[1]Екс-президенту «Енергоатому» Кіму вручили підозру за розкрадання мільйонів на завищенні тендерних цін на ЮУАЕС.
Солом’янський райсуд Києва обрав колишньому в.о. президента ДП НАЕК «Енергоатом», колишньому гендиректору Южно-української АЕС Віссаріону Кіму запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1,76 млн грн. Про це повідомляє журналіст «Наших грошей» із зали суду.
Детектив НАБУ 17 січня вручив Віссаріону Кіму повідомлення про підозру у співорганізації заволодіння коштами під час проведення закупівель на Южно-Українській АЕС. А саме – 10,52 млн грн під час закупівлі загальноблочного щита постійного струму у 2012 році.
Суд 23 січня визнав підозру Віссаріону Кіму обґрунтованою та обрав йому запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1,76 млн грн, що має бути внесена протягом п’яти днів. Також в межах досудового розслідування до 6 лютого на нього покладено обов’язки: здати паспорти та інші документи для виїзду закордон, прибувати на виклик детектива, прокурора, суду, повідомляти про зміну свого місця проживання, утриматися від спілкування з колишніми та діючими працівниками ЮУАЕС, «Енергатома», ПрАТ «СКБ «Електрощит», Корпорації «Харківський електрощитовий завод – Елетекс – С», а також з іншими підозрюваними по справі.
Віссаріон Кім категорично відкидає висунуту йому підозру і вважає справу проти себе замовною.
Наразі у НАБУ у даній справі розслідується два епізоди – по вже вказаній закупівлі 2012 року, а також по закупівлі 2013 р. У цій справі, як раніше повідомлялося, у серпні 2017 року підозру у пособництві заволодіння коштами також було вручено сину Віссаріона Кіма – Артему. Загалом по цій справі вручено підозри більше 15 особам, 5 з яких наразі у розшуку. Щонайменше четверо підозрюваних вже пішли на угоди зі слідством. Детальніше про цю справу читайте нижче.
Одним із адвокатів Віссаріона та Артема Кімів є Дмитро Щербина. Він же представляє [2] інтереси кількох кіпрських компаній, які наразі оскаржують вирок А.Кашкіну, за яким до держбюджету було конфісковано 1,5 млрд дол. т.зв. «общака Януковича».
Віссаріон Кім очолював ЮУАЕС у 2007-2012 роках, а також виконував обов’язки президента НАЕК «Енергоатом» з серпня 2012 по червень 2013 року.
Віссаріон Кім з квітня 2014 року є директором ТОВ «Інститут підтримки експлуатації АЕС». Засновниками підприємства є ТОВ «Компанія «Норми і технології» (45%), а також Геннадій Вінник, Віктор Васильченко, Ігор Симонов та Іван Білодід, який раніше представляв [3] на тендерах компанію «Skoda JS», що вигравала виключно підряди в системі «Енергоатому». Засновником і директором Компанії «Норми і технології» є адвокат Геннадій Барабаш, який намагався очолити [4] Одеське територіальне управління НАБУ. Барабаш раніше був директором з правового забезпечення ДП НАЕК «Енергоатом».
Нагадаємо, у 2012-2013 рр ЮУАЕС закупила електрощитове обладнання загальною вартістю 43,50 млн грн:
- 07.2012 ЮУАЕС купила у ТОВ «Арстрейд» загальноблочний щит постійного струму за 12,37 млн грн;
- 01.2013 ЮУАЕС купила у ПАТ «Уніс-Трейд» щити КТПСН за 31,13 млн грн.
Учасники схеми незаконно заволоділи 27,94 млн грн шляхом завищення цін укладених договорів на цю суму, що підтверджується судовими експертизами.
Кримінальне провадження за даним фактом було розпочате миколаївською міліцією ще у 2013 році, однак до 2016 року справа не просувалася, допоки її на опрацювання не взяло НАБУ.
Під час обшуків детективи НАБУ і прокурори САП виявили «чорну» бухгалтерію [5] з розписаним розподілом виведених коштів, де зафіксували, з-поміж інших, також представників правоохоронних органів та АМКУ.
Серед підозрюваних-«важковаговиків» по справі проходять:
- Екс-депутат Криворізької міськради, президент «ДАРА Груп» Едуард Самоткал, який підтримував групу своїми зв’язками (нині переховується від слідства)
- Підприємець Дмитро Лисенко, якого називають головним організатором схеми (брат екс-заступника начальника управління СБУ у Миколаївській області і близький друг Артема Кіма)
- Син екс-очільника ЮУАЕС Віссаріона Кіма Артем Кім, якого підозрюють у пособництві в заволодінні групою осіб коштів Южно-Української АЕС і який на сьогодні перебуває під домашнім арештом.
Реалізація схеми стартувала у березні 2012 року, коли Южно-Українська АЕС під керівництвом Віссаріона Кіма оголосила про намір придбати низьковольтну електричну апаратуру. На тендер надійшли пропозиції від шести фірм, однак тільки дві з них були допущені до оцінки – фірми з орбіти президента DARA Group Едуарда Самоткала ПАТ «Уніс-Центр» та ТОВ «Арстрейд». Це були найдорожчі пропозиції. Перемогу отримав «Арстрейд» із заявкою у 12,37 млн грн. Через кілька років судовий експерт встановить розмір переплати 10,52 млн грн.
Через півроку, у жовтні 2012 року, ЮУАЕС вирішила придбати також щити КТПСН. Цього разу на тендер прийшло три учасники. З них до розгляду цінових пропозицій був допущений все той же дует компаній – «Уніс-Центр» та «Арстрейд», з тією різницею, що перемога дісталась [6] підприємству «Уніс-Центр» із ціновою пропозицією 31,13 млн грн («17,42 млн грн переплати» – згодом констатує судовий експерт).
В обох випадках йшлось про обладнання виробництва харківського ПрАТ «СКБ Електрощит». Згодом замдиректора цієї компанії дав свідчення про те, що з ініціативою співпраці від обох компаній виступив Дмитро Лисенко. У випадку «Уніс-Центру» він курував договірний процес одноосібно, а з боку «Арстрейду» – у парі з номінальним керівником фірми Кирилом Сахном.
Про тендерну змову знали всі, включно з посадовцями фірми-виробника обладнання «СКБ Електрощит».
Замдиректора на запитання: «Чи розумів він, що «Арстрейд» та «Уніс-Центр» є пов’язаними особами», – відповів: «Так розумів, адже від імені обох підприємств переговори зі мною вела одна особа – Дмитро Лисенко».
28 грудня 2017 року Антимонопольний комітет України підтвердив наявність тендерної змови і визнав винними [7] «Уніс-Центр» та «Арстрейд» в антиконкурентних узгоджених діях на тендерах Южно-Української АЕС. По одній із розіграних закупівель антимонопольники спізнились, тому що термін накладення штрафу сплив, однак, за другий тендер комітет встиг покарати порушників і наклав на кожну з фірм штраф у розмірі 399,99 тис грн.
У рішенні АМКУ наводяться витяги з протоколів допиту підозрюваних та свідків з провадження НАБУ. Початком доведення змови стало встановлення антимонопольниками взаємозв’язків між фірмами-учасниками.
У 2012 році ТОВ «Арстрейд» було прописане на вулиці Олеся Гончара, 41 у Києві. Тут же юридично знаходилось ТОВ «Грімальді», засновниками якого були компанії «Фрілон менеджмент лімітед» (Англія) та «Келмос ентерпрайзес лімітед» (Кіпр), остання також була співзасновником «Арстрейду». У «Грімальді» працювала фіндиректором Світлана Костянецька, вона ж відома як вірна підлегла Едуарда Самоткала та відповідальна за фінанси у «ДАРА Груп» (у травні 2017 року НАБУ оголосило про розшук Костянецької, а з 23 липня того ж року вона перебуває [8] у міжнародному розшуку. 14 вересня суд обрав [9] запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою для Костянецьких та Самоткала).
Допитувані у справі розповідали про Костянецьку:
«Вона пропрацювала на Самоткала близько п’ятнадцяти років і всім на підприємстві було відомо, що вона все робила лише з його відома. Без його дозволу фактично ніяких дій не вчиняла».
У вересні 2016 року, на допиті у детективів, син головного бухгалтера Самоткала, Антон Костянецький, розповідав, що саме його мати:
«…запропонувала мені піти працювати головою правління ПрАТ «Уніс-Центр», організацією діяльності якої займався її знайомий Дмитро Лисенко. На той час, Лисенко в «Уніс-Центрі» ніким офіційно не рахувався, проте організовував його діяльність та підбирав працівників. Я зустрівся з Лисенком, який пояснив мені мої завдання як голови правління товариства, а саме зазначив, що до моїх обов’язків буде входити пошук обладнання, участь з ним у тендерах за державні кошти».
Пропозиції конкурсних торгів у цьому ланцюжку людей готувала юрист «Грімальді» Лариса К.. Згідно з даними протоколів допитів, Дмитро Лисенко вирішував на який тендер готувати документи, надавав К. список торгів, після чого вона заходила у «Вісник державних закупівель», завантажувала звідти документацію конкурсних торгів і на підставі висунутих вимог готувала необхідний пакет документів для участі.
«Мені ставили завдання зібрати довідки та витяги по ряду підприємств і я цим займалась…» – окреслила К. коло своїх повноважень на одному з допитів.
«Рядом підприємств», про які розповіла юристка, були фірми, що входили у структуру групи компаній «ДАРА Груп» – «Арстрейд», «Уніс-Центр» та «Машенергокомплект».
Не все було гладко, згадувала К.:
«Документи мною готувалися для участі в торгах, що проводились ВП «Атомкомплект», ВП «Южно-Українська АЕС», ВП «Запорізька АЕС». Найбільше торгів було виграно на ВП «Южно-Українська АЕС», а на інших відокремлених підрозділах «Енергоатома» часто були проблеми і ми не вигравали торги».
У випадках, коли потрібно було підробити документи, відповідальність розпорошували. Наприклад, для участі у спірних закупівлях учасникам схеми потрібно було підробити документи в частині довідок про виконання аналогічних договорів та про наявність працівників.
За поясненнями юристки, вона спочатку підготувала вказані довідки із зазначенням загальних фраз, мовляв, «досвід – є, працівники – теж, звісно, є». Проте Лисенко дорікнув, що «такий варіант довідки не пройде». Тож уже заповнені у правильний спосіб папірці прийшли їй на електронну скриньку від Антона Костянецького, а юрист їх лише підписала.
Вона також розповіла, що разом з нею підготовкою тендерної документації для участі в торгах займався Костянецький. «Ціни в пропозиції конкурсних торгів, що подавалися у складі тендерних пропозицій, мені надавав Костянецький. Також він надавав мені в документацію конкурсних торгів документи щодо технічної сторони, а саме технічних умов, наявності досвіду виконання аналогічних договорів і т. ін».
Ієрархія задіяних у схемі, за словами юристки, була такою:
«Фактичним найвищим керівником, так званим «президентом» групи компаній «ДАРА Груп» був Самоткал, а за фінанси компанії відповідала Світлана Костянецька, яка по суті була головним бухгалтером та вела облік і розподіл фінансів, навіть видавала якийсь період заробітну плату працівникам. З Самоткалом я спілкувалася лише одного разу, коли він дозволив піднятися мені разом з ним на ліфті. Це був головний керівник, з яким могли спілкуватися лише обрані… Дмитро Лисенко був для мене вищестоящим керівником, який у свою чергу був також підконтрольний Самоткалу. Про це мені говорив сам Лисенко».
Транзит незаконно виведених грошей та переведення їх у готівку забезпечив мешканець Миколаєва Леонід Гусєв – одноосібний власник нині припинених миколаївських ТОВ «Моноліт маркетинг» та ТОВ «Соборное-2».
Гусєв розповідав, що також був директором ТОВ «Соборное», яке по суті було ЖЕКом і займалось наданням послуг з утримання будинків та прибудинкових територій. Гусєв використовував підконтрольні йому підприємства для надання стороннім підприємствам послуг з конвертування, за які брав 3% від суми грошових коштів, що підлягала переведенню у готівку – 0,5% залишав собі, а 2,5% йшло на здійснення податкових платежів та оплату послуг банку.
На Гусєва вийшов Дмитро Лисенко. Разом з людиною, яка їх звела, вони зустрілись у барі «101» у Миколаєві. За словами Гусєва, Лисенко розробив схему, за якою з «Уніс-Центра» та «Арстрейду» перераховувались мільйонні суми на ТОВ «Платинум Систем» та ТОВ «Ремтех-Проект» (компанії з-під крила того ж Гусєва, перша зареєстрована на його підлеглого, друга – на цивільну дружину), які мали частково «протранзитити» кошти на харківські підприємства та на «Соборное-2», звідки Гусєв повинен був зняти більшу частину коштів уже готівкою.
У березні 2017 року Гусєв згадував:
«Конвертовані у готівку грошові кошти я передавав за вказівкою Лисенка чоловіку на ім’я Алік років 35-ти, зростом нижче середнього, чорноволосому, смаглявому, азіатської зовнішності, невеликого зросту… Грошові кошти передавалися при особистій зустрічі».
Таким чином, за словами Гусєва, ним було переведено у готівку та передано Лисенку близько 20 млн грн.
Нові подробиці очікуються незабаром.
Ірина Шарпінська, Юлія Костюк, «Наші гроші»