Шлях від Павелка до Вілкула довжиною в $30 мільйонів
04.01.2019   //   1415 Переглядів

Історія про те, як люди Павелка розвели державний «Родовід банк», в результаті чого збагатились люди Вілкула.

Інформаційним спонсором цього тексту стали журналісти одного із телеканалів. Які звернулись до нас після того, як нардеп від БПП Андрій Павелко почав потрапляти у різні корупційні історії.

Вони нагуглили наш текст 2013-го року про те, як Павелко і його команда намагались кинути державний «Родовід банк», і перепитали, чим ця історія закінчилась. Нам теж стало цікаво.

Першу нашу статтю переповідати не будемо: її можна прочитати тут. Якщо у трьох абзацах, то схема була класичною. Комерційна фірма взяла 212 млн. грн кредиту  в «Родоводу»  (курс був 8:1) і за ці гроші купила в Дніпрі культурно-розважальний комплекс «Опера».  Купували у Павелка, який був тоді президентом «Опери».  Заставою по кредиту стали будівля комплексу і ще «сміттєві акції» маловідомого ВАТ, власником якого був той самий Павелко.

Фірма-покупець мала номінального власника і директора, але реальні бенефіціари теж були видимі, оскільки знаходилась ця фірма на території іншого нардепа – Дениса Дзендзерського.

Зрозуміло, що ніхто нічого віддавати не збирався. Доходило аж до того, що творці схеми намагались довести в судах, що номінальний власник фірми, який брав кредит, був несповна розуму у буквальному сенсі.

Сам «Родовід» в судах час від часу підігрував «концесіонерам», аж доки фірма, а її назва –  «Індастріал Білдінг Компані», не пішла в банкрутство. Станом на написання нашого першого тексту залишалось лише одне невідоме: скільки грошей отримає держава? Бо ж повірити, що патріотичні депутати віддадуть весь борг, тобто «Оперу» – було складнувато.

Тепер можемо розповісти, як розвивались далі події

«Родовід», який оскаржував інші ухвали, чомусь навіть не намагався скасувати постанову, якою суд визнав «ІБК» банкрутом. Хоча у банку вже була на руках ухвала суду про стягнення боргу, а якщо точніше – приміщень «Опери».

Ліквідатором за заявою «ІБК» суд призначив Віталія Левченка. Він і організував торги на «Регіональній універсальній біржі», де й продали «Оперу».

Отже, на початку липня 2016 року аукціон з початковою вартістю 346,58 млн грн не відбувся у зв’язку з відсутністю учасників. Через місяць, 4 серпня, повторний аукціон теж не відбувся з аналогічних причин.

Аукціон 26 серпня став фінальним. Початкова вартість  у 221,81 млн грн. знижувалася доти, доки не виявиться охочий. Покупець з’явився за 24,34 млн грн. Переможець – ТОВ «Укрсаб». Якщо коротко про бенефіціара – то це близькі люди до народного депутата Олександра Вілкула (докладніше про зв’язки далі).

У підсумку, за даними ФГВФО, після ліквідації у листопаді 2017 року «ІБК» його заборгованість перед «Родоводом» залишилась у розмірі 321,92 млн грн. (набігли ще штрафи і проценти).

Ця історія наштовхнула нас на одну філософську думку. Місцеві еліти можуть бути в абсолютно різних партіях і як завгодно кричати одне на одного в прямих ефірах. Однак є річ, яка їх набагато більше  об’єднує. Це – гроші. Навіть якщо глянути на цю історію. Павелко спершу був у «Батьківщині». Там же і Дзендзерський. В часи Януковича Павелко «Батьківщину» покидає. А після Майдану стає депутатом від БПП.

Президентська партія всіляко воює із одним із лідерів опозиції – Вілкулом. Але саме він через три роки після Майдану замикає схему виводу грошей з державного банку. Схему, яку почали депутати від «Батьківщини» і Блоку Петра Порошенка. Не дивно, що низка кримінальних проваджень по цій історії захлинулись на перших же етапах.

Нам же залишається лише фіксувати ці історії і дотичні до них прізвища для майбутнього. Тому наприкінці ми залишимо великий постскриптум про бенефіціарів. Раптом він колись стане в нагоді нащадкам, які житимуть в країні, де з’явилась «політична воля до змін».

Post scriptum: про зв’язки з Вілкулом

Фірма «Індастріал Білдінг компані», яка у січні 2010-го позичила 212 млн грн у держбанку для купівлі комплексу «Опера» в Андрія Павелка, пов’язана з родиною Дзензерських.

За даними матеріалів досудового розслідування, видачі кредиту сприяв Олександр Шепелєв, якого називали неофіційним «куратором» «Родоводу». Шепелєв є тестем екс-голови Дніпропетровської ОДА Сергія Касьянова, колишнього соратника нардепа Олександра Вілкула.

У 2017 році Касьянов звинуватив Вілкула у рейдерському захопленні свинокомплексу ТОВ «Рантьє», який вони розвивали разом. Зокрема, Касьянов в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» розповів, що у 2012 році свою частку у «Рантьє» він викуповував в Олександра Вілкула і Вадима Шпенова, екс-помічника Вілкула, який зараз є нардепом. За словами Касьянова, саме на їхню фірму «Зармія» він перерахував $5 млн. При цьому Касьянов назвав ім’я юриста Андрія Шумілова: «На той момент бенефіціаром у них був п.Курінний, якого з 2015 р. замінили на Андрія Шумилова».

Харків’янин Андрій Шумілов – колишній співзасновник «Укрсабу» (нинішній власник комплексу «Опера»), який тісно пов’язаний з Вілкулом. Зокрема, у 2016 році Шумілов разом з тещею Вілкула Марією Кондратюк заснували ТОВ «Логістична інвестиційна компанія». Також вони одночасно наприкінці 2016-го ненадовго стали засновниками ТОВ «1520». Цікаво, що через рік після того, як Павелко очолив ФФУ, Шумілов став головою Контрольно-дисциплінарного комітету ФФУ. Зауважимо, що Павелко знає Вілкула дуже давно і вважає останнього «одним із кращих державних менеджерів».

Цікаво, що в «Укрсабу» досі харківські телефонні номери («Укрсаб» раніше був зареєстрований у Харкові по вул. Юріївській, 17) – 7666189 і 7666191, хоча фірма з 2016-го прописана у Дніпрі. Ці ж номери телефонів і стара адреса прописки «Укрсабу» вказана у ТОВ «Абко-Україна», співзасновником якої є Андрій Шумілов.

До Вілкула, Шпенова, а також нардепа Вадима Нестеренка (це колишній заступник Вілкула, коли той очолював Дніпропетровську ОДА) також виводять нинішній та колишні директори «Укрсабу» Володимир Гонтарук та Денис Донець і Сергій Діденко відповідно. Зокрема, Гонтарук був співзасновником ТОВ «Дніпропетровський млиновий комбінат» («ДМК») разом з ТОВ «НВК «Топ», директором якого є помічник Нестеренка Фірс Власюк.

Донець у 2008-2011 рр був директором ТОВ «Юридичний Альянс» (теж зареєстроване у Харкові по вул. Юр’ївській, 17), співзасновником якого був Шумілов.

У свою чергу Сергій Діденко – це чоловік депутата Дніпровської міськради Наталії Луценко, обраної від «Опозиційного блоку», список якого очолював Олександр Вілкул. Луценко є фіндиректором на «Хлібозаводі №10» нардепа Нестеренка, працює в «Регіональній правовій групі» Шпенова, а також є співзасновницею ТОВ «Апостолівагромаш» разом із Оксаною Рабковською (екс-співзасновниця «ДМК») та Романом Сорочаком.

Сорочак і ліквідатор «ІБК» Віталій Левченко є співзасновниками дачного товариства «Водограй». Ще одним співзасновником цього кооперативу є екс-керівник комунальних підприємств «Дніпроводоканал» і «Аульський водовід» Костянтин Орел. За даними Youcontrol, Левченко і Орел раніше очолювали Дніпропетровську обласну громадську організацію «Управління соціального захисту ветеранів та інвалідів МВС України».

Віталій Левченко у 2009 році був представником у суді за дорученням фірми «Рантьє-Днєпр» у справі про банкрутство ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат». Засновником цієї фірми є Олександр Новіков з Кривого Рогу, який разом із Романом Сорочаком є засновниками Товарної біржі «Делипри».

Восени 2017 року печатки усіх цих фірм з оточення Вілкула, Нестеренка і Шпенова, включно із кіпрською компанією «Briosila Menegment Ltd», яка зараз значиться засновником «Укрсабу», були вилучені слідчими в багажнику автомобіля. Загалом там було понад 100 печаток пов’язаних фірм, а також місцевих судів та комунального «Аульського водоводу».

Перелічені вище особи, включно із ліквідатором Віталієм Левченком, причетні до банкрутства низки комунальних підприємства Дніпра і області. Найскандальнішими і відомими громадськості з них стали міське КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» (виведення 96 комунальних об’єктів у Дніпрі), обласне КП «Агропроект техбуд» (виведення нерухомості у Дніпрі), міське КП «Спорт-Інвест» (виведення понад 300 га у Дніпровському районі).

Але це вже інша історія. Між тим, як свідчать дані судового держреєстру, фірма «КРК Опера», заснована Павелком, спокійно продовжує користуватися приміщенням клубу «Опера».

 

Олексій Шалайський, Ірина Шарпінська, «Наші Гроші»