Топ-5 історій з довідками ТПП
Як замовники прикриваються висновками Торгово-промислової палати, проводячи неконкурентні закупівлі замість відкритих торгів.
Під кінець минулого року Антимонопольний комітет почав розслідування дій Торгово-промислової палати через її довідки про єдиного виробника/постачальника продукції.
Це такі папірці, якими замовники підкріпляють своє рішення провести переговорну процедуру закупівлі у зв’язку з відсутністю конкуренції на ринку. Саме про «відсутність конкуренції» переважно і йдеться у довідках ТПП.
Наприклад, минулого року ТПП надала висновок стосовно ексклюзивності послуг підприємства «НТЦ Псіхєя» на постачання інформації щодо котирувань палива. Посилаючись на цей папірець, державний «Держзовнішінформ» замовив компанії цих послуг на 125 тис. грн. І все б нічого, але насправді компанія ніколи не була і не є єдиним надавачем таких послуг і могла б отримати такий підряд лише на відкритих торгах. Але тоді не факт, що їй би це вдалось.
Отож, Комітет вирішив дослідити, наскільки дії Палати з видачі згаданих довідок відповідають вимогам конкурентного законодавства.
У межах розслідування 30 листопада державна уповноважена АМКУ Агія Загребельська провела робочу зустріч, вкотре нагадавши, що лише замовник несе відповідальність за рішення про проведення того чи іншого формату закупівлі.
Сама довідка від ТПП, вартість якої від 1 500 до 5 000 грн, не є ані актом у розумінні цивільного законодавства, ані обов’язковою процедурою, а лише консалтинговою послугою довідково-інформаційного характеру.
На зустрічі з’ясувалось, що не лише замовники, але й самі працівники ТПП розуміють «формальність» таких довідок.
Представник ТПП на зустрічі в АМКУ розповіла, що отримуючи такі «бумажки», замовники просто намагаються перестрахуватись. За даними «Transparency International», протягом 2016-2017 років на підставі папірців палатівців було проведено 314 закупівель.
Ми дослідили найдорожчі «переговорки», проведені з посиланням на довідки від ТПП. І доцільність проведення деяких з них не виглядає однозначною.
- Закупівля Службою автомобільних доріг у Полтавській області послуг з експлуатаційного утримання доріг загального користування. Підряд вартістю 249,51 млн грн без конкуренції отримало ДП «Полтавський облавтодор».
Висновки про необхідність проведення «переговорки» надала Полтавська торгово-промислова палата. Текст довідки замовник не опублікував, тож невідомо, якими доводами при цьому користувались спеціалісти ТПП.
Сама Служба автодоріг, аби віддати підряд в заздалегідь визначені руки облавтодору, згадала про Постанову Кабміну від 30 березня 1994 року №198. Постановою визначено, що «ремонт і утримання дорожніх об’єктів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління «Укравтодору».
Однак, чимало інших САДів при закупівлі аналогічних послуг проводять відкриті торги і навіть віддають підряди приватним компаніям, взагалі не згадуючи про антиконкурентні рудименти в різноманітній нормативці.
- Закупівля «Південно-західною залізницею» робіт з розробки спеціалізованої пасажирської інформаційної системи з оформлення квитків за маршрутом Київ-Пасажирський – Бориспіль за 21,43 млн грн. Підряд отримало ТОВ «Віртуальні технології і системи» (ТОВ «ВІТЕС»)
Експертний висновок про те, що дані роботи може виконати лише «ВІТЕС», надала Харківська ТПП.
Йдеться про окремий квитковий сервіс для одного з багатьох маршрутів залізниці. На всі інші поїзди пасажири можуть купити на спеціальному сайті «Укрзалізниці». А от на потяг до аеропорту – тільки в іншій системі, спеціально створеній за грубі гроші для заздалегідь визначеної фірми.
Видання «Залізниця без корупції» задавалось питанням – в чому ж особливість маршруту Київ-Бориспіль і чому для нього необхідно впроваджувати окремий квитковий сервіс? Але замовник не став пояснювати – опублікував лише протокол рішення про намір укласти договір. Ну і згадав про довідку від ТПП.
Один із учасників ринку, ТОВ «Універсальні інформаційні технології», оскаржив процедуру закупівлі в АМКУ, зауваживши, що немає жодних правових підстав для неконкурентного вибору виконавця замовлення. Однак, на жаль, скаргу не вдалось довести до покарання. Бо компанія сплатила лише 5 тис. грн за подання скарги, а мала заплатити – 15 тис. грн, оскільки у даному випадку залізниця замовляла роботи по створенню системи, а не послугу. А згідно до закону оскарження закупівель товарів і послуг коштує 5 тис грн, а робіт – 15 тис грн. Тож тендерна Колегія не прийняла скаргу до розгляду.
- Закупівля Військовою частиною А0215 комплектів світлосигнального обладнання аеродрому з агрегатами живлення за 11,90 млн грн.
Тернопільська Торгово-промислова палата інформаційно-аналітичною довідкою підтвердила військовикам, що замовлення може виконати лише ТОВ «ОСП Корпорація Ватра», адже компанія є єдиною в Україні, яка виготовляє відповідні комплекти.
При цьому, ні замовник, ні спеціалісти ТПП не допустили варіанту, що таке обладнання можна замовити за кордоном. Наприклад, в Росії не бояться імпорту із Фінляндії. Але є й низка інших іноземних компаній, які могли б скласти цінову конкуренцію українському виробнику – Transkon, Eltodo, Honeywell, Lucebit тощо.
- Закупівлі «Центру діагностики залізничної інфраструктури» Укрзалізниці щодо капітального ремонту дефектоскопного обладнання за 77,6 млн грн, а саме – вагонів дефектоскопів ВД-1МТ5К. Підряди виконує ТОВ «Галактика-Тест».
Замовник перейшов на переговорні процедури закупівель при потребі відремонтувати згадані вагони влітку цього року, посилаючись на доводи підрядника та довідку Торгово-промислової палати України. Саме «Галактика-Тест» є єдиним українським виконавцем робіт/послуг з обслуговування вагонів-дефектоскопів ВД-1МТ5К виробництва ЗАТ «Фірма ТВЕМА» (РФ).
«Останні п’ять років наше підприємство виконувало всі види робіт по діагностиці вищезгаданого обладнання», – переконували замовника у «Галактика-Тест».
Однак, із «Вісника державних закупівель» випливає, що раніше закупівлі проводились у форматі конкурентних відкритих торгів і на них приходили двоє учасників. Окрім згаданої компанії – раніше київське, а тепер дніпровське ТОВ «Енерджі Тест».
- Закупівля КП Дніпропетровської облради «Аульський водовід» рідкого хлору за 15,67 млн грн. Угоду підписали із ТОВ «Аульська хлоропереливна станція».
Замовник наполягав на придбанні хлору у контейнерах об’ємом 900 л. Хлор у такі контейнери розливає лише «Аульська хлоропереливна станція» (далі – «АХПС»), підтвердила Дніпропетровська ТПП.
Однак, якщо «АХПС» насправді є єдиним підприємством, яке може здійснювати розлив хлору у контейнери по 900 л, то точно не є єдиним, хто постачає рідкий хлор. А предметом закупівлі є товари, а не роботи.
На одній із закупівель це зауважило АТ «Дніпроазот».
«Замовник міг провести подібну закупівлю у формі переговорної процедури на підставі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) у разі закупівлі робіт з розливу хлору, а не постачання готового товару», – поскаржився виробник хлору «Дніпроазот», який замовляє у «АХПС» послуги з його розливу.
Таким чином, відмічав «Дніпроазот», у підприємства є усі технічні та організаційні можливості для постачання рідкого хлору у контейнерах необхідної для замовника ємності. Але – ось довідка з ТПП.
Нагадаємо, у 2018 році вартість рідкого хлору стрімко піднялась. На початку року «Дніпроазот» продавав «Запорізькому титано-магнієвому комбінату» рідкий хлор по 10,6 тис. грн. Водночас, КП «Аульський водовід» замовляв «АХПС» рідкий хлор у контейнерах з розрахунку 20,5 тис. грн/т.
Влітку цього року «Дніпроазот» заявляв, що вийде на беззбиткове виробництво при вартості рідкого хлору – 31 тис. грн/т і сьогодні виходить на торги з такою пропозицією. При цьому, у листопаді Дніпропетровська торгово-промислова палата повідомляла про допустимий ринковий діапазон цін на рідкий хлор 43,5-57 тис. грн (з доставкою та ПДВ).
Юлія Костюк, «Наші гроші»