Як «Сокар» намагались врятувати від втрати мільйонів за помилку на аукціоні залізниці
07.05.2018   //  

Нещодавно з фірмою «Сокар Україна» трапився нещасний випадок. Її клерк так туцав клавіші комп’ютера під час аукціону «Укрзалізниці» на поставку величезної партії палива, що замість 282 000 000 грн в систему «Прозорро» завантажилось число на один нуль менше від потрібного – 28 200 000 грн. Тобто вийшло так, що «Сокар» формально запропонував поставити 10 тисяч тон дизельного палива не за нормальні 282 млн грн, а в десять разів дешевше з усіма витікаючими для фірми збитками.

І оскільки це трапилось під час електронного аукціону в «Прозорро» (і не на старті, коли ще помилку можна виправити), то відіграти свою пропозицію назад можливості вже не було. У залізниці ж не було підстав не прийняти таку «щедру» пропозицію з боку трейдера. А отже у «Сокара» залишались такі варіанти:

(А) укласти договір по аномально низькій ціні і влетіти в збитки розміром чверть мільярда гривень;

(Б) відмовитись від укладання угоди, а відтак пожертвувати гарантійним внеском у розмірі 8,8 млн грн, які замовник якраз і вимагає від учасників, аби вони не ухилялись від укладання угоди після перемоги в аукціоні (це захист від настирливих тролів);

(В) якимось чином залагодити все це, аби не платити мільйони за аукціонну помилку.

Платити мільйони – бажаючих немає. А тому почалась кумедна катавасія в Антимонопольному комітеті.

За кілька днів після аукціону «Сокар» звернувся в АМКУ зі скаргою на дії тендерників «Укрзалізниці» і попросив регулятора визнати неправомірним намір про укладення спірного договору через… перепад напруги в мережі:

«Під час проведення аукціону в режимі реального часу, в інтервалі між 11 год. 15 хв. та 11 год. 40 хв., на третьому етапі редукціону, при заповненні «Сокаром» інформаційного поля із зазначенням ціни пропозиції стався технічний збій, викликаний наднормовим стрибком напруги в мережі, що призвело до автоматичного вимкнення електронних засобів […]. В результаті зазначеного збою відбулася несанкціонована адресація даних щодо заявленої ціни із значенням 28 200 000 грн., тобто замість внесення в інформаційне поле ціни пропозиції з дев’ятизначним числом до коми помилково внесено ціну із восьмизначним числом до коми, що призвело до невідворотних наслідків», – пояснили в компанії.

Ці доводи могли бути розглянуті в АМКУ, однак до цього не дійшло. У тексті скарги «Сокар» акцентував, що визначення його переможцем «порушує право інших учасників процедури на об’єктивну та неупереджену оцінку їх тендерних пропозицій, недискримінацію учасників, відкритість та прозорість на усіх стадіях закупівель».

Однак, у якості скаржника фірма мала обґрунтувати порушення власних прав та інтересів. Що зачеплено окрім бажання не втратити купу мільйонів, про яке скаржник так і не обмовився в своїй скарзі?

Не побачивши жодного аргументу з цього приводу, 11 квітня АМКУ залишив скаргу «Сокару» без розгляду.

Після цього на допомогу прийшов друг. Це ще один учасник спірного аукціону – луцьке ТОВ «Нафтотрейд-Капітал» з «вогівської» групи, яка вже перетиналась с «сокарівцями». Восени 2016 року АМКУ оштрафував сімох нафтотрейдерів на 204 млн грн за узгоджені дії при встановленні цін на паливо. Серед них – «ВОГ Рітейл» («WOG») та «Сокар Петролеум» («Socar»).

Отже наступного дня після поразки «Сокару», 12 квітня, «Нафтотрейд» подав в АМКУ скаргу, яка за змістом дуже нагадувала, а подекуди і копіювала скаргу «Сокару». Обидві фірми зійшлись на тому, що рішення замовника в частині визначення переможця є неправомірним і дискримінує учасників закупівлі в частині неможливості «конкурентно змагатися під час аукціону».

Примітно, що навіть якби раптом залізничники поступились і обрали більш реальну, наступну у ціновому рейтингу заявку, – це була б заявка не «Нафтотрейд-Капіталу», на аукціоні ця компанія впевнено пленталась позаду більшості учасників, зайнявши передостаннє, п’яте, місце.

Так от, на засіданні адмінколегії 4 травня представниця «Нафтотрейд-Капіталу» відмітила, що спірне рішення замовника порушує усі принципи статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі».

«А як же принцип щодо максимальної економії та ефективності?» – здивувались державні уповноважені.

«Ми вважаємо, що дані торги мали бути відмінені. Всім зрозуміло, яка буде далі ситуація – поставка 10 тисяч тонн палива за 2 гривні не відбудеться. Ми могли б поставити цей об’єм за ринковою ціною. Крім того, ціну неможливо розрахувати за дизельною формулою», – пояснила представник «Нафтотрейду».

«Чому ж, можливо. Просто показник «маржа» буде від’ємним», – парирували залізничники.

У підсумку аргументи скаржника не справили враження на членів Колегії і у скарзі відмовили.

Отже, що ми маємо у рамках цієї історії:

  1. Один з учасників публічної закупівлі у ході аукціону випадково понизив свою цінову заявку до відмітки, яка у разі фіксації її у контракті гарантує компанії мільйонні збитки.
  2. Замовник, розуміючи, що заявлена ціна є демпінговою, публікує повідомлення про намір укласти договір.
  3. Замість того, аби визнати свій промах, відмовитись від підписання угоди і при цьому понести втрати «за халатність» у вигляді гарантійного забезпечення, фірма робить спробу залагодити помилку у майже 9 мільйонів за ціною скарги в АМКУ (5 тисяч гривень). Однак формулює свої вимоги таким чином, що АМКУ не приймає скаргу до розгляду.
  4. Раптом, на допомогу переможцеві приходить інший учасник торгів – і подає аналогічну скаргу уже від свого імені. Але і ця скарга у стінах АМКУ не проходить перевірки на предметність.
  5. «ЦЗВ» продовжує не заперечувати проти підписання договору із «Сокаром», а той – шукати варіанти виходу із патового становища. Врешті, до вирішення проблемного питання ще не були залучені суди – тож цій історії є куди розгортатись.

Блог від: Юлія Костюк