Як голова АМКУ зламав справу Курченка і «Брокбізнесбанка»
Пішов другий рік відтоді, як голова АМКУ Юрій Терентьєв забрав собі справу про неузгоджену концентрацію «Брокбізнесбанку» Сергія Курченка, після чого зробив усе, щоб жодна гривня не пішла з рахунків «прокладок» біглого олігарха.
У 2017 році державна уповноважена Агія Загребельська підготувала проект рішення у справі про набуття групою офшорних компаній контролю над ПАТ «Брокбізнесбанк» без отримання дозволу АМКУ.
Розслідування тривало майже два роки, однак Комітет так і не проголосував по цьому питанню. На завершальній стадії справи Юрій Терентьєв відібрав матеріали у Загребельської. Про це рівно рік тому обмовилась сама Загребельська у блозі на «Ліга.net»:
«…не так важливо, що по Брокбізнесбанку справи «у мене не стало» на стадії підготовки подання про попередні висновки(завершальна, перед винесенням на комітет). І навіть не в тому, що я знаю в них кожну сторінку, а ринками, на яких вчинено порушення, займаюсь весь час роботи в АМКУ. Має значення інше: за допомогою одного підпису однієї людини можна забрати справи фізично та формально у одного члена Комітету на будь-якій стадії розслідування та передати іншому. Без слів, без пояснень, без юридичного підґрунтя… – така реалізація дискреційних повноважень Головою АМКУ», – писала Загребельська.
І ось пройшов рік. У серпні цього року Юрій Терентьєв дав інтерв’ю «Бізнес.Цензору», у якому прохопився про історію зі штрафами для «шести пустышек-офшорок» у справі «беглого украинского олигарха». Не складно здогадатись, що мова про концентрацію «Брокбізнесбанку» і розшукуваного бізнесмена-втікача Сергія Курченка.
«Робоча» версія того, чому Терентьєв переписав справу на себе така: питання було зняте з порядку денного, бо Терентьєв вирішив, що так, як запропонувала уповноважена, «ми робити не будемо».
На думку голови АМКУ штрафувати треба не ТОВки, які брали участь у заволодінні акціями «Брокбізнесбанку» без дозволу Антимонопольного комітету, а бенефіціара цих юроблич, який сидить у Москві у повній недосяжності для українського правосуддя:
«Этот вопрос был снят с повестки дня. Потому что я сказал: мы так делать не будем. Если это приобретал этот олигарх, то он и должен нести ответственность», – вирішив голова АМКУ ще рік тому, відібрав справу собі, а потім передав іншій держуповноваженій.
Нетипове пояснення, якщо поставити його на фон численних рішень Комітету у справах щодо бездозвільних концентрацій.
Згадаємо концентраційні справи компаній «Епіцентр К» (Герега), «Berklemond Investments LTD» (Ярославський), «Альфа-Банк» (Фрідман), «Концерн Галнафтогаз» (Антонов), цей список можна продовжувати. Чому у тих кейсах штрафували саме компанії, а у справі «Брокбізнесбанку» Терентьєв забажав оштрафувати Курченка, який ще з лютого 2014 року перебуває за межами України, переховуючись від слідства?
Як би там не було, ось уже рік Терентьєв працює у справі про концентрацію «Брокбізнесбанку». З інтерв’ю випливає, що робота мала б йти у напрямі пошуку зв’язків між офшорами та Курченком.
«Я вышел на Генпрокуратуру и мы начали искать связь этого олигарха с этими офшорами», – розповідав «Бізнес. Цензору» Терентьєв.
Але ця теза теж викликає питання. Адже не потрібно було «виходити на Генпрокуратуру», аби встановити ці зв’язки, – можна було зазирнути документи, напрацьовані Антимонопольним комітетом під час розслідування Загребельської. Така можливість у Терентьєва є, але іншим він не дає такої можливості. Принаймні на запит «Наших грошей» в АМКУ офіційно відповіли, що не дадуть жодної інформації по цій справі.
(Ви будете сміятись, але в комітеті відмовились відповідати навіть на питання хто з держуповноважених першим вів цю справу. І це після того як Загребельська сама повідомила, що у неї відібрали справу. Хороший тест щодо відкритості в роботі АМКУ, чи не так? На скріншотах наш запит і відповідь).
У будь якому разі голова АМКУ, мабуть, вирішив, що буде ефективнішим продовжити розслідування і продовжити витрачати роки на роботу з прокуратурою. І в результаті штрафні санкції не накладаються взагалі ні на кого.
І найголовніше – АМКУ, навіть якщо і доведе колись цю справу до кінця, то на її кінці буде фігурувати недосяжна фізособа Курченко, а не існуючі в Україні ТОВки з групи «СЄПЕК». З точки зору позовної роботи щодо пограбування «Брокбізнесбанку» та можливих інших тем – це дві великі різниці.
Та будемо терпеливими і не квапитимемо голову АМКУ у його намаганнях доробити «якнайкраще» справи державних уповноважених. На десяток незацікавлених у доведенні справи до результату припадає інший десяток, готовий боротись за покарання для порушників. І між цими капельками не так уже й легко маневрувати, аби не втрапити в кримінальне провадження самому.
Блог від: Юлія Костюк