Виявлення наркотрафіку з Аргентини в Росію, де роль кур’єра виконував літак з президентської ескадрильї, нагадало про чудове дослідження щодо монопольної влади на основних ринках аддиктивних благ (товарів, що викликають хворобливу залежність) у докторській дисертації російського вченого Романа Скокова під назвою «Институциональное развитие рынков аддиктивных благ в современной России»:
[1]
У першій частині читайте про ринки алкоголю та ігорного бізнесу. [2]
Тютюновий ринок
більш однозначний від ігрового, але теж надзвичайно тіньовий. За оцінкою [3]голови АМКУ Юрія Терентьєва, після минулорічного стягнення 300 мільйонів гривень штрафа з монополіста «Тедіс Україна» його доля оптового ринку скоротилась з 99% лише до 85%. Тобто маємо нібито класичну монополію. Але як і у випадку з «УНЛ» все-таки більше схоже на олігополію. Справа знову ж таки у власниках «Тедіс Україна».
За часів Януковича там серед бенефіціарів був росіянин Ігор Кесаєв, світити якого після нападу Росії на Україну стало зовсім комільфо, бо він не просто заробляє на монополії в Україні, а ще й виготовляє автомати та кулемети в Росії, які потім через «воєнторг» потрапляють в руки «трактористів» ОРДЛО. Також там світився митник Тарас Козак з оточення Віктора Медведчука. Токсичніший склад бенефіціарів навіть уявити важко.
І у 2017 році Генпрокуратура з МВС влаштували масштабні маски-шоу з конфіскацією цигарок на складах та документів в АМКУ, який багато років не визнавав [4] «Мегаполіс/Тедіс» монополістом. По ходу навіть з’ясувалось, що Генпрокуратура конкретно вважає колишнього голову АМКУ Бараша і нинішнього голову АМКУ Терентьєва причетними до дахування «Тедісу».
Але пройшов майже рік і маємо лише незначне скорочення частки ринку монополіста до 85% і суцільні чутки про переформатування власників фірми.
Формально бенефіціарами «Тедісу» є одеський бізнесмен Борис Кауфман, відомий товариськими стосунками зі згаданим у розділі про азартні ігри екс-головою АП Борисом Ложкіним (Ложкін якось навіть продав Кауфману журнал «Фокус»), та два якихось британця – Річард Доріан Фенхаллс і Річард Марк Тейлор.
Такий склад бенефіціарів дає привід для розгулу чуток про «справжніх» магнатів, якими називають Макара Пасенюка (ICU) з боку Петра Порошенка, нардепа від «Народного фронту» Ігоря Котвіцького з боку Арсена Авакова і нардепа Андрія Деркача з боку генпрокурора Юрія Луценка (їх поєднує [5] спільне соціалістичне минуле і товариське теперішнє). Однак це також лише чутки, що як і у випадку з лотереями може бути просто збігом обставин. Або ж люди просто називають на їхню думку найвпливовіших персон, які по статусу можуть контролювати і впливати на роботу монополіста з багатомільярдним річним оборотом.
Чутки лунають на фоні перевзування в польоті Юрія Терентьєва і Юрія Луценка, які колись затято боролись з монополією «Тедісу», а зараз – не так затято.
Так в АМКУ вже майже рік не доводять до логічного штрафу розслідування, яке могло б остаточно добити монополію «Тедісу». Мова йде про розслідування стосовно тютюнових виробників «Філіп Моріс Україн», «JT International Україна», «Імперіал тобакко продакшн Україна» та «В.А.Т.- Прилуки». Саме виробники свого часу погодились зливати всі свої цигарки в котел «Мегаполісу» і вони навіть були міноритарними співвласниками оптового монополіста. І за це теж мають нести покарання у конкретному грошовому вимірі. Причому штраф [6] по ним має бути дуже значним. Настільки значним, що його навіть боязно вліпити транснаціональним компаніям, бо у нас же євроінтеграція та залучення інвесторів. Але тільки серйозні гроші можуть змусити транснаціоналів перейти на продажі цигарок не тільки «Тедісу», а й іншим гуртовикам. Бо як вже говорилось, частка «Тедісу» впала лише до 85%, а значить фабриканти по своїй волі продовжують лити цигарки в одну касу.
Так ось. Розслідування по «Тедісу» вела одна держуповноважена АМКУ, і вона зрештою його довела до штрафу. А ось по фабрикам Терентьєв доручив розслідування своїй заступниці, яка за рік довела справу до стану «фінішної прямої» (формулювання Терентьєва з прес-конференції [3]) і в тому стані вона досі лежить десь під сукном.
Перевзування Луценка було ще показовіше. Торік він з Аваковим на прес-конференції розповідав про злодійства «Тедісу» та АМКУ, а вже у січні 2018 року особисто прибув в Антимонопольний комітет на зустріч з гравцями тютюнового ринку. По її результатам нікого не було арештовано, навпаки – Генпрокурор і голова АМКУ з’ясували, що голову АМКУ садити нема за що, а на ринку тиша та благодать. Принаймні різнопартійних олігополістів задовольняє існуючий стан речей. Бо монополія дарує надзвичайний рівень задоволення, який здатен розбестити будь-кого.
А тепер переходимо до наймонструознішого.
Наркотики
Якщо вважати це абсолютною монополією, то на думку спадає спочатку головнокомандуючий Петро Порошенко. Саме він контролює СБУ і армію, які контролюють чорну діру на кордоні з ОРДЛО, через яку «потенційно» в Україну і можуть поступати надзвичайні дози наркотику. При цьому розквіт настінної реклами наркоторговців припав саме на роки війни з Росією.
Але муляє те, що в Україні є ще один не менший головнокомандуючий – Арсен Аваков, чия Нацгвардія і наркотичний підрозділ МВС мають не менший вплив на зону АТО і наркотрафік.
Отже на цьому рівні про монополію говорити навряд чи можна. І аргентинський провал Кремля допоміг зрозуміти. В нашій частині світу наркотрафік контролює наймогутніший клан Путіна.
Ми вже збирали аддиктивний бекграунд російського керманича у статті «Путин, наркотрафик, Мариуполь [7]», згадавши там за тонну кокаїну в банках з-під колумбійської тушонки, яка зникла десь між Пітером і Москвою у період становлення Путіна в лихих дев’яностих.
Тепер маємо прекрасну історію про півтонни кокаїну у російському посольстві в Аргентині і причетний до цієї оборудки літак з президентської ескадрильї. Журналісти «Росбизнеконсалтинга» за допомогою сайту russianplanes.net відслідкували, що цей літак з фсбшником Миколою Патрушевим на борту прилітав за кокаїном. А вже за кілька годин після їхнього розслідування цей сайт був повністю знищений і збережену версію можна знайти лише в кеші [8] Google.
Після викриття росіян сотні кілограмів кокаїну почали сипатись на митницях різних країн. Раптово прозріли митники голландського Антверпену і побачили [9] 4,5 тонни порошку, в Албанії теж побачили 600 кілограмів… Погодьтесь, уявити собі Порошенка чи Авакова в трафіку такого масштабу можна лише як місцевих субдилерів, а не як монополістів, від яких залежить усе.
Блог від: Юрій Ніколов