровського райсуду Києва, прийшов із цією підробленою ухвалою до філії КП Миронопільської сільської ради «Результат» і пред’явив реєстраторці. Реєстраторка ухвалу в судовому реєстрі не перевірила і на підставі цього фейкового документу зняла арешт із квартири. Суддя Наталія Яровенко, яка фігурує в підробленій ухвалі, дала свідчення, що цієї ухвали ніколи не виносила. Утім, Антирейдерська комісія відмовила справжньому власнику квартири в розгляді скарги, пославшись на те, що, оскільки справа розглядалася судом, то це не компетенція комісії.

Ненадання копій документів

Міністерство юстиції зобов’язане надіслати сторонам, запрошеним на розгляд скарги копії матеріалів, які будуть розглядатися – скаргу та додатки до неї – не пізніше дня, який передує дню розгляду скарги. Ми зафіксували 35 епізодів, коли комісія цього належним чином не зробила.

Наявність судового спору

Антирейдерська комісія не розглядає скарг, коли щодо нерухомого майна є судовий спір. Ми нарахували 20 випадків, коли комісія порушила цю законодавчу норму.

Наприклад. Реєстратор змінила в Єдиному реєстрі юросіб голову селищної ради Коцюбинського Ольгу Матюшину, але при цьому реєстраторці не надали документу про сплату адміністративного збору. Тож Матюшина звернулася в Антирейдерську комісію і скасувала це рішення. Втім, уже два суди вказали, що міністерство зробило неправильно, оскільки одночасно Матюшина ще подала судовий позов. А якщо існує судовий спір з тих самих питань між тими сторонами, то міністерство не має права розглядати цю скаргу.

Антирейдерська комісія в таких випадках виправдовується – мовляв, скаржник інформацію не надав, чи дезінформував, повідомивши, що судового спору немає. Утім, суди зауважують, що членів комісії ніхто не забанив у гуглі – оскільки Мін’юст не позбавлений права перевіряти інформацію в Єдиному реєстрі судових рішень. А саме через те, що він таким правом іноді не користується, це призводить до некоректних рішень комісії.

Пропуск строку подання скарги

Рішення, дії чи бездіяльність держреєстратора можуть бути оскаржені до Мін’юсту протягом 60 календарних днів від прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав. Суди стверджують, що перевірка обставин щодо строків подання скарги є обов’язком комісії. Відтак, якщо вона приймає скаргу на реєстраційні дії, після яких пройшло більше 60 днів, то зобов’язана ретельно перевірити обставини такого значного пропуску строку звернення зі скаргою.  Випадків, коли комісія неправильно порахувала строки – 20.

Прийняття наказу за відсутності у Мін’юсту підстави, повноважень, компетенції

Більшість із 16 знайдених нами епізодів у цій групі стосується того, що Антирейдерська комісія не має права займатись рейдерськими історіями, які стались до 1 січня 2016 року. Оскільки до цієї дати повноваженнями розглядати скарги на дії державних реєстраторів були наділені виключно суди. Детальніше про це йдеться у новині «Наших грошей» Верховний Суд вирішив, що антирейдерська комісія не має права займатись рейдерством, яке сталось до 1 січня 2016 року».

Неповідомлення про розгляд скарги

Випадків, коли Мін’юст не повідомляв якусь зі сторін про розгляд скарги взагалі – 10

Правовий пуризм

У судовому реєстрі почастішали в контексті Антирейдерської комісії словосполучення «правовий пуризм» – надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом. Зараз таких епізодів – 9. Випадком правового пуризму Верховний Суд, наприклад, вважає ситуацію, коли комісія відмовила у задоволенні скарги через неналежно завірену копію документів.

Формальні порушення

Зафіксовано також 6 епізодів, коли комісія задовольнила скаргу неуповноваженого суб’єкта чи особи, права якої не були порушені (або не було належним чином підтверджено, що права були порушені).

Доповнення збільшують предмет скарги

Антирейдерська комісія не має права приймати доповнення до скарги, якщо такі доповнення по своїй суті є самостійною скаргою. Також, зазначає Верховний Суд, діючим законодавством не передбачено подання доповнень до скарг до комісії з розгляду скарг у сфері держреєстрації. Випадків, коли в суді через це було скасовано наказ Міністерства юстиції або його пункт – 4.

 

Аліна Стрижак, «Наші Гроші»