Каса фіскалів на пломбах для касових апаратів

04.02.2019   //  

Після втручання МВФ податківці вирішили поміняти одну «схему» на іншу.

Міжнародний Валютний Фонд періодично намагається зіпсувати життя нашим схемникам. Деколи йому це вдається, але часто – ні. Бо наші люди – творчі і мислячі, а тому можуть пристосуватись до будь-яких обіцянок в «меморандумах», просто змінивши одну схему на іншу.

Розповімо про один такий випадок – історію з касовими апаратами.

У 2018 році МВФ вибив з української влади обіцянку «спрощувати використання касових апаратів шляхом впровадження нових технологій…» (див. скріншот):

Звісно, що у пересічного читача виникне питання, чим ті касові апарати  виявились такими важливими, що опинились аж у меморандумі з МВФ? Щоб відповісти, мусимо зануритись в недалеке минуле.

Нещодавнє розслідування Антимонопольного комітету, проведене держуповноваженою Агією Загребельською, розкрило схему по збагаченню приватної фірми ТОВ «НВП «Гаммаграфік» і держпідприємства фіскалів «Укрелекон» на пломбах для касових апаратів (офіційно вони називаються реєстраторами  розрахункових  операцій , далі  –  РРО) та книг з обліку розрахункових операцій (це прошнуровані книги, у які господарники записують дані про рух готівки, далі – КОРО). З урахуванням даних від джерел «Наших грошей», маємо наступну картину.

На початку 2000-х років засновник податкової служби України Микола Азаров примусив підприємців України ліпити на касові апарати і розрахункові книги спеціальні номерні пломби у вигляді паперового прямокутника розміром 79х24 мм з фольгою гарячого тиснення. Пломби треба міняти у випадку ремонтів РРО чи переброшурування КОРО, і кожного разу за це платити копієчку виробнику пломби. Тобто по-суті – за шматочок паперу, на якому щось примітивно надруковано на звичайному термопринтері. Подібний ви регулярно бачите на пляшках алкоголю та пачках цигарок.

Тоді виготовленням пломб опікувався знаменитий благодійний фонд Азарова «Професіонал». Але незадовго до Першого Майдану міністр МВС Юрій Кравченко розповів Леоніду Кучмі про цю цікавинку, і президент доручив взяти тему під контроль. Нехай навіть і азаровської податкової, але однаково – державної інституції. Ось так в темі в 2004 році з’явилось держпідприємство податкової «Укрелекон», яке і почало замовляти ті пломби.

Замовляти пломби почали виключно у фірми «Гаммаграфік». У причетних до цієї історії не зберіглось жодних офіційних даних про середину 2000-х років, коли держава обрала саме цю фірму монополістом на пломби, тож нам залишається гадати чи було це пов’язано з тим, що науково-технічний центр «Укрелекону» тоді очолював Руслан Янгаличев, який також був директором «Гаммаграфіку», засновниками якого, за даними «Наших грошей з Денисом Бігусом» були Людмила Дяченко та Роман Сидоров – теща Янгаличева та брат його дружини.

У 2000-х кінцева ціна пломби для підприємця складала 4,98 грн. З цієї суми «Гаммаграфік» як виробник пломби отримував 4,08 грн, а «Укрелекон» як продавець і розпорядник – 0,90 грн. Загалом йдеться про 0,8-1,0 мільйонів пломб.

Оскільки це були простенькі папірчики на термопринтері, то їх собівартість була вкрай низькою. Уявлення про неї дає більш пізній лист Міністерства фінансів від 2014 року. У ньому чорним по білому написано, що державний поліграфкомбінат «Україна» розрахував орієнтовну вартість однієї пломби і вона склала… 1,5 гривні.

Звісно, що зі зміною влади у 2010 році донецькі не могли оминути цю схему. В 2010 році «Укрелекон» очолив Сергій Сорокін, син одного з топ-менеджерів «Укрсиббанку» тих часів. І він передав «Гаммаграфіку» не тільки повноваження з виготовлення, але й з розповсюдження пломб. А в 2013 році вирішили збільшити потік, подвоївши ціну пломби до 9,96 грн. При цьому механізм подвоєння дає уявлення про жадібність – «Гаммаграфіку» залишили його частку у ціні 4,08 грн, а «Укрелекон» підняв свою частку до 5,88 грн. Формальне обґрунтування підвищення доходів «Укрелекону» було таке – мовляв держпідприємство забирає у приватної фірми функцію по погодженню можливості укладання договорів на реалізацію пломб. Фактично це було 5 гривень за штампик «погоджено».

Після Другого майдану схема повністю збереглась. Зберіглась ціна 9,96 гривень за пломбу при собівартості 1,5 гривні. Зберігся і Сергій Сорокін у кріслі керівника «Укрелекону». «Гаммаграфік» у світлі нових трендів переписали з родичів Янгаличева на панамський офшор «Гаррфілд», але директором залишили янгаличевського менеджера Ігоря Касярума. До фіскалів на посаду керівника Департаменту податкового та митного аудиту навіть повернулась Наталія Рубан, яка була замголови Державної податкової адміністрації в 2000-х, в 2011-2014 роках була заступницею контрольного управління Адміністрації президента, яке очолював Анатолій Матіос, відомий тепер, як прокурор-патріот.

АМКУ у грудні 2018 року покарав «Укрелекон» і «Гаммаграфік» за узгоджену антиконкурентну поведінку, наслідком якої стали необґрунтовані ціни на пломби. Штрафи склали 1,75 млн грн. для приватної фірми і 0,80 млн грн. для державної – це близько 13% від їх доходів у 2017 році, що передував року, у якому їх покарали.

Паралельно ДФС почало ліквідацію «Укрелекона». Здавалося б треба радіти, що схемі кінець.

Насправді – ні.

Річ не тільки в тім, що нині держпідприємство «Укрелекон» ліквідовується шляхом приєднання до іншого підприємства фіскалів ДП «Сервісно-видавничий центр». А це підприємство настільки цікаве (нагадаємо про кримінальну справу щодо відкатів за відшкодування ПДВ), що треба буде ще багато разів перевіряти, чи виконали податківці і монополіст вимогу щодо припинення порушень. І не тільки в тім, що нині вже всім очевидна безглуздість отих пломбочок на касових апаратах, бо втручання в їх діяльність робиться зовсім не так – їх просто перепрограмовують, залишаючи ті пломби недоторканними. Тож і захист треба шукати не в коштовних і безглуздих марочках, а в галузі криптографії.

Цікавість історії – в іншому.  Сергій Сорокін заздалегідь підготувався до нових часів і нових технологій. Він ще у 2015 році запатентував спосіб реєстрації розрахункових операцій продажу товарів і послуг – тобто використання смартфонів замість касових апаратів. Дохід по цій темі може бути навіть більшим, ніж по пломбам. Мільйон штук на рік по 10 гривень приносив бенефіціарам лише 10 млн грн. А по «касовим смартфонам» дохід за один місяць планувався «Укрелеконом» у розмірі 75 грн за кожну касу. За підрахунками опонентів, це принесло б бенефіціарам 75 млн грн. на місяць, частина яких би і припала на власника патенту Сорокіна.

Поки що ця новела не запрацювала в повній мірі, бо у касових апаратів є свої покровителі, в тому числі і у самій податковій. Але як ми вже побачили з меморандуму МВФ – боротьба нових технологій з ретроградами планується на найвищому рівні. Замість однієї схеми Міжнародному валютному фонду обіцяють іншу.

Хоча є і третій варіант. Можна просто не зважати на вимоги з-за кордону. Як, приміром, сталось із видобутком бурштину і ігровим бізнесом. Їх легалізацію у 2017 році теж прописували у меморандумі з МВФ. Але після того, як отримали черговий кредит, то більше за легалізацію і не згадували. А перейшли до обіцянок щось зробити с касовими апаратами у меморандумі 2018 року. Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову…

Юрій Ніколов, «Наші гроші»