СБУ знайшла російський слід у фірми, на яку АМКУ дозволив переписати дизельний трубопровід медведчуківців
12.04.2019   //  

СБУ володіє даними про те, що власники білоруського Виробничого унітарного підприємства «Нафтобітумний завод» пов’язані з бізнесом у Росії. І через це «Нафтобітумний завод» був відхилений Фондом держмайна України з конкурсу щодо приватизації ПАТ «Центренерго».

Про це йдеться у протоколі постійної діючої робочої групи Фонду держмайна, що перевіряла на відповідність вимогам законодавства конкурсної документації учасників приватизаційного конкурсу ПАТ «Центренерго». Копію протоку ФДМУ надав у відповідь на запит нардепа Сергія Лещенко.

Протокол робочої групи ФДМУ датований 10 грудня 2018 року. З нього відомо, що за три дні до цього до ФДМУ надійшов лист СБУ, в якому було сказано, що безпосереднім власником ВУП «Нафтобітумний завод» (село Колеіна Мінської області, Білорусь) є білоруське ТОВ «Інтерсервіс», кінцевим бенефіціаром якого є громадянин Республіки Білорусь Микола Воробей. Він також є засновником та контролером ТОВ «Червоний Бір». А вже ця білоруська фірма на території Російської Федерації володіє ТОВ «Ресурс Танкер».

Також СБУ встановила, що співзасновником ТОВ «Інтерсервіс» є громадянин Білорусі Олександр Шакутін. Це керівник білоруського холдингу «Амкодор», підприємства якого є постійними контрагентами російської компанії «НК «Роснєфть». Стосовної останньої указом президента Петра Порошенка № 176/2018 від 21.06.2018 року застосовані трирічні санкції.

Ознайомившись з листом СБУ, робоча група ФДМУ прийшла до висновку, що «Нафтобітумний завод» як потенційний покупець подав на приватизаційний конкурс неправдиву документацію про себе.  Також було вказано, що компанія не надала копії документів для підтвердження права на одержання джерела надходження кошті для участі в приватизації. Також фінзвітність не була переведена на українську мову. Все це стало причиною, за якою ФДМУ не допустив «Нафтобітумний завод» до приватизаційного конкурсу.

Робочу групу очолював заступник в.о. голови ФДМУ Віталій Герц.

Після відміни конкурсу по приватизації «Центренерго» «Нафтобітумний завод» подав заяву в АМКУ про купівлю частки в статутному капіталі ТОВ «Прикарпатзахідтранс» (Рівне), що перевищує 50%.

18 березня Антимонопольний комітет дозволив «Нафтобітумному заводу» купити українську фірму. Продаж дизельного трубопроводу було ініційовано після січневої зустрічі президента Білорусі Олександра Лукашенка з Віктором Медведчуком.

Сергій Лещенко повідомив про дані СБУ на круглому столі в антикорупційному комітеті Верховної Раді 11 квітня. Присутня на столі перша заступнця голови АМКУ Марія Ніжнік заявила, що у Комітету не було таких даних про причетність власників білоруської фірми до бізнесу в країні-агресорі. Ніжнік заявила, що АМКУ нібито направляв запити в СБУ і РНБОУ стосовно звязків «Нафтобітумного заводу», але не отримав відповіді.

У свою чергу держуповноважена АМКУ Агія Загребельська повідомила, що Комітет не звертався до СБУ до початку розгляду справи про концентрацію місяць тому. Перше засідання відбулось у четвер 14 березня, саме на тому засіданні пролунала інформація з відкритих джерел про претензії ФДМУ до білорусів. А вже у понеділок 18 березня АМКУ більшістю голосів прийняв рішення про дозвіл купівлі «Прикарпатзахідтрансу» білоруською фірмою. Таким чином АМКУ міг відправити запит в СБУ лише у четвер, а на очікування відповіді було відведено п’ятницю, суботу і неділю.

Нагадаємо, «Прикарпатзахідтранс» належав швейцарській фірмі «ITC Industry Trading Company SA» німця Анатолія Шефера, пов’язаного з угрупуванням Віктора Медведчука. Продажі палива з труби вже в самій Україні контролює компанія «Proton Energy» Ніссана Моісєєва, який також пов’язаний з Медведчуком.

Основним активом «Прикарпатзахідтранс» є трубопровід, по якому з Росії та Білорусі транспортують дизельне паливо в Україну та далі в Угорщину. Основним постачальником є «Роснєфть», яку очолює близький до Путіна Ігор Сєчін, а контрольний пакет компанії знаходиться у власності державного російського «Роснєфтєгаз».

Юрій Ніколов, Юрій Школяренко,  «Наші гроші»