Міст Кличка на руїнах закону
20.05.2019   //  

Міст між парками «Хрещатий» та «Володимирська гірка» будують із численними порушеннями закону. Але 300 млн грн. із бюджету вже витратили.

Мер Віталій Кличко пообіцяв до Дня Києва зробити киянам дорогий подарунок – пішохідно-велосипедний міст між парками «Хрещатий» та «Володимирська гірка», що має стати «новим знаковим об’єктом» та «окрасою Києва» (на фото нижче). Вже традиційно, подарунок киянам зроблять, не питаючи їх думки та за їх власний рахунок.

Враховуючи кількість скандалів, пов’язаних із будівництвом цього «знакового об’єкту», «Наші Гроші» вирішили детально розглянути правову складову процесу. Поки що ми зупинимося на порушеннях лише містобудівного законодавства, щоб об’єм матеріалу не виходив за рамки пристойності.

  1. Забудова території починається з отримання вихідних даних на проектування, основою яких є містобудівні умови та обмеження (МУО).

Департамент містобудування та архітектури КМДА своїм наказом від 05.10.2017 № 604 видає КП «Інженерний Центр» МУО на міст. Але  КП не має права користування земельними ділянками, на яких планується будівництво. Тому МУО надають посилаючись на виключення, передбачене ч. 4 ст. 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»: будівництво об’єкту транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органу місцевого самоврядування.

Ось тільки єдина чинна містобудівна документація для цієї території – Генплан Києва до 2020 року, і він не передбачає будівництво бажаного мостового переходу.

Як зазначено в МУО, територія проектування потрапляє за Генпланом відразу в три функціональні зони: громадських будівель та споруд, зелених насаджень загального користування та вулиць і доріг.

Пішохідний міст, що будується, має код за ДК 018-2000 – 2141.6. Такі об’єкти можна будувати на території вулиць і доріг, але не в зоні зелених насаджень загального користування (витяг із Містобудівного кадастру Києва є тому доказом).

Маємо перше грубе порушення законодавства: Київмістобудування надало МУО за відсутності встановленого законом переліку документів, є службове підроблення (фактично зазначено, що це будівництво начебто передбачено містобудівною документацією), не зазначено, що проектування і будівництво мосту має вестися виключно на території, що відноситься до вулиць і доріг.

Як мало бути за законом. Мав бути розроблений та після громадського обговорення затверджений Київрадою детальний план території, який передбачав би будівництво мосту. При цьому міст мали розмістити за межами зони зелених насаджень, які, крім всього іншого, є частинами двох парків-пам’яток садово-паркового мистецтва (Хрещатий та Володимирська Гірка) та відносяться до природно-заповідного фонду.

КМДА за час від прийняття рішення про будівництво мосту у лютому 2017 року і до початку будівництва наприкінці 2018 року, могла кілька разів встигнути організувати розробку ДПТ. Єдина можлива причина не йти законним шляхом – бажання поки приховати від киян інші наміри забудови навколишньої території, але це вже тема для іншого розслідування.

  1. Стаття 6 ЗУ «Про архітектурну діяльність» встановлює вимоги, коли проведення архітектурних чи містобудівних конкурсів є обов’язковими. І розроблення проектів об’єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також об’єктів, які розміщуються в зоні охорони пам’яток історії та культури або можуть негативно впливати на території і об’єкти природно-заповідного фонду, здійснюється виключно за результатами таких конкурсів.

Ця норма дуже добре відома міському керівництву, і обов’язковість архітектурного конкурсу не викликає сумніву. Саме тому новий міст і позиціонувався як такий, що будується за результатами проведеного в 2013 році архітектурного конкурсу.

Лише після скандалу, викликаного публікацією «Наші Гроші», профільний заступник голови КМДА Олександр Спасибко офіційно визнав: ніякі ідеї чи концепції учасників конкурсу 2013-го року не використовувалися, а будівництво відбувається за власною концепцією ТОВ «Проектні Системи ЛТД».

Ось така специфіка нашої країни: посадовці куди більше бояться порушити авторські права архітекторів з Європи, ніж визнати скоєння злочину в Україні.

А замовлення розробки проекту будівництва не за результатами обов’язкового архітектурного конкурсу – це саме злочин, при цьому підслідний НАБУ, адже завдяки зловживанню службовим становищем на незаконне проектування було витрачено понад 10 млн бюджетних грн.

Як мало бути за законом. Проект розробляють переможці архітектурного конкурсу. Якщо переможці не можуть або не хочуть розробляти самі – проводиться тендер для обрання проектної організації, що розробить проект будівництва відповідно до пропозицій переможця архітектурного конкурсу.

  1. 18 грудня 2018 року ДАБІ видає дозвіл на будівництво, хоча у замовника будівництва відсутні документи на право користування земельними ділянками, а саме будівництво не передбачено існуючою містобудівною документацією і навіть їй суперечить.

Як мало бути за законом. Законодавство у нас специфічне, і ДАБІ, надаючи дозвіл, може не перевіряти дотримання вимог законодавства при розробленні проекту будівництва. Але перевірити бодай комплектність поданих документів вони були зобов’язані.

Якщо замовник будівництва не подав документи, що підтверджують право користування земельними ділянками, в ДАБІ мали перевірити, чи будівництво ведеться відповідно до містобудівної документації, тобто чи можна будувати без документів на землю.

Враховуючи очевидність порушень, ДАБІ було зобов’язано відмовити у наданні дозволу у зв’язку із неподанням документів, необхідних для прийняття рішення.

  1. Дозвіл на будівництво дає право будувати виключно за проектом, на який його надано (номери та дати експертного висновку і наказу про затвердження проекту зазначаються безпосередньо у дозволі).

Як зазначено у частині сьомій ст. 37 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі коригування проектної документації замовник протягом трьох робочих днів повідомляє про такі зміни відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю з поданням  документів, що підтверджують зазначені зміни. При цьому, продовження виконання будівельних робіт без такого повідомлення забороняється.

«Наші Гроші» вже детально писали, що рішення про коригування проекту будівництва мостового переходу прийняли відразу після затвердження проекту і отримання дозволу на будівництво. При цьому, робоча документація, відповідно до якої ведеться будівництво, мала розроблятися лише для нового проекту після його коригування.

Відмінність проектів досить значна: вартість будівельних робіт має зрости на близько 100 млн грн., із яких 43 млн – вже побудовані, але взагалі не передбачені першим проектом підпірні стіни (цифри із розрахунку ціни при закупівлі додаткових послуг ТОВ «Проектні Системи ЛТД»).

Ось тільки відповідно до даних бази дозвільних документів ДАБІ та «Прозора ДАБІ», зміни у дозвіл вносилися лише один раз, і це була лише зміна відповідального виконавця робіт.

 

Таким чином, будівництво ведеться з прямим порушенням вимог законодавства – без повідомлення про коригування проекту. Але головна проблема навіть не в порушенні формальної вимоги Закону. Новий проект, що вже майже реалізовано за бюджетний рахунок, досі не пройшов експертизи та офіційно не затверджений розпорядженням КМДА. І це офіційно підтвердив замовник будівництва КП «Інженерний Центр» у відповіді на запит «Наших грошей»:

Як мало бути за законом. Жодне будівництво не могло розпочатися, адже рішення про коригування проекту прийняли до отримання дозволу, а договір на розробку коригування уклали вже після отримання дозволу. Щоб розпочати будівництво, мали пройти наступні кроки:

1) проведення експертизи нового проекту;

2) затвердження нового проекту розпорядженням КМДА;

3) повідомлення ДАБІ про коригування проекту для внесення змін у дозвіл;

4) внесення змін у Програму соціально-економічного розвитку Києва на 2019 рік для виділення додаткових коштів із бюджету на будівництво;

5) внесення змін у договір із генпідрядником (в ідеалі – взагалі новий тендер, враховуючи новий проект).

Що далі?

Найбільш імовірний розвиток подій: контролюючі та правоохоронні органи демонстративно «не помічають» порушень. КМДА нахабно затверджує проект, який вже реалізовано, подає повідомлення про внесення змін у дозвіл, а потім отримує в ДАБІ сертифікат на самочинно побудований мостовий перехід, начебто ніяких порушень не було.

До Дня Києва навряд встигнуть, тож офіційне відкриття після введення в експлуатацію скоріш відбудеться на наступне велике свято – День Конституції. Це буде дуже символічним, враховуючи зміст статті 19 Основного Закону України:

«Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Георгій Могильний, «Наші гроші»