Чому скаржник має особисто з’являтись на розгляд скарги в колегії АМКУ і доводити порушення його прав
Державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська ділиться практикою адміністративної колегії з про порушення законодавства у сфері публічних закупівель:
Філія «Дельта-лоцман» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» вирішила придбати самовідвізний морський земснаряд бункерного типу на торгах очікуваною вартістю 744,73 млн грн.
В тендерній документації була встановлена вимога, що «судно має бути створене (побудоване) постачальником на території України в обсязі не менше, ніж створення (будівництво) корпусу судна». І цю вимогу як дискримінаційну оскаржило ТОВ «Група компаній «Спецбудтранс».
На думку скаржника така вимога є дискримінаційною та обмежує конкуренцію, з огляду на те, що остання:
- встановлює більш лояльні умови для постачальників, чиї виробничі потужності розташовані в Україні;
- встановлює дискримінаційні умови для нерезидентів, потужності яких розташовані поза межами території України;
- унеможливлює участь в закупівлі компаній, що можуть створити судно з визначеними параметрами/властивостями виключно на заводі учасника-нерезидента;
- унеможливлює участь в закупівлі учасників-резидентів, які замовляють виробництво корпусу судна за кордоном, у зв’язку з тим, що не мають повного циклу виробництва в Україні;
- призводить до збільшення вартості пропозицій учасників, які не мають на території України основного виробництва.
В цій ситуації для встановлення дискримінаційності колегія мала б вивчити, чи є в Україні принаймні два виробники, на чиїх потужностях можна виготовити корпуси суден. Для цього скаржник мав би надати хоча б якісь дані про цей ринок в Україні. Однак у скарзі не було жодних даних з цього приводу. Більше того, скаржник взагалі не з’явився на засідання колегії АМКУ, де розглядалась його скарга. Відтак у колегії не було можливості задати це питання.
Також скаржник у поданій скарзі відмітив, що «має намір взяти участь у процедурі тендерної закупівлі». Однак не вказав продукцію якого виробника планує пропонувати на тендері, та де розташовані виробничі потужності такого виробника, в тому числі ті, за допомогою яких будується корпус судна.
Якби скаржник написав та підтвердив, що планує постачати судно виробника-нерезидента, та вказав, що добудовувати корпус в Україні буде дорожче, ніж доставити все судно з закордону, то для колегії це могло б стати підставою для задоволення скарги.
З урахуванням того, що скаржник не з’явився на розгляд власної скарги, щоб обгрунтувати свою позицію, у колегії не було можливості з’ясувати детальніше чи порушені права скаржника.
В підсумку прийняли рішення про відмову в задоволенні скарги.
Мораль: тягар доведення дискримінаційності вимоги по відношенню до скаржника покладається на самого скаржника.
Якщо у вас є питання щодо тендерної адмінколегії АМКУ – надсилайте на адресу Info@nashigroshi.org