Прокуратура вважає, що екс-співвласник «ІПП-центру» пішов в «Енергоатом» для розкрадання мільйонів
Прокуратура Києва підозрює, що держпідприємство «Енергоатом» систематично віддає перемогу на тендерах на перевірку справності атомних енергоблоків АЕС одній компанії ТОВ «ІПП-Центр», незважаючи на очевидний конфлікт інтересів та підозрілих контрагентів приватної фірми. Про це повідомив Олександр Гуменюк у «Слідство.Інфо».
За даними слідства, «ІПП-Центр» отримує кошти від ДП НАЕК «Енергоатом» та ПАТ «Укратрансгаз», які в подальшому переводяться на фіктивні підприємства. Сумнівні операції за 2016 рік склали близько 50 млн грн.
За версією прокуратури, «ІПП-Центр» був створений злочинною групою, щоб розкрадати державні кошти «Енергоатому». До складу групи також входять нинішні працівники держпідприємства.
Зокрема, слідство вважає, що працівник «Енергоатому» ОСОБА_7 лобіює інтереси злочинної групи в держпідприємстві. За даними Слідства.Інфо, цією особою є Сергій Радченко. Нині він заступник начальника служби технічної підтримки продовження експлуатації «Енергоатому». Саме ця служба у минулому році займалася підготовкою тендеру на проведення робіт з продовження експлуатації енергоблоків на 50 млн грн., в якому переміг «ІПП-Центр».
За словами директора Центру із запобігання та протидії корупції «Енергоатому» Олега Поліщука, Радченко особисто займався підготовкою тендерних документів.
До приходу на посаду в «Енергоатом» Радченко був співзасновником «ІПП-Центру». Втім, антикорупціонер «Енергоатому» Поліщук у таких зв’язках Радченка конфлікту інтересів не вбачає. Каже, що Радченко приєднався до команди держпідприємства вже після того, як позбувся своєї частки у бізнесі.
Крім того, як з’ясувало Слідству.Інфо, Радченко – не єдина посадова особа «Енергоатома», пов’язана з «ІПП-Центром». Протягом 2015-2016 років в «ІПП-Центрі» працював син одного з головних інженерів держпідприємства Володимира Козлова, який , за версією слідства, постійно отримує незаконну винагороду від одного із засновників «ІПП-Центру» та частково передає її своєму директору Миколі Власенку.
Також прокурори закидають «ІПП-Центру» відмивання грошей через фіктивні договори з підставними компаніями. За версією слідства, контракти компанії не відповідали тендерній документації та затвердженому кошторису. Поліщук стверджує, що договори «ІПП-Центру» з держпідприємством були легітимними, а от щодо виведення коштів приватною фірмою справді є питанням.
Головний антикорупціонер «Енергоатома» запевнив журналіста, що навіть запитував про виведення грошей через підставні компанії у свого нинішнього колеги і колишнього співвласника «ІПП-центру» Радченка, але у відповідь отримав лише: «Ну, вы ж понимаете».
Починаючи з 2008 року компанія перемогла на близько 50 державних тендерах на загальну суму понад 300 млн грн.
Від «Наших грошей»:
Власниками «ІПП-Центру» є Андрій Богдан, Максим Заразовський, Михайло Варваринець і Діана Котілевич. У 2012 р. Варваринець йшов у нардепи від партії «УДАР Віталія Кличка».
Богдан є старшим науковим співробітником відділу фізичних основ міцності і руйнування, а Заразовський – відділу міцності матеріалів і елементів конструкцій при кріогенних температурах Інституту проблем міцності ім. Писаренка.
Раніше партнерами Богдана по фірмі були Радченко, Юлія Невгад та Андрій Ігорович Ориняк – син Ігоря Ориняка, доктора технічних наук, професора, завідувача вищезгаданого відділу фізичних основ міцності і руйнування Інституту ім. Писаренка. До кінця 2011 р. співвласником був і сам інститут.
За даними слідства, «ІПП-Центр» уклав ряд договорів із ТОВ «Енергобезпека», яке за допомогою ТОВ «Санлайт-Х» легалізувало понад 20 млн грн.