134 дозволи на незаконні будівництва Києва. Список
26.02.2019   //  

КМДА під контролем ДАБІ поставила на потік видачу незаконних дозволів на будівництво. Швидкість – 7 дозволів щомісяця.

Почнемо одразу з опису схеми. Всякий забудовник мріє звести будівлі там, де це принесе йому найбільший прибуток, однак часто його прагненню заважає закон. Одним із виявів закону на регіональному рівні є містобудівна документація, яку приймає громада через своїх депутатів (Генплан, зонінг та детальні плани території).

Якщо забудовник хоче втулити в місті щось таке, що містобудівною документацією не передбачено, він йде одним із трьох шляхів:

  1. клопоче про зміни містобудівної документації;
  2. будує що заманеться, домовляючись щоб не помічали порушення.
  3. отримує документ, згідно з яким його забаганки начебто відповідають містобудівній документації.

Саме третій пункт і є суттю схеми, яку давно і впевнено реалізували чиновники КМДА. І зрозуміло чому. Бо вносити зміни у містобудівну документацію – довго, і не завжди можливо (адже громада може виявитись непоступливою), а за незаконне будівництво нехай лише іноді, але все ж таки доводиться відповідати. Принаймні грішми перед «правоохоронцями».

Отримати ж хай незаконний, зате документ – можна швидко і легко, а відповідальність ляже не на бізнесмена, а на орган місцевого самоврядування, який згодом сам буде всіма силами захищати незаконне будівництво.

Документ, про який йде мова – це МУО (містобудівні умови і обмеження). За своєю логікою вони  мають бути викопіюванням режимів забудови окремої ділянки із містобудівної документації. Але, якби так було, то не було би й самої схеми, а Київ би не перетворювався на архітектурне божевілля. Ну, і діти деяких «кращих людей міста» мали би менше кишенькових грошей на морозиво і шампанське Crystal.

Роздача МУО з порушенням вимог містобудівної документації стало настільки популярним, що законодавці два роки назад встановили за нею нагляд і зобов’язали розміщувати скан-копії  документів у публічних реєстрах.

Наскільки ефективними виявилися законодавчі заходи, розглянемо на прикладі Києва. Для цього нам знадобляться лише Реєстр МУО, матеріали діючого Генплану Києва та, для зручності, Публічний портал Містобудівного кадастру Києва.

З 30.06.2017 по 12.02.2019 до Реєстру МУО внесли 565 документів. Принагідно нагадаємо  історію  про надання, а потім підробку наказу про відмову  одних МУО.

Так от. Майже всі МУО не відповідають встановленим вимогам. Замість абсолютних значень відсотка забудови, щільності населення тощо містять посилання на Державні будівельні норми. Це дозволяє забудовникам порушувати вимоги містобудівної документації через погодження відхилень від ДБН.

Найбільш суттєвим тут є зазначення не максимальної висотності будівель, а умовної висоти. Умовна висота – показник, пов’язаний із пожежною безпекою: це різниця між рівнем розміщення пожежних машин та підлогою останнього поверху. Умовна висота менша за звичайну на 6-10 метрів, але в умовах складного рельєфу, типового для центру Києва, різниця іноді перевищує 30 метрів. Це різниця між показниками особливо критична, якщо вирішується питання будівництва в історичних ареалах.

Всього на нове будівництво або реконструкцію зі зміною зовнішніх розмірів було надано близько 400 МУО (інші – реконструкція окремих приміщень у будівлях). Кожне третє таке МУО (134 документи) надали із порушенням вимог містобудівної документації, а серед клієнтів – не лише приватні компанії, але й КП, ДП, і навіть такі державні структури, як ГПУ і Територіальне управління Державної судової адміністрації.

Виявлені порушення можна поділити на чотири основні групи (деякі МУО мають відразу по два порушення). Із повним переліком документів із порушеннями можна ознайомитися тут (скачати Реєстр МУО).

Схема перша: банальна нахабність (32 МУО)

Включає в себе як неприкрите надання МУО на об’єкти, що суперечать містобудівній документації (наприклад, розширення автозаправок, що невідомо як «виросли» в зоні зелених насаджень), так і службове підроблення.

Як показовий приклад службового підроблення, можна привести МУО Агрокомбінату «Хотівський» (затверджено наказом від 26.12.2018 № 1379).

В МУО зазначено, що функціональне призначення – зона середньо- та малоповерхової забудови відповідно до рішення КМР від 01.01.2007 № 353/3187 та дозволено будувати будинки із умовною висотою 30 м (це 10-11 поверхів). Але, по-перше, середньоповерхова забудова за Генпланом – це не більше 8 поверхів, а по-друге, зазначеним у МУО рішенням КМР територія віднесена лише до зони малоповерхової забудови (без жодної середньоповерхової), тож будувати вище 3 поверхів тут заборонено.

Схема друга: гра словами (22 МУО)

Розвинений варіант попередньої схеми – більш витончений і використовується для будівництва житлових будинків там, де будівництво житла за містобудівною документацією взагалі не передбачено.

Житлові будинки просто називають «багатофункціональними комплексами» у різних варіаціях, а потім в розділі максимальної щільності населення замість заборони будувати житло вписують вимогу дотримуватися вимог ДБН для забудови звичайних житлових кварталів та мікрорайонів.

Найбільш скандально відомим будівництвом за такою схемою у Києві є ЖК «Ярославів Град» на місті колишнього Сінного ринку в зоні громадської забудови, МУО на яке були видані ще до створення відповідного Реєстру.

Схема третя: Мінкультури вам у поміч (39 МУО)

«Наші Гроші» вже детально описували суть схеми, тому лише коротко нагадаємо.

Відповідно до діючого Генплану Києва (ст. 27 Основних положень), в Центральній планувальній зоні заборонене нове будівництво вище 27 метрів від поверхні землі. Так вже вийшло, що ця планувальна зона майже повністю входить до центрального історичного ареалу.

Хоча в МУО на будівництво в центральній планувальній зоні зобов’язані прописати встановлене у Генплані обмеження висоти, в цій схемі дозволяють будувати іноді і понад 100 метрів висоти – за умови погодження з Мінкультури, яке взагалі не має права погоджувати подібні речі.

Схема четверта: підміна містобудівної документації на ДБН (53 МУО)

Використовується для будівництва звичайних багатоквартирних будинків в приватному секторі під виглядом садибної або зблокованої забудови.

Відповідно до Генплану Києва (ст. 16 Основних положень) кількість поверхів в садибній, зблокованій або просто малоповерховій забудові не може перевищувати трьох.

У той же час, відповідно до п. 3.19* ДБН 360-92**, забудова садибних районів не може перевищувати 4 поверхів, при цьому максимальна висота встановлюється місцевими правилами.

Хоча немає жодних сумнівів, що між положеннями ДБН та Генплану немає ніяких суперечностей, а значить вище 3 поверхів садибні будинки у Києві будувати заборонено, в МУО настирно вписують, що не більше 4 поверхів, при цьому вказуючи в метрах висоту, що потрібна забудовнику.

Це найбільш розповсюджене із виявлених порушень. Зрозуміло що не завжди забудовник порушить вимоги і побудує багатоквартирний будинок від 4 поверхів і вище (може дехто лише мріє бути вищім за сусідів), але зустрічаються «садибні будиночки» висотою під 30 метрів на десятки квартир, як типова дев’ятиповерхівка.

Скільки це коштує

Експерти причетні до реального будівництва розповіли нам, що забудовники жаліються на збільшення розміру хабарів за надання МУО: для невеличкої ділянки 10 соток вони складають десятки тисяч USD, а найбільший розмір для великого будівництва минулого року склав $2.5 мільйони.

Зрозуміло, що ми не можемо підтвердити цю інформацію документально, але навести її все одно вважаємо доцільним. Також зрозуміло, що замовники на кшталт ГПУ або Теруправління Державної судової адміністрації отримують незаконні МУО від КМДА за якісь інші послуги.

Необхідно розуміти, що забудовники не будуть офіційно звертатися у відповідні правоохоронні органи, адже хабар у них не вимагають – його хочуть платити самі забудовники, адже нехай суми і зросли, вони однаково складають лише частину додаткового прибутку забудовників, отриманого завдяки можливості безкарно порушувати законодавство.

Хто має контролювати законність 

Контроль за дотриманням законності під час надання МУО покладений на ДАБІ.

У Києві це – Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, у складі якого функціонує відділ нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування. Тобто завданням цього відділу є контроль діяльності єдиного у Києві об’єкту нагляду – Департаменту містобудування та архітектури КМДА.

Немає жодних сумнівів, що спеціальний відділ у ДАБІ без проблем може забезпечити контроль на наданням МУО Департаментом КМДА, маючи в своєму арсеналі право на проведення документальних, камеральних, планових та позапланових перевірок і он-лайн доступ до всієї необхідної документації. Ці перевірки регулярно проводять, але головні інспектори ДАБІ дивним чином не помічають масових порушень.

Чому порушення законодавство не лише відбуваються, але і не помічаються, мають розбиратися правоохоронні органи. А нам залишається лише зазначити, що за надання МУО в Києві ще з липня 2016 року безпосередньо відповідає заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Валентина Антоненко, яка до квітня 2016 року працювала начальником відділу у Департаменті ДАБІ в Києві. А самі МУО, підписані Антоненко, потім затверджуються наказом за підписом головного архітектора Києва і директора відповідного Департаменту КМДА Олександра Свистунова.

 

Георгій Могильний, для «Наших Грошей»