Перші тендери ЦВК призначені на… після виборів
03.06.2019   //   228 Переглядів

Аукціон по закупівлі бланків протоколів виборчих комісій призначено на 30 липня, тобто після самих виборів 21 липня. Але це поки що не проблема, бо якщо ЦВК не буде тягнути – «Прозорро» само призначить аукціон раніше.

Це потенційно дуже скандальна ситуація. Бо саме (не)виконання тендерних процедур може зірвати дострокові вибори до Верховної Ради. І здається серед політиків є купа людей зацікавлених у тому, аби ці вибори не відбулись. А відтак зрив виборів можна буде забезпечити через… «тендерну» колегію Антимонопольного комітету.

Як під вибори заклали «тендерну» міну

Після того, як 23 травня в «Урядовому кур’єрі» було оприлюднено указ президента Володимира Зеленського про дострокові вибори Верховної Ради 21 липня, відбулось дві речі.

  • Голова ЦВК Тетяна Сліпачук, яку пов’язують з народним депутатом від БПП Олександром Грановським, заявила, що Центрвиборчкому не вистачить відведених двох місяців на підготовку до виборів, бо «законодавство про державні закупівлі не враховує швидкоплинності виборчого процесу позачергових виборів, який в даному разі триватиме лише 58 днів»;
  • Центрвиборчком 25 травня таки почав оголошувати закупівлі для дострокових парламентських виборів. Станом на 1 червня оголошено півтора десятки процедур на загальну суму 81,44 млн грн.

У суворій відповідності до закону, Центрвиборчком почав закупівлі по процедурам в залежності від їх очікуваної вартості. Якщо товари чи послуги коштують до 133 тисяч євро – то це просто «відкриті торги» (наприклад, тендер на послуги з виготовлення та доставки видання Закону України «Про вибори народних депутатів України» очікуваною вартістю 2,33 млн грн оголошено 28 травня і аукціон призначено на 13 червня).

Частина найбільших закупівель мають очікувану вартість більшу від 133 тисяч євро. Наприклад, послуги з виготовлення та доставки партійних та кандидатських плакатів (14,38 млн грн.), бланків протоколів і актів (20,78 млн грн), виборчих скриньок (11,55 млн грн). Тому ці закупівлі оголошені про процедурі «відкриті торги з публікацією англійською мовою».

І саме по цим тендерам дати аукціонів призначені на 30 липня, тобто на через тиждень після самих виборів 21 липня:

Зверніть увагу – йдеться про аукціон на придбання бланків протоколів для виборчих дільниць, таких як: протокол ДВК про підрахунок голосів, акт про погашення неправильно заповненого виборцем виборчого бюлетеня, – загалом 50 видів документів. Тобто вибори, безумовно, не можуть відбутись без цих бланків. Всередині тендерної документації Центрвиборчком написав, що бажає отримати ці бланки не пізніше 16 липня, тобто за тиждень до дня виборів:

Але повторимо – дату аукціону в системі «Прозорро» поки що призначено на 30 липня, тобто вже після виборів. А отже дострокові вибори будуть гарантовано зірвані, якщо все буде йти так як є.

Формально звинувачувати Центрвиборчком ні у чому. Він почав оголошувати тендери відразу після оголошення виборів. Ті самі бланки протоколи бланків під час президентських виборів цього року на суму 15,72 млн грн замовлялись по такій же процедурі «відкриті торги з публікацією англійською мовою».

Але звернемо увагу на такий нюанс – взимку тендер було оголошено 15 січня, а дату аукціону призначено на 25 лютого (зрештою він успішно завершився угодою з переможцем 13 березня). Тобто аукціон було призначено на 40-й день після виборів.

А зараз між оголошенням тендеру 25 травня і датою аукціону 30 липня – 67 днів. Тобто маємо майже двократну різницю у порівнянні з президентською кампанією – «протокольний аукціон» відтягнуто на 27 днів у порівнянні з аналогічним зимовим тендером. А цих 27 днів було б цілком достатньо для повноцінного завершення процедури з дотриманням законних термінів. Ось схема термінів для відкритих торгів з публікацією англійською мовою:

Держуповноважена АМКУ Агія Загребельска у зв’язку з цим повідомила, що дату аукціону автоматично формує електронна система «Прозорро». А тому, якщо замовник буде швидко виконувати залежні від нього процедури, та якщо не буде спроб затягнути тендери ззовні шляхом оскарження відкритих торів у «тендерній» колегії АМКУ – тоді «Прозорро» автоматично перерахує дати аукціонів і призначить на більш ранні дати.

Тобто очевидно наступне – якщо Центрвиборчком буде на кожному з етапів тендерів використовувати максимальні строки, то процедури затягнуться аж до після виборів. Подібну історію ми вже бачили з інавгурацією Зеленського, яку зробили найпізнішою в історії України саме завдяки якнайдовшим строкам на кожному з етапів, що дозволені законом.

Як запобігти зриву виборів через тендерні нюанси?

Перший і найбільш очевидний крок провалила Верховна Рада. Антагоністи Зеленського не захотіли розглядати зміни до тендерного законодавства, які дозволили б скоротити процедури для виборів.

Так, законопроект від Зеленського був поганий, оскільки дозволяв назавжди вивести з-під тендерного закону усі закупівлі виборчкомів на усі вибори у майбутньому – планові та позачергові. А це дає простір для розпилу. Парламентарі могли самотужки визначити, що винятки стосуються лише цієї кампанії 2019 року. Але вони вирішили не допомагати ініціатору розпуску парламенту і взагалі не включили розгляд тендерного законопроекту до порядку денного.

Свій варіант вирішення проблеми в межах компетенції зробило Міністерство економрозвитку. 24 травня МЕРТ підготувало наказ «Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі» за підписом замміністра Максима Нефьодова.

Цей наказ поки що не вступив в силу через те, що Міністерство юстиції його не заюстувало. (І не факт що взагалі заюстує без окремого доручення уряду Володимира Гройсмана, котрий подав у відставку і вирішив більше не працювати.)

Суть пропозиції МЕРТ полягає в тому, щоб надати Центрвиборчкому право лише для цих дострокових виборів 2019 року дробити предмет закупівлі на обсяги, достатні для кожної окремої виборчої комісії або груп виборчих комісій. Це означає, що ЦВК міг би взяти отой тендер на виготовлення мільйонів протоколів вартістю 20,78 млн грн і подрібнити замовлення для окремих районів. І тоді б предмет закупівлі для кожного окремого випадку міг би коштувати менше від 200 тисяч гривень. А це є поріг, нижче якого замовники мають законне право не проводити відкриті торги взагалі, а швидко укладати так звані «допорогові угоди» на власний розсуд з самотужки визначеним підрядником.

Також переведення закупівель ЦВК з «відкритих торгів» у режим «допорогів» дозволяє уникнути етапу оскаржень у Антимонопольному комітеті. Держуповноважені готові розглядати будь-які скарги по виборам у найкоротші терміни, але це однаково дає можливість тендерним троллям відтягувати закупівлі принаймні на дні. І в ході такої швидкоплинної кампанії навіть кілька додаткових днів відтяжки можуть зірвати всі вибори.

Тобто пропозиція МЕРТ вирішує проблему поточних виборів. Але у такої схеми все-таки є мінус.

На відміну від законодавчих змін, які мають прийматись щонайменше 226 нардепами різношерстного парламенту, у цьому випадку мова йде про нормативку рівня міністерства. І якщо зараз мета очевидно блага – допомогти провести вибори для повноцінного і легітимного функціонування вищого органу влади України – то хто дасть гарантії, що скринька Пандори залишиться зачиненою? Якщо зміняться посадовці у МЕРТ, наступники зможуть апелювати до досвіду попередників, і так само обгрунтовувати поділ предмету закупівлі для закупівлі вугілля для окремих шкіл чи ліків від якихось окремих хвороб. І тоді у ці дірки гарантовано почнуть пропихатись різноманітні шахраї. Бо по допорогам – контролю майже ніякого.

Тож виглядає так, що найменше шкоди буде, якщо Центрвиборчком все-таки не стане грати в «італійський страйк», а АМКУ спрацює якнайшвидше у нинішній ситуації з рекордним обсягом скарг і купою незаповнених вакансій у профільному департаменті.

Інакше доведеться все-таки дозволяти виключення для ЦВК. А в найгіршому випадку матимемо юридично-правову вакханалію за участі суддів з Окружної.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»