Кабінет Міністрів 14 березня проголосував за внесення змін до урядового розпорядження від 24 липня 2015 року №765, якими передбачено продовження на рік терміну погашення кредитів для підприємств теплової генерації на загальну суму 1,66 млрд грн.
Проект розпорядження був підготовлений Міністерством енергетики та вугільної промисловості.
В пояснювальній записці міністерство пояснило, що ДП «Енергоринок» ще в 2015 році для стабілізації ситуації в теплогенерації залучив 2,00 млрд грн. кредитних коштів «Ощадбанку», які в подальшому були надані підприємствам галузі в якості авансових платежів за електроенергію. З цих авансів теплові електростанції (ТЕС) в березні-квітні цього року мали повернути 1,66 млрд грн. Виплату цих коштів і було запропоновано розстрочити ще на рік.
При узгодженні позицій жодне міністерство не виступило проти ініціативи Міненерго.
Проти пролонгації терміну погашення кредитів виступила тільки Національна комісія, що здійснює регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП нагадала, що термін погашення кредитів вже переносили з осені минулого року на весну цього зі схожими аргументами. При цьому, підприємства ТЕС працюють успішно, рентабельність їх роботи за 11 місяців минулого року склала 15%. Крім того, ТЕС продовжують отримувати авансові платежі за майбутню електроенергію, їм також виплачуються борги за минулі роки. В свою чергу «Енергоринок» вийшов в цьому опалювальному сезоні (жовтень-грудень 2017 року) на 100% розрахунки з ТЕС. Тому, на думку Нацкомісії, підстав для пролонгації строків погашення кредитів ТЕС не існує.
Однак Міненерго не врахувало заперечень НКРЕКП.
[1] 
[2]
[3]
Міненерго вважає, що такі витрати в кінці опалювального сезону негативно позначаться на роботі ТЕС та на їх підготовці до наступного опалювального сезону. Також Міненерго стверджує, що «Енергоринок» накопичив борг перед підприємствами теплогенерації в сумі 9,6 млрд грн. Цей борг заплановано погасити до кінця травня наступного року, коли буде введено в дію новий оптовий ринок енергетики та ліквідовано «Енергоринок». Тому на травень наступного року і було запропоновано перенести погашення боргів перед самим «Енергоринком».
За даними [4] екс-члена НКРЕКП Андрія Геруса, кошти на покриття відсоткам по кредитам закладені в тарифи, відтак в кінцевому рахунку їх оплачують пересічні споживачі електроенергії.
«Сумарно за 2017-2018 рр, коли вже діяла “прозора” формула Роттердам+ і тариф теплової генерації виріс на 100%-120%, споживачі ще й покривали відсотки за кредити теплової генерації у розмірі 1,4 млрд грн», – вказує Герус.
Нагадаємо, група «ДТЕК» контролює близько 80% теплової електрогенерації України. І компанії Ріната Ахметова отримали [5] найбільше авансів від «Енергоринку». Також підприємства ДТЕК станом на осінь були винні «Енергоринку» на 5,1 млрд грн. більше, ніж державне підприємство їм.
З квітня 2016 року в Україні в ціні електроенергії діє ціна вугілля за формулою «Роттердам+доставка морем+перевалка у порту». Це спричинило стрімкий ріст тарифів для ТЕС. Після введення в дію «роттердамської» формули єврооблігації ДТЕК подорожчали на 40% [6]. Коли вони були дешевими їх скупкою займалась компанія «ICU».
Співвласником «ICU» був раніше звільнений міністр енергетики Володимир Демчишин. У цій же компанії раніше працював нинішний очільник НКРЕКП Дмитро Вовк.
У лютому 2018 року НАБУ порушило кримінальне [7] провадження №52018000000000158 стосовно зловживань службовим становищем посадових осіб НКРЕКП при прийнятті регуляторних рішень на користь енергетичних підприємств холдингу «ДТЕК».
В 2017 році НАБУ розпочало досудове розслідування [8] за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через так звану формулу «Роттердам+».