Іванчук і голова АМКУ рятують Ахметова від кари за зловживацький монополізм
30.03.2018   //   129 Переглядів

Раніше я вважав, що нардеп Андрій Іванчук за допомогою законопроекту №6723 просто створює корупційну годівничку для свого товариша Юрія Терентьєва, що очолює АМКУ і абсолютно не протестує проти окремих паршивих новел законопроекту.

Одна з поправок Іванчука дозволить державному уповноваженому АМКУ тишком-нишком закрити будь-яку справу.

Новелла в статті 49 закону «Про захист економічної конкуренції» каже, що АМКУ може закрити розгляд вже порушеної справи, якщо:

«дії чи бездіяльність, що мають ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відчутно не впливають на конкуренцію»

Уявляєте собі цю лафу? Береш порушуєш справу проти якоїсь фірми, організовуєш пачку запитів щодо доходів компанії, щоб бізнесмен зрозумів у яку халепу він попав, бо АМКУ може шарахнуть на 10% від річного обороту. І чекаєш, коли бізнесмен зрозуміє, що неофіційна «катлєта» – дешевша від офіційного штрафу. І після цього вжух! – справу закрито. І про це не дізнається ніхто окрім голови АМКУ, бо він:

(а) у 2017 році перебрав на себе повноваження кому з уповноважених яку справу давати (і деякі кошторисні кейси забрав особисто собі);

(б) утаємничив дані про всі справи АМКУ так, що ваш покірний слуга отримав дулю у відповідь на запит про публічну інформацію (так, я подаю судовий позов, щоб все-таки дізнатись – хто з уповноважених АМКУ які справи веде і який час веде без винесення рішень).

А тепер розглянемо як спрацює цей закон на Ріната Ахметова.

Антимонопольний комітет 17 вересня 2015 року ухвалив рішення про достатність підстав для порушення справи про зловживання монопольним (домінуючим) становищем групою компаній ДТЕК.

Це було більше ніж зрозуміло – у Ахметова понад 80% вугледобувної галузі і теплоенергетики, тому він займає величезну частку на ринку виробництва електроенергії. А коли він в два рази накручує ціну вугілля зі своїх шахт, яке спалює на своїх ТЕС, – це призводить до завищеної ціни електроенергії, яку йому зрештою затверджує корумповане та слабке духом керівництво держави, не здатне протистояти спокусам та шантажу «а зараз я виключу світло».

Але поправка Іванчука говорить, що відтепер будь-яке розслідування АМКУ можна буде закрити, якщо дії Ахметова «відчутно не впливають на конкуренцію». Повертаємось до попереднього абзацу і шукаємо – а як дії ДТЕК впливають саме на конкуренцію? Ну що такого роблять ахметівці, щоб завадити саме конкуренції? Знайшли щось? Отож.

У випадку прийняття поправки Іванчука державна уповноважена Марія Ніжник, що веде справу ДТЕКа, зможе абсолютно спокійно закрити теку з документами про різноманітні зловживання та злодійства угрупування Ахметова, і поставити штамп «Закрито, бо саме конкуренції це ніяк не заважає, а з усім іншим нехай розбираються НКРЕКП, Міненерго, НАБУ, ГПУ, СБУ, та хоть ̶к̶і̶н̶ь̶  чорт лисий, аби не АМКУ».

І таким чином Терентьєв спекається:

(а) розборок з Ахметовим за винесення велетенського штрафу, який може сягати 10% річного обороту групи за весь період зловживань (порахуйте скільки це буде десятків мільярдів за останні, наприклад, десять років);

(б) кримінального провадження за закриття справи при існуючому законодавстві. А кримінал за схоже злодійство Терентьєв вже переживав торік. Генпрокуратура підозрювала діючого та колишнього голову АМКУ Микола Бараша по справі цигаркового монополіста «Тедіс» та виробників цигарок, що «отримавши докази злочинної діяльності виробників, жодних належних заходів щодо фіксування фактів порушення законодавства про захист економічної конкуренції не вживали, на правопорушників не накладали штрафи». Згодом ця справа була злита в золотий унітаз монополії, збереженої для нових бенефіціарів, але закриття однієї справи – це неминучі танці під дудочку, які згодом стануть неминучим приводом для нових проваджень.

Наголошую – закривати справу Ахметова в АМКУ зможуть цілком таємно, бо це дозволятиме оновлений закон.

Останні публічні заходи, на яких можна перешкодити цій оборудці – це засідання комітету економічної політики Іванчука 2 квітня і потім вже під час голосування в сесійній залі.

Блог від: Юрій Ніколов