Верховний суд розуміє вплив ретрознижок на змови фармацевтів краще, ніж Вищий господарський
06.07.2018   //   136 Переглядів

Висновки колегії Верховного суду у завершеній справі АМКУ про «змову Серв’є» суперечать висновкам колегії Вищого господарського суду в аналогічній за змістом справі Комітету про «змову Алкона». Головуючим суддею в обох випадках був суддя Володимир Селіваненко. Про це свідчать постанови судів від 10 жовтня 2017 року та 20 червня 2018 року.

У ході розгляду матеріалів справи про «змову Серв’є» 20 червня цього року Касаційний господарський суд постановив, що механізм отримання дистриб’юторами ретрознижок на ліки від виробника призводить до обмеження конкуренції на фармацевтичному ринку.

Колегія суддів у складі головуючого судді Володимира Селіваненка, суддів Ірини Булгакової та Костянтина Пількова дійшла до висновку, що антиконкурентні дії не потребують доведення у випадку, якщо йдеться про узгоджені дії, які стосуються встановлення контролю над ринком.

Більше того, для кваліфікації дій учасника ринку як антиконкурентних не є обов’язковою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших компаній чи споживачів, оскільки «достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію».

Натомість, при винесенні постанови від 10 жовтня 2017 року у «справі Алкону», яка є аналогічною за змістом порушень конкурентного законодавства, колегія Вищого господарського суду дійшла до протилежних висновків:

«…Таке явище [необґрунтоване збільшення номінальних цін на ліки через ретрознижки] є саме по собі прикрим та негативним, проте з цього ще не випливає, що воно водночас потягло або обов’язково має потягти за собою наслідки у вигляді недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, – тобто ЗМАГАННЯ між Товариством та іншими суб’єктами господарювання.

[…] Судові інстанції не з’ясували й не відобразили, наскільки істотним був такий вплив (якщо він мав місце), в чому він конкретно виявлявся і, головне, чи він потяг (або міг потягти, і якщо міг, то в який спосіб) наслідки у вигляді недопущення, обмеження чи усунення конкуренції на зазначених судами ринках».

Цю справу розглядала колегія суддів Вищого господарського суду у складі головуючого судді Володимира Селіваненка, суддів Валентина Палія та Володимира Студенця.

Ніхто із суддів згаданих колегій не викладав своєї окремої думки у справах.

Нагадаємо, у вересні 2016 року Антимонопольний комітет прийняв рішення у двох фармацевтичних справах, аналогічних за змістом порушень конкурентного законодавства.

Різниця у ціні стала можливою за рахунок того, що при реалізації ліків бюджетникам компанії не використовували знижки, отримані у вигляді кредит-нот та ретрознижок від українських представництв іноземних виробників ліків. Знижки працювали таким чином, що дистриб’ютор отримував їх після виконання певних умов щодо придбання конкретного обсягу товарів за певний період часу. Оскільки повернення коштів відбувалось пост-фактум, у документах на поставку товару розмір знижки не враховували.