Звичайні ігрові салони під прикриттям силовиків заробляють по мільйону в місяць
01.06.2018   //  

Попри суттєве зростання кількості ігрових закладів в Україні, надходження від них до державного бюджету за останні три роки зменшилися в п’ять разів.

Про це написав Олександр Мойсеєнко в «Економічній правді».

В звіті Антимонопольного комітету «Дослідження ринку випуску та проведення лотерей» вказано, що якщо в 2014 році гральні заклади перерахували до державного бюджету 318,9 млн грн., то вже у 2016 році держбюджет від них отримав тільки 64,2 млн грн. При цьому падіння сплат до бюджету значно перевищує задеклароване операторами лотерей зменшення своїх доходів.

Фото

Динаміка сплати операторами лотерей до держбюджету

За вивісками лотерейних закладів в Україні приховані мережі гральних автоматів, букмекерські контори та казино. Найбільш популярними стали салони гральних автоматів, їх називають «візуалкою». Це темні приміщення з безкоштовним алкоголем та можливістю палити прямо в залі. У касі за готівку можна придбати ігрову картку. Ніяких чеків гравець не отримує.

Для відкриття ігрового закладу потрібно купити франшизу у оператора лотарей і укласти відповідну угоду. Для відкриття приміщення площею 100 кв м в людному місці Києва потрібно близько 600 тис грн. Ігровий зал буде генерувати 1,8-2,2 млн грн. на місяць. Валовий ігровий дохід після виплати виграшів сягне 500-600 тис. грн.

Із 100 грн, залишених клієнтами, 50 грн буде йти на виплати виграшів, інші 50 грн ділитимуться так: оператору лотерей — 31%, власнику — 69%. Операційні витрати покриває власник. В обласному центрі оборот менший, але також менші затрати на оренду.

Серед витрат власника закладу – щомісячні виплати правоохоронцям за охорону, вартість цих послуг складає від 20 до 100 тис грн залежно від місця і розміру точки. Також деякі правоохоронці стають акціонерами грального бізнесу і вкладають власні кошти у відкриття закладу. Існує варіант, коли «охорона» отримує відсоток.

Розрахунки показують, що при місячному обороті 2 млн грн. на виграші йде 1 млн грн., 310 тис грн — оператору лотерей, 280 тис грн — на операційні витрати, 200-400 тис грн — власнику.

Деякі заклади працюють взагалі без лотерейної ліцензії під прикриттям силовиків, які фактично входять у співволодіння повністю нелегальним салоном.

Від «Наших грошей»

Рада національної безпеки та оборони у травні 2018 року виключила з санкційного списку лотерейних операторів «МСЛ» та «Патріот», які потрапили під заборону в 2015 році. Рісля цього третій і найменший учасник лотерейного ринку – компанія «Українська національна лотарея», значно наростила дохід. Наприклад, її оборот в 2017 р. становив 934 млн грн. Її найближчий конкурент – компанія «М.С.Л.», яка до потрапляння в санкційний список була найбільшим гравцем ринку, задекларувала втричі менший оборот  – 308 млн грн.

«УНЛ» пов’язана з народним депутатом Олександром Третьяковим, хоча офіційно бенефіціаром вказаний британський юрист з Гонконгу Майкл Фогго, чиї компанії у тому числі надають послуги номінального утримання акцій.

Компанію «М.С.Л.» останнім часом пов’язували із двома народними депутатами – екс-регіоналом Віталієм Хомутинніком та нарфронтівцем Сергієм Пашинським. На ринку говорять про їхнє залучення для вирішення санкційних проблем компанії, зокрема, за частку в ній. І Хомутиннік, і Пашинський в коментарях програмі «Наші гроші з Денисом Бігусом» цю інформацію заперечили.