Адвокат «ICU» в інтересах НКРЕКП поклопотала в суді про обмеження дій НАБУ по справі щодо «Роттердам+»
11.02.2019   //  

Солом’янський районний суду міста Києва переніс на 28 лютого розгляд питання про обмеження  детективам НАБУ строків розслідування кримінального провадження щодо формули «Роттердам плюс» до 1 місяця. Про це «Нашим грошам» повідомили в НАБУ.

Відповідне клопотання подала адвокат Ірина Одинець в інтересах НКРЕКП. Питання розглядалось 7 лютого суддею Соломянського райсуду Вадимом Сеніним, і розгляд було перенесено на 28 лютого.

«Якщо суд обмежить строк розслідування НАБУ у цій справі, то наслідком такого рішення може бути навіть закриття справи. Адже після збігу строку потрібно буде справу або закрити, або напрвити до суду. Однак детективи НАБУ можуть не встигнути вкластися у ці строки», – пояснила член правління Центру протидії корупції Олена Щербан.

У грудні минулого року Одинець подавала клопотання про відвід детектива НАБУ, який веде розслідування, у вересні – про відвід судді. Суд відхилив обидва клопотання, повідомила «Економічна правда».

Ірина Одинець раніше була засновником юридичної фірми «Саприкін і Одинець» разом з Артемом Саприкіним. Він є членом наглядової ради банку «Авангард», який належить кіпрській фірмі «ICU Holdings Limited». У наглядову раду він був делегований ICU. Одинець і Саприкін також значаться партнерами юридичної компанії «A. G. Frangos&Co LLC», що базується на Кіпрі і в Україні. У 2010 році Одинець та Саприкін разом входили до наглядової ради фонду Інвестиційний капітал-1. Цим фондом керувала група ICU.

Зараз Одинець – власниця юридичної компанії «Лексмарт». До 2017 року серед її засновників були той же Саприкін і Сергій Бенедисюк, колишній директор департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції.

Також Одинець захищає інтереси «ICU» в кримінальному провадженні, порушеному Генпрокуратурою щодо екс-депутата Юрія Кармазіна. Його підозрюють в розсилці в правоохоронні органи договорів компанії ICU з відомим американським лобістом. В «ICU» стверджують, що розсилка документів була частиною спланованої кампанії щодо її дискредитації.

Інвестиційна компанія «ICU» є фінансовим радником президента по продажу «Рошена», який так і не було здійснено на протязі всього президентського терміну Порошенка.

НАБУ з 2016 року проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами НКРЕКП, які в 2016 році прийняли постанову № 289 “Про затвердження Порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни електричної енергії” (формула Роттердам+).

Слідство підозрює, що тодішній голова НКРЕКП Дмитро Вовк (колишній працівник «ICU»  і «Рошен») разом з членами комісії, використовуючи службове становище і діючи в інтересах генеруючих енергокомпаній, навмисне, з метою створення умов отримання ТЕС надприбутків, в січні-березні 2016 року за розробку порядку формування оптової ринкової ціни (Роттердам+) забезпечили включення в нього явно необґрунтованої формули, яка збільшувала вартість вугілля.

Таким чином, вони створили необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії в оптовий ринок. Від Антимонопольного комітету формулу погодив особисто голова комітету Юрій Терентьєв.

У 2015 році президент України і власник «Рошену» Петро Порошенко заявляв про боротьбу з олігархами. За наслідками «деолігархізації» єврооблігації ДТЕКу значно подешевшали і їх скупила «ICU». Після введення формули «Роттердам+» прибутки ДТЕК значно виросли. І внаслідок подорожчали придбані ICU єврооблігації. Після цього президент Порошенко припинив риторику щодо «деолігархізації».

У свою чергу «ICU»  пояснювало подорожчання єврооблігацій ДТЕК приїздом до Києва якихось нібито інвесторів, привезених банками Nomura і Barclays у травні 2016 року. Однак жодних даних про фактичні дії інвесторів більше не було.

Натомість «ICU»  і «Метінвест» Ріната Ахметова уклали низку угод по боргам «Донецьксталі», завдяки яким фінансисти Порошенка вже отримали від компанії Ахметова 2 мільярди гривень.