Діаліз в Україні: дешевше від Росії, дорожче від Європи
31.05.2018   //  

«Наші гроші» передивились публічні тендери на придбання діалізних розхідників у 10 країнах світу. По дороговизні Україна опинилась ближче до Росії – безумовного лідера переплат.

Після Януковича подешевшало

Перш ніж аналізувати нинішні ціни на розхідники для діалізу, згадаємо, якими вони були в Україні раніше. Для наочності нехай це період «розквіту» угрупування Віктора Януковича.

Отож, грудень 2012 року. Департамент охорони здоров’я Київської ОДА ще через «Вісник державних закупівель» замовив ТОВ «Ренарт» витратні матеріали для гемодіалізу. Цінники у перерахунку в долари можна побачити у таблиці нижче. Там же поруч – ціни сумських лікарів і тієї ж КОДА за договорами з «Прозорро» від осені 2017 року.

Товар Виробник Ціна за од., $
2012 рік 2017 рік
Кровопровідні магістралі (FA 204C/FV 204C) Fresenius 8,75 5,97
Кровопровідні магістралі Онлайн плюс 5008R Fresenius 12,62 8,31
Фістульні голки 16GA-R25, 16GV-R25 Fresenius 1,12 0,91
Фільтер Diasafe plus Fresenius 378,25 302,22

Ось так ці цифри виглядають на картинках:

Виходить, що не змінюючи ані виробника, ані якості закуповуваних витратних матеріалів, а просто вигнавши Януковича з країни, а Богатирьову – з МОЗу, розхідники почали обходитись нам на 20-30% дешевше.

Уже не Росія, але ще не Європа

У вибірку дослідження потрапили тендери таких країн: Чехії, Польщі, Словенії, Словаччини, Латвії, Болгарії, Перу, Румунії, Казахстану та Росії. У цих країнах нам вдалось знайти відкриті дані про тендерні закупівлі розхідників.

Загальна картина виглядає так: чим далі на схід, тим дорожче. Проілюструємо ціни на прикладах різних виробників, що є світовими лідерами, а тому продають свої товари по всьому світу.

Так, у квітні 2018 року фільтр «DiaSafe Plus» німецького виробника «Fresenius» в Україні замовляли по 8761 грн за одиницю. Це не надто відрізняється від цін кінця 2017 року, коли цей же фільтр обходився у 8 477 грн. У Польщі, Румунії та Чехії аналогічний фільтр протягом аналізованого періоду замовляли (див. ціни) до двох разів дешевше. Водночас, один з російських бюджетників погодився на ціну вдвічі вище нашої.

*тут і далі ціни вказані у перерахунку за курсом НБУ станом на день укладення договору (без ПДВ). Часові рамки – з початку 2017 року.

Із цінами на розхідники інших виробників ситуація дуже схожа. Якщо в Україні за одну фістульну голку від японського виробника «Nipro» платять в середньому 26 гривень, то в Польщі за цю суму можна придбати чотири голки, а у Перу – дві.

Серед розхідників виробництва «B.Braun» (Німеччина) візьмемо фільтр «Diacap Ultra». З’ясувалось, що ці фільтри ми купуємо навіть дорожче, ніж в Росії.

Обійти нашу ціну у 6900 грн за штуку вдалось тільки Болгарії. Але, здається, ця аномалія має звичне пояснення: відсутність нормальної конкуренції в окремих випадках. Постачальником коштовних фільтрів для болгарських лікарень виявилась підприємиця Янка Янкова Георгієва, яка раніше була директором компанії-дистриб’ютора «Б.Браун Авитум България». Свої замовлення Георгієва отримала без конкуренції – за інші лоти у межах цього ж тендера конкурували двоє-троє учасників (файл «Обявление за възложена поръчка»). Про зафіксований випадок ми повідомили колег-журналістів з Болгарії – далі вже вони з’ясовуватимуть ринковість ціни «по-болгарськи».

Станом на зараз найбільш адекватно виглядають ціни на витратні матеріали від «Baxter». Якщо в Україні ковпачки «Minicap» протягом аналізованого періоду замовляли в середньому по 16 гривень, що плюс-мінус відповідає цінам у Латвії та Болгарії, то в Росії ціна подекуди сягає 94,5 грн.

Усі розписані вище цінові качелі пояснюються легалізованими в Україні «непрямими контрактами», через які препарати імпортують в Україну. Дистриб’ютори не укладають прямий договір з виробником, а закуповують товари у іноземної фірми-«прокладки», яка ще до кордону України штучно підвищує ціну. Уже по завищеній ціні товар потрапляє в Україну і йому додають дозволену законом торгівельну націнку у вигляді 10% від митної вартості товару та 7% ПДВ (детальніше у матеріалі «Діалізна маржа для СБУ»). А завищену маржу залишають на іноземній «прокладці», з якої вже й відкатують на іноземні рахунки зацікавлених осіб.

Юлія Костюк, «Наші гроші»