«Енергоринок» позичив у держави ще 3,4 мільярда на аванси Ахметову
ДП «Енергоринок» у червні за результатами тендерів уклав п’ять угод загальною вартістю 386,66 млн грн. про відкриття відновлюваних кредитних ліній на загальну суму 3,40 млрд грн. Про це повідомляється у системі «Прозорро».
Гроші позичили для авансу виробникам електроенергії згідно постанов НКРЕКП.
У ПАТ «Державний ощадний банк України» взяли чотири кредити на загальну суму 2,70 млрд грн., обслуговування яких обійдеться загалом у 334,28 млн грн. А саме:
- на 1,19 млрд грн. на строк до 31 травня 2019 року з вартістю послуг 211,31 млн грн.
- на 700,00 млн грн. на строк до 31 жовтня 2018 року з вартістю послуг 41,61 млн грн.
- на 500,00 млн грн. на строк до 31 грудня 2018 року з вартістю послуг 48,22 млн грн.
- на 315,00 млн грн. на строк до 31 грудня 2018 року з вартістю послуг 33,14 млн грн.
Виконання угод забезпечено заставою майнових прав – прав вимоги за договорами з енергопостачальними компаніями загальною заставною вартістю 4,86 млрд грн.
Крім того, у ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» взяли кредит на 700,00 млн грн. під 19,1% річних на строк до 30 листопада 2018 року. Обслуговування коштуватиме 52,38 млн грн.
Виконання угоди забезпечено заставою майнових прав – прав вимоги за договорами з енергопостачальними компаніями АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» загальною заставною вартістю 1,26 млрд грн.
У листопаді 2017 року «Енергоринок» позичив 2,00 млрд грн. у «Ощадбанку» для погашення утвореної до 1 вересня 2017 року заборгованості перед енергогенеруючими компаніями ПАТ «Центренерго», ПАТ «Донбасенерго», ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», ПАТ «ДТЕК Західенерго» і ТОВ «ДТЕК Східенерго» на виконання розпорядження Кабміну від 18 жовтня 2017 р. № 776-р «Про заходи щодо стабілізації роботи енергогенеруючих компаній теплових електростанцій». Згідно пояснювальної записки до розпорядження, тоді кошти були призначені на закупівлю вугілля та створення запасів, достатніх для проходження опалювального сезону. У документі було сказано, що тариф теплової генерації у 4 кварталі 2017 року не покривав витрати на закупівлю імпортного вугілля. Ця ситуація додатково ускладнювалася заборгованістю «Енергоринку».
Через чотири дні після отримання «Енергоринком» того кредиту, призначеного для виплат переважно для «ДТЕК», що володіє 75% ринку теплової електрогенерації України, група Ріната Ахметова 4 грудня повідомила про рішення виплатити всі відсоткові ставки всім утримувачам своїх євробондів у першому кварталі 2018 року.
Нагадаємо, із квітня 2016 року в Україні в ціні електроенергії діє ціна вугілля за формулою «Роттердам+доставка морем+перевалка у порту». Це спричинило стрімкий ріст тарифів для ТЕС.
Після введення в дію «роттердамської» формули єврооблігації «ДТЕК» подорожчали на 40%. Коли вони були дешевими, їх скуповувала компанія «ICU», яка обслуговує фінансові справи президента України Петра Порошенка.
Із березня 2017 року НАБУ веде кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через так звану формулу «Роттердам+».
Корупційною назвав схему «Роттердам+» і генпрокурор України Юрій Луценко.
Крім того, АМКУ з 2015 року веде справу про зловживання монопольним становищем групою компаній ДТЕК («Східенерго», «Дніпроенерго» та «Західенерго»), приховуючи дані про хід розслідування із посиланням на «інтереси національної безпеки».
Нещодавно група народних депутатів звернулась до суду з вимогою визнати незаконною та скасувати постанову НКРЕКП «Про затвердження прогнозованої оптової ринкової ціни на 2018 рік». Цей документ затвердив середньорічне значення оптової ринкової ціни на електроенергію по так званій формулі «Роттердам+» на рівні 1,56 гривні за кВт-год (без ПДВ), що на 14% вище за показник попереднього року.