Знайдено доказ, що ФФУ Павелка ініціювала посередника з ОАЕ, у якого осіли 20% переплати з $8 мільйонів
04.12.2018   //  

Відповідальність за появу посередника, компанію «S.T.D. ZTE» з Об’єднаних Арабських Еміратів, що накрутила майже півтора $1,5 млн під час будівництва заводу для Федерації футболу України, ФФУ покладала на німецьких партнерів – компанію «Політан», який це заперечив. А випадковий доказ того, що ФФУ маніпулює, з’явився у фільмі, який був покликаний виправдати керівництво Федерації. Про це йдеться у розслідуванні Олександра Курбатова для програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

14 листопада 2018 р. у Лондоні був опублікований англомовний фільм «Muddy Waters» («Каламутні води»), знятий британцем Олівером Ріганом. Кіно, залите на однойменний ютуб-канал, де немає інших публікацій, активно рекламується і в соцмережах для української аудиторії.

Головна ідея фільму – довести, що відповідальність за скандальне 20-відсоткове завищення ціни на обладнання для заводу української ФФУ несе німецький «Політан». За твердженнями представників ФФУ, саме «Політан» вимагав включити посередника в контракти, відмовляючись без цього надавати технологію і ліцензію на виробництво штучного покриття для футбольних полів.

Про це у фільмі говорить, зокрема, Президент ФФУ, нардеп від БПП та очільник бюджетного комітету парламенту Андрій Павелко.

«Я, проведя расследование, получил подтверждение, что это было письменное требование от компании «Политан», что для совершения этой сделки была выбрана эта компания, находящаяся в Эмиратах», – заявляє нардеп.

Однак у фільмі немає документу, що містить «письмову вимогу», про яку каже Павелко. Натомість єдиним документом, що демонструвався у фільмі, був лист «Polytan» до заводу ФФУ щодо поставок обладнання і матеріалів для виробництва, який містить протилежне твердження. У ньому німецькі партнери пишуть про роботу без посередника.

Жодних пояснень від компанії «Politan» фільм  не містить. Тож журналісти Bihus.Info звернулися до «Politan» та ФФУ.

У ФФУ вчергове підтвердили свою тезу, однак знову не надали жодних письмових доказів. Натомість у «Polytan» відповіли, що ліцензійна угода не укладена і по сьогодні, та, головне, «Polytan» ніколи не вимагали посередника в угоді із заводом Федерації футболу України.

«Не існує вимог від «Polytan», у ліцензійній угоді чи іншому документі чи/або гарантійному листі. Причина замовлення компонентів для українського виробничого проекту через більше ніж одну компанію невідома «Polytan», але ми наголошуємо, що це завжди було за однаковою ціною, вимогами та умовами. ФФУ та «Polytan ніколи не обговорювали посередника. Аби остаточно прояснити ситуацію: Polytan не платив комісій чи привілеїв особам, власнику, менеджеру чи працівникам ФФУ чи «SDT ZTE». «Політан» ніколи не залучав жодних третіх партнерів, як умову для участі в проекті, так само як і ніколи не зобов’язував FFU Production залучати певних партнерів. Це виключне право і вибір української сторони», – зазначають у німецькій компанії.

Не на користь українського замовника говорить кілька фактів. Перший – те, що ані Павелко, ані будь-то хто з ФФУ так і не продемонстрували письмової вимоги Polytan залучити посередника, натомість у фільмі, який транслює їхні тези, міститься лист німецької компанії, який їм повністю суперечить.

Але є ще одна важлива деталь. Через арабську прокладку постачалося не лише обладнання, скопійоване із заводу Polytan, але й американська установка «Еко Грін», що перетворює старі шини на гумову крихту і не має жодного стосунку до політанівської технології. Ця машина коштує майже половину всіх витрат на обладнання – понад $3 млн.

У листі від компанії-посередника «S.D.T. ZTE», наданому Bihus.Info ФФУ, роль арабського посередника пояснюється так: «Під час виконання завдань «SDT» включали: централізовану закупівлю обладнання, відповідальність за складність обладнання та його належне функціонування разом з іншими компонентами заводу, а також надання консультацій та ноу-хау».

Насправді ж технологічний контроль за обладнанням «Еко Грін» вели самі «Еко Грін».  За це керівник українського заводу Андрій Бондаренко навіть публічно дякував президенту «Еко Грін» у травні 2018.

Під час перевірки інформації щодо реальних обсягів обладнання, які пройшли через компанію-прокладку «S.D.T. ZTE», журналісти Bihus.Info виявили, що схема передбачала не разовий, а постійний заробіток. Бо матеріали для виробництва штучного покриття LigaGrass Pro від «Politan», тобто нитки для штучної трави, теж постачалися через посередника із ОАЕ. Ця компанія отримала п’ятирічний дозвіл Міністерства екології України на постачання політанівських ниток для заводу ФФУ.

Нагадаємо, що саме «кучеряву» траву LigaGrass Pro минулого року Мінрегіонбуд вписав як обов’язкову вимогу для штучних футбольних полів, що закуповуються за бюджетний кошт. Це дозволило у 2017 році забезпечити завод ФФУ замовленнями на 270 млн. грн. Про це йшлося у попередньому розслідуванні програми «Наші Гроші з Денисом Бігусом». І саме цю умову після виходу розслідування прибрали із сайту Мінрегіонбуду. Тобто ледь не в кожному квадратному метрі покриття з цих ниток – є доля прокладки з Еміратів.

При цьому бюджетний комітет Верховної Ради, який очолює Президент ФФУ Андрій Павелко, сприяв збільшенню бюджетного фінансування на нові футбольні майданчики із штучним покриттям. Якщо у 2017 на них було виділено із держбюджету 270 млн грн., то у 2018 держбюджет збільшив фінансування програми на 100 млн грн. – до 370 млн грн.