Мін’юст віддав «СЕТАМу» торгівлю арештованим майном без конкуренції на тендері, дискримінаційні вимоги до якого вигадував Мінюст

05.04.2019   //  

У відкритому конкурсі на визначення організатора електронних торгів з реалізації арештованого майна участь у березні 2019 року взяло лише одне підприємство – ДП «СЕТАМ». Про це повідомила заступник Міністра юстиції України з питань виконавчої служби Світлана Глущенко на засіданні Антимонопольного комітету від 4 квітня.

Ще у 2016 році Антимонопольний комітет рекомендував Мін’юсту дозволити проводити електронні торги по продажу арештованого майна не тільки через СЕТАМ. Мінюст проігнорував ті рекомендації. Відтак, АМКУ у 2017 році відкрив розгляд справи за ознаками вчинення Міністерством юстиції порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

У 2018 році «СЕТАМ» вирішив укладати договори щодо партнерства з приватними електронними майданчиками в рамках «дорожньої карти». Виконання цієї карти мало продемонструвати Антимонопольному комітету, що Міністерство юстиції робить кроки по демонополізації ринку торгівлі арештованим майном, який нині повністю монополізовано держпідприємством Мінюсту.

На виконання тих же рекомендацій АМКУ, 18 березня цього року Міністерство організувало відкритий конкурс на визначення організатора електронних торгів з реалізації арештованого майна, перемога у якому дісталась ДП «СЕТАМ». На момент оголошення результатів конкурсу жодних подробиць тендеру не публікували. По сьогодні було достеменно невідомо, чи підприємство отримало перемогу в результаті конкурентних торгів, а чи було єдиним учасником.

На засіданні Комітету 4 квітня, яке відбулось якраз у межах справи Комітету від 2017 року, заступник Міністра юстиції Світлана Глущенко підтвердила, що тендер відбувся за участі єдиного учасника – ДП «СЕТАМ».

Цьому послугували жорсткі кваліфікаційні вимоги до потенційних учасників торгів. Йшлося, з-поміж іншого, про такі умови:

• Розмір статутного капіталу понад 5 млн гривень;
• Досвід проведення електронних торгів від 3 років;
• Наявність мережі філій у 2/3 областей України.

Держпідприємство «ProZorro.Продажі» повідомило, що не могло виконати такі вимоги. У тому числі і через те, що на підготовку до тендеру було відведено лише 15 днів, за які держпідприємство не могло зробити свій статутний капітал відповідного розміру.

На засіданні з’ясувалось, що встановлені Кабінетом міністрів кваліфікаційні вимоги розробляло саме Міністерство юстиції.

На запитання, чи відповідає бодай один суб’єкт господарювання, окрім «СЕТАМ’у», даним кваліфікаційним критеріям, Глущенко відповіла, що не проводила відповідного дослідження. А крім того, питання не стосується предмету розслідування Антимонопольного комітету.

«Конкурс відбувся. Будь-які інші суб’єкти господарювання зможуть взяти участь у наступному відкритому конкурсі, який пройде через п’ять років», – переконана Глущенко.

Сьогодні ДП «СЕТАМ» виступає одночасно організатором та одним із операторів електронних майданчиків системи з реалізації арештованого майна, у чому АМКУ вбачає основну загрозу для конкуренції на ринку.

«Ринок операторів функціонує кілька днів з моменту першого засідання, тож говорити про долю «СЕТАМ’у» на ринку операторів зарано. Всі оператори мають однаковий доступ до інформації, яка розміщена у базі даних», – повідомив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Віктор Вишньов.

У свою чергу заступник генерального директора державного підприємства «СЕТАМ» Микола Писанчин висловив переконання, що присутність «СЕТАМ’у» на ринку одночасно як організатора та як оператора торгів є необхідною у зв’язку з можливим «зговором» інших учасників ринку.

«Основним завданням реалізації арештованого майна є виконання рішень суду. А якщо результатами конкурсу буде зговір приватних майданчиків? Ми отримали такі дані від асоціації бірж: йдеться про зговір не підключатись до ДП «СЕТАМ». В результаті може виникнути ситуація, коли у нас буде один організатор – і жодного оператора. Виконання судових рішень по Україні може припинитися», – пояснив Вишньов.

Присутні на засіданні учасники ринку, зокрема ТОВ «Електронні торги України», назвали такі звинувачення наклепом.

У ході останнього засідання у справі відповідачі також клопотали про недопущення до участі у розслідуванні директора департаменту досліджень і розслідувань ринків невиробничої сфери Анжеліки Коноплянко через «конфлікт інтересів». Справа в тому, що Коноплянко раніше працювала у Міністерстві юстиції, зокрема, була членом Комісії з питань розгляду скарг у сферах державної реєстрації Мін’юсту. Голова АМКУ Юрій Терентьєв відмовив у задоволенні клопотання.

Зауважимо, в Антимонопольне відомство Коноплянко потрапила у лютому цього року – спершу на посаду директора Департаменту організаційної роботи АМКУ, звідки була переведене на нині займану посаду.

Нагадаємо, за останніми даними операторами електронних майданчиків виступають троє суб’єктів – «СЕТАМ», «Приватбанк» та «Укравтомаз» (фірма належить колишньому співробітнику з системі Мінюсту). Також у Мін’юсті розглянули заявки ще трьох майданчиків.

Юлія Костюк, «Наші гроші»