Замовникам заборонили купувати російські ПАЗи, перейменовані в українські «Мрії», – Верховний суд
01.03.2019   //   684 Переглядів

Касаційний адміністративний суд визнав обґрунтованими висновки закарпатського замовника та АМКУ про те, що автобуси російського «Павловського автомобільного заводу», переобладнані під «школярики Мрія», підпадають під заборону на імпорт та продаж бюджетникам. Про це свідчить постанова суду від 25 лютого.

На початку літа 2017 року Закарпатський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді замовив ПП «АІС-Полтава» шкільний автобус «Ataman» (ПАТ «Черкаський автобус») за 1,68 млн грн. Напередодні у межах того ж тендеру замовник відхилив дві дешевші пропозиції компаній ІП «АІС-Полтава» та ТОВ «Радіал-Україна».

Викинуті компанії пропонували автобуси АС-P-4234 «Мрія» (переобладнані у Кременчуку ТОВ «ВО “Авто-Холдінг”») вартістю 1,50-1,52 млн грн.

У протоколі відхилення замовник зіслався на отриманий від Управління СБУ в Закарпатській області лист, у якому повідомлялось, що автобуси «Мрія» є переобладнаними в Україні автобусами «ПАЗ-4234» виробництва російського ТОВ «Павловський автомобільний завод», що входить в концерн «ГАЗ» (РФ). Відповідно до Закону «Про санкції» та введеним в дію указом Президента Рішенням РНБО від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів», імпорт та придбання бюджетними установами автобусів цих виробників – є забороненим.

Викинута з торгів компанія «Радіал-Україна» оскаржила рішення замовника в АМКУ, однак не отримала підтримки в регулятора. З-поміж іншого, тендерна колегія дослідила висновок експерта Кременчуцького відділення Полтавської Торгово-промислової палати, де зазначалось, що:

«шкільний автобус «Мрія» є товаром, що виробляється на потужностях ТОВ «ВО “Авто-Холдінг”» у м. Кременчук. При цьому, першим етапом технологічного процесу виробництва є “розбирання автобусу”».

Про те, що автобуси «Мрія» є модифікованими в Україні коритами російського «ПАЗу», раніше писали «НГ.Львів». Автобуси дооснащують проблисковими маячками та сидіннями, після чого отримують сертифікати відповідності «УкрСЕПРО» у ДП «УкрЦПСЗПС». Примітно, що левова частина протоколів випробувань на автобуси видана на території РФ.

Влітку 2017 року «Радіал-Україна» розпочала судовий процес проти тендерної колегії АМКУ з позовом про визнання рішення регулятора протиправним. Втім, програла справу у всіх трьох інстанціях. Крапку у спорі поставив Верховний суд, чиє постанова набрала законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена.

Суд дійшов висновку, що товари російського підприємства «ПАЗ» підлягають під пряму заборону державних закупівель, а оскільки у Кременчуці відбувається переобладнання автобусів саме цього виробника – його придбання бюджетними установами також заборонене.

Нагадаємо, Хмельницьке територіальне відділення АМКУ з осені 2017 року розслідує справу щодо ймовірних антиконкурентних узгоджених дій між ТОВ «Радіал-Україна» та ІП «АІС-Полтава». 15 лютого відділення оштрафувало компанії загалом на 908,60 тис. грн за ненадання інформації на вимогу. Разом з тим, доля основної справи щодо змови компаній залишається невідомою.

Також додамо, що «Радіал-Україна» та «АІС-Полтава» лише протягом 2016-2017 років спільно взяли участь у 342 тендерах. У період з червня 2016 року по червень 2018 року ІП «АІС-Полтава» підписало договорів із бюджетниками на поставку автомобільної техніки на суму 24,66 млн грн. ТОВ «Радіал-Україна» з травня 2016 по березень 2018 року отримало замовлень на 462,46 млн грн. Обидві компанії у подальшому не підписували договорів із бюджетниками.

З 4 грудня 2018 року ТОВ «Радіал-Україна» знаходиться у стані припинення. Засновником прописаної у Києві фірми є ТДВ «Гармонія» харків’янина Владислава Кулікова, який виступає бенефіціарним власником разом з Олександром Грабійчуком. «Гармонія» раніше юридично знаходилась за адресою – провулок Балтійський, 20 у Києві разом із ТОВ «Група компаній “АІС”», до якої входить ІП «АІС-Полтава» Сергія Труша та Андрія Цюрюпа.

Група компаній «АІС» пов’язана з  нардепом Дмитром Святашем (раніше – Партія регіонів, зараз – «Відродження») та екс-нардепом від Партії регіонів Василем Поляковим.