«Прокладочне» меню у будівельників МОЗу
Держпідприємство МОЗу викинуло з тендеру на розбудову Інституту раку будівельника «Охматдиту» заради «прокладки» зі статутником 500 гривень, заснованої лише у січні цього року.
Нарешті це сталось. Прізвище одного з представників «Наших грошей» потрапило у «Прозорро». Виглядало це феєрично: журналіста звинуватили у дискредитації та тиску на керівництво МОЗу та замовника в ситуації, коли МОЗ вже звернувся до правоохоронних органів з заявою щодо перевірки дій замовника по вказаному тендеру. Враховуючи рівень нахабства, який дозволили собі замовники у цій історії, ми ґрунтовно вивчили ситуацію і знайшли дані, достатні для порушення ще однієї справи про розпил коштів Інституту раку (так само як ми раніше знайшли докази розпилу на ремонті Шулявського мосту).
Відразу наголосимо. Шановні учасники тендерів! Ми висвітлюємо тендерні заточки та оскарження в АМКУ у суворій відповідності до нашого гранту. Тобто ми навіть запрошуємо – шліть нам свої історії в мейл і ми зробимо все що зможемо аби допомогти вам. Нехай замовники потім пищать))) Єдине що враховуйте – у нас не дуже багато робочих рук, тому ми можемо взяти в розробку не всі історії.
А тепер повернемось до наших баранів. Йдеться про тендер ціною 2,46 млрд грн на розбудову Інституту раку. Замовником виступає Держпідприємство «Державний будівельний центр Міністерства охорони здоров’я України» (далі «ДБЦ»). І саме воно під носом у МОЗу спершу влаштувало розпил, а потім почало звинувачувати дзеркало за власне відображення.
Закупівлі «ДБЦ» по Інституту раку були скандальними від самого початку. При чому без будь-якої участі «Наших грошей». Досить згадати лише тендер на вибір проектувальника минулої осені. Тоді за 27,52 млн грн обрали фірму ТОВ «БРК Проджект Інжиніринг», яка не надала купу документів, у тому числі про наявність кваліфікованих працівників та досвіду виконання аналогічних угод. Держаудитслужба перевірила цей тендер і встановила порушення, наслідком чого мало стати переоголошення торгів. Але «ДБЦ» проігнорувало держаудиторів. Тож приватна фірма з недоведеною наявністю досвіду і працівників розробила кошторис будівництва на 2,46 млрд грн. На жаль, всі перевірочні функції по цьому кошторису замовник поклав на приватні фірми, а не державні органи. Тому нам дуже складно підтвердити чи спростувати підозри щодо 0,5 млрд грн «маржі», які можуть бути зашитими у цей проект.
«Наші гроші» долучились до цієї історії після оголошення основного тендеру на 2,46 млрд грн. Виявилось, що замовник настільки не хотів, аби цей проект з кошторисом побачили непосвячені люди, що навіть не став оприлюднювати його у тендерній документації. А для відбиття інтересу у нормальних будівельників виставив умову: оплата лише через півроку після виконання робіт. Тобто фірми на власний страх і ризик та за свій кошт мали виконати будівництво, а потім сподіватись на оплату. Розрахунок замовника елементарний: для нормальних будівельників запропонований варіант – не варіант, а для «своїх» оплату ніхто півроку притримувати не буде – заплатять відразу.
Наша публікація «Топ-10 «заточок» від будівельників МОЗ на розбудові Інституту раку за 2,5 мільярда» викликала певний резонанс. Наслідком якого стала ще одна стаття «Після публікації «Наших грошей» МОЗ закликало правоохоронців перевірити розбудову Інституту раку за 2,5 мільярда».
Уцей же час фірма «Ріола-модуль лтд», відома як будівельник «Охматдиту», оскаржила в АМКУ дискримінаційні вимоги по цьому тендеру. Однак замовник вже встиг швидко змінити частину своїх заточок, а тому скарга в «тендерній колегії» була програна.
З огляду на такий шабаш справедливості власник «Ріоли» Роман Абрамовський написав пост у фейсбуку, в якому тегнув одного з авторів «Наших грошей» Юрія Ніколова, аби привернути увагу до своїх пригод. І саме цей тег і дав підстави МОЗівському замовнику заявляти про «замовний» характер наших публікацій. Хоча саме в «Наших грошах» держуповноважена АМКУ Світлана Панаіотіді опублікувала пояснення по рішенню Комітету на програну скаргу «Ріоли-модуль лтд». Тобто ми даємо висловитись усім бажаючим сторонам.
…Колись так само авторів «Наших грошей» Олексія Шалайського і Юрія Ніколова вже звинувачував Юрій Бойко. Він заявляв, що наша публікація про «вишки Бойка» була «заказухою». Український суд тоді не задовольнив наш позов до Бойка, вирішивши, що «заказуха» – то нормальне оціночне судження. Тому цього разу ми не будемо страждати судовими історіями, а прямо зараз доведемо, що тендер «Державного будівельного центра Міністерства охорони здоров’я України» – є банальним розпилом 2,46 мільярдів гривень.
Станом на зараз маємо таке.
Заявку «Ріола-модуль лтд» відхилили за ненадання низки документів. Раніше у МОЗу не було офіційних чи публічних претензій до виконання робіт фірмою. Але держпідприємство МОЗу знайшло вади у заявці «Ріоли» на Інститут раку. Про потужність претензій свідчить надання фірмою відомостей про себе з ЄДРЮО Мінюсту, а не з ЄДРПОУ Держстату.
Менше з тим, факап – так факап. Тому «Ріола» навіть не оскаржує своє відхилення. Натомість фірма заявила, що замовник з порушеннями допустив до участі в торгах іншу фірму. Розгляд скарги призначено на 19 червня, тож ми не будемо оцінювати якість цієї скарги, аби ні в кого не склалось враження, що ми намагаємось вплинути на АМКУ.
Однак ми зробили інше: ми знайшли ознаки змови у тендерних пропозиціях двох фірм ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія «Будмонтаж» (ця фірма зі статутним фондом 500 грн заснована у січні 2019 року) та ТОВ «Аліас інвест груп», які «ДБЦ» вирішив допустити до торгів, викинувши будівельника «Охматдиту».
- Обидві компанії подали майже ідентичні календарні графіки робіт. Відмінною є якість друку – кольоровий друк у «Будмонтажу» є чіткішим від чорно-білого друку «Аліасу».
Щоб схожість календарів від начебто незалежних конкурентів була очевиднішою наводимо скрін календарного графіку відхиленої «Ріоли»:
А тепер дивіться на повне співпадіння у “конкурентів”. Таке враження, що календарний графік «Аліасу» є просто чорно-білою дещо зменшеною сканкопією графіку «Будмонтажу».
Мало того, що «конкуренти» планують робити різні роботи в одні й ті самі дні (подивіться ще раз – там однакова довжина всіх рисочок на графіках).
Так ці графіки ще й містять однаковий набір орфографічних помилок у назвах робіт (виділені жирним):
- «Виненсення інженерних мереж»,
- «пусконалагоджувальні роботи автоматичної [системи] газового пожежогасіння»,
- «ефірне телевачення»,
- «мережі зв’’язку»,
- «влаштування під’’їздних доріг».
Також відмітимо, компанії синхронно по-різному пишуть поєднання прийменників «з-під». В одному випадку окремо «з під», в іншому через дефіс – «з-під».
- Обидві компанії подали страхові гарантії, які не відповідають вимогам тендерної документації, адже не містять підпису та відбитку печатки страховика.
Обоє учасників скористались послугами однієї і тієї ж страхової компанії «Смарт Іншуранс», зареєстрованої у селі Дружня на Київщині. Страховик видав їм довідки практично одночасно. При цьому, страхова гарантія «Будмонтажу» із вихідним номером 5130 була видана 26 квітня, а довідка «Аліасу» із нижчим номером, 5123, дивним чином, – 2 травня.
Водночас, решта довідок від страховика для страхових гарантій цих «конкурентів», хоч і видані 2-3 травня, є послідовними і їхніми вихідними номерами є 1-6.
- Жоден з допущених учасників тендеру не є самостійним будівельником. Обидві компанії планують залучити субпідрядників з обсягом виконання робіт понад 50%.
«Аліас» планує доручити 60% робіт такому собі ТОВ «Ремводпласт Плюс».
У 2017-му «Ремводпласт Плюс» фігурував у кримінальному провадженні Київської місцевої прокуратури як користувач послуг конвертаційного центру для ухилення від сплати податків.
Також відомо, що «Ремводпласт Плюс» по одному з будівельних об’єктів була на субпідряді у ТОВ «Тауріс», яке було проектувальником при авторському нагляді Чірки Анни Анатоліївни. Ця Чірка на нашому тендері по Інституту раку є інженером з кошторисної роботи «Будмонтажу» – єдиного допущеного конкурента.
«Будмонтаж» обіцяє залучити на 75% субпідрядних робіт ТОВ «Хозхімсервіс», давно відоме читачам «Наших грошей».
«Хозхімсервіс» належить донеччанам Аллі Євгенівні і Давіду Олеговичу Кізіменкам, керує фірмою Марк Олегович Кізіменко. Батько останніх двох Олег Олександрович Кізіменко колись очолював Управління капітального будівництва Донецької ОДА, а з 2012 року був заступником мера Севастополя Володимира Яцуби. За даними місцевих ЗМІ, після анексії Криму Росією Кізіменко-старший залишився на тій же посаді при так званому губернаторі Сергію Меняйлі, а у 2015-му його звільнили.
Субпідрядники «Аліасу» та «Будмонтажу» мали взяти на себе дослівно аналогічні роботи. А різниця між 60% субпідрядних робіт у одного і 75% іншого пояснюється тим, що «Хозхімсервіс» зобов’язувався виконати замість генпідрядника ще й «Інші роботи визначені проектно-кошторисною документацією».
Зауважимо, що замовник свідомо дозволив участь «прокладок» у тендері. Оскільки заклав норму, що будь-які вимоги до будівельного досвіду учасників можуть задовольнити саме субпідрядники. Тому «Будмонтажу» вдалось пройти пре-кваліфікацію на тендері ціною 2,5 мільярди, навіть не маючи на руках ліцензії на господарську діяльність, пов’язану зі створенням об’єктів архітектури. Станом на 2 червня цього року статус заявки на її отримання від березня поточного року – «отримання».
Фактично такі тендерні документації означають лише одне – замовник готовий мати справу не з будівельником, а фірмою-прокладкою, яка віддасть роботи на виконання реальній фірмі, а сама – лише збиратиме вершки із вартості договору.
Про безпосередніх учасників тендеру
ТОВ «Архітектурно-будівельна компанія “Будмонтаж”»
Фірма зі статутним фондом 500 грн заснована у січні 2019 року. І з того часу фірма встигла виграти вже два тендери «ДБЦ» окрім нинішнього по Інституту раку: 105,95 млн грн. на капремонт лабораторії та 18,47 млн грн. на реконструкцію приміщень №12-17 радіологічного корпусу Національного інституту раку. При цьому в цих торгах вже і була зреалізована заточка про умови розрахунків. Якщо початково замовник не обіцяв авансу взагалі, то коли «Будмонтаж» виграв тендер і уклав угоду з повним цитуванням істотних умов – через тиждень уклали допугоди, якими внесли 30% авансу протягом десяти робочих днів.
Одноосібною власницею фірми є кримчанка Олена Ремізова, яка нині прописана у Києві. Керівником «Будмонтажу» є Олена Борзаковська, яка на початку лютого цього року опублікувала декларацію перед звільненням з посади головного держінспектора Сектору з управління ризиками Енергетичної митниці ДФС.
Фірма ще не отримувала державних підрядів.
ТОВ «Аліас Інвест Груп»
Засноване у квітні 2015 року юридичною компанією «Лекс Уно» та її контролером Тетяною Рибалко. За даними «Youcontrol», в середині 2016 року у компанію зайшли Віталіна Кігім та ТОВ «Домобудівельна компанія Росичі» Олександра Кириленка і Юрія та Ольги Безкровних, керівником був Сергій Каличак, відомий як помічник екс-депутата-регіонала Сергія Кацуби.
Уже весною 2019-го власниками «Аліасу» стали Андрій Яровенко (він же – новий керівник фірми), Ольга Могильна, Андрій Близнюк та згадувана Віталіна Кігім, а контактний номер телефону компанії змінився на той, який використовує ТОВ «БК Олімпік» із вулиці Зоологічної, 4А тих же Сергія Каличака, Андрія Близнюка та Юрія Лисенка.
Про зв’язки фігурантів з Мінекономрозвитку
«Аліас» виринув у державних тендерах лише цього року. Окрім Інституту раку, фірма виявилась єдиним допущеним конкурентом на тендері по будівництву павільйону України на Всесвітній виставці «Експо-2020» у місті Дубай (ОАЕ) за $5,10 млн. Ці торги теж були досить скандальними, оскільки там замовник викинув з торгів три фірми, залишивши лише двох учасників – арабську «ASGC Construction Llc», що зрештою і отримала підряд, та наш «Аліас», який виконав функцію спаринг-партнера (відкриті торги можливі лише за участі двох допущених учасників). Цей тендер проводило держпідприємство «Експо-2020» Міністерство економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва.
У свою чергу у лютому 2019 році питання розбудови Інституту раку розглядали на засіданні Міжвідомчої комісії з питання інвестиційних державних проектів під керівництвом першого віце-премєра Степана Кубіва. Тоді доповідачами були замміністра МОЗ Роман Ілик та представник ДП «Державний будівельний центр МОЗ України» Юлія Оваденко.
Юлія Костюк, Юрій Ніколов, «Наші гроші»