НОВИНИ

19.02.2018
18.02.2018
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

Легалайз для «Роттердаму+»

17 Січня 2018

Громадська організація з Одеси заплатить з власної кишені гроші за судову експертизу скандальної формули.

За кілька днів до Нового року в Україні сталося диво. До Окружного адмінсуду Києва надійшов позов від громадської організації «Енергійна країна» з Одеси. У цьому позові небайдужі громадяни спершу нагадали, що колись голова НКРЕКП Дмитро Вовк в інтерв’ю сказав, що формула «Роттердам+» необґрунтована і має бути відмінена. А також про те, що раніше суд відмовив іншим позивачам з «Самопомочі» у визнанні незаконною  постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії» від 03.03.2016 р. №289 (далі Постанова).

Тому «Енергійна країна» попросила суд затвердити нову формулу замість старого Роттердаму з плюсом. Однак запропонувала не нову формулу, а лише – провести комплексну товарознавчу та економічну судову експертизу. Зголосившись заплатити за неї з власної активістської кишені, аби лишень її провів Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Суддя Л.О.Маруліна задовольнила це клопотання, оплачене одеськими активістами (засновниками одеського ГО «Енергійна країна» є Леонід Гончаров, Олег Головко, Михайло Штекель, Віталій Мілевич, Олена Калашникова, Вікторія Коробова, Юліанна Кошелєва. Серед них є і журналісти, і науковці, і справжні активісти на кшталт Юліанни Кошелевої з руху «Довіряй ділам» Генадія Труханова, помічниці депутата Одеської міськради Ірини Єсенович-Куценко).

Оскільки НАБУ зараз розслідує обставини впровадження формули «Роттердам+», яку називав корупційною навіть генпрокурор Юрій Луценко, «Наші гроші» спробували зрозуміти – у чому суть цього новорічного дива. І перше враження склалось не дуже приємне. Результати цієї експертизи можуть цілком задовольнити організаторів схеми. Бо у них з’явиться відмазка з печаткою. Давайте подивимось на питання одеситів.

(1)  Які були середні оптові ринкові ціни енергетичного вугілля марок А, Г, Д, ДГ, П, ПС в березні – грудні 2016 року, січні – листопаді 2017 року, яке закуповувалось українськими тепловими електростанціями (по кожному місяцю окремо)?

Це ключове питання. І ключове місце для маніпуляції. Бо якщо не відслідковувати весь ланцюжок продажу вугілля, то відповідь на це питання обов’язково вийде на користь творців «Роттердаму». Бо продавець вугілля і покупець вугілля в Україні майже завжди один і той самий. А відтак фінальну цифру продажу можна створити будь-яку. Самому з собою завжди легко домовитись.

Припустимо, що в даний момент ціна вугілля по роттердамській формулі складає 500 гривень за тону. По скільки його будуть купувати теплоенергетики? Правильно, по 499 грн. Відтак, якщо експерти вирішать, що «оптовою ринковою» ціною є ціна закупівлі саме ТЕС, то в експертизі і буде вказано, що ринковою є ціна, що майже до копійки відповідає «Роттердаму+» з усіми витікаючими. А це маніпулятивна брехня.

Ціна продажу вугілля з шахт – дуже сильно відрізняється від ціни закупівлі ТЕС. І приховати сліди в повністю контрольованому ланцюжку перепродажів – дуже легко, якщо ти контролюєш виробника вугілля і кінцевого покупця. Саме така ситуація в Україні. Група Ріната Ахметова контролює  85% видобування вугілля та 80% ТЕС, що спалюють вугілля. Серед решти виділяється група Ігоря Кононенка, від якої в галузі господарює Віталій Кропачов. Кілька човнів з імпортним вугіллям склали лише жалюгідні копійки від необхідного Україні запасу, а тому вони виконують лише функцію піар-прикриття («бачите, ми веземо з-за кордону, «роттердам» необхідний, і плюс необхідний»).

Насправді ж вартість вугілля по дорозі від шахт нещадно надувається.

В держсекторі Кропачова в собівартість вугілля заганяються тендери по завищеним цінам, і  вуглезбагачення на кропачевських фабриках, яке дорожчає з дня на день.

В приватному секторі Ахметова вугілля від шахти до ТЕС проходить через прокладковий «ДТЕК-трейдинг», де і набирає цінової ваги. А щоб це не дуже впадало в очі, ахметівці використовують для прикриття не тільки іноземні поставки, а й рідні біржі. Ось історія.

Цілком очевидно, що 80% ахметівських ТЕС – це предмет для розслідування з боку Антимонопольного комітету. І АМКУ вже рекомендував Ахметову, як убезпечити Україну від можливих зловживань з боку ДТЕК. Для цього треба було провести біржові торги, на яких би ТЕС Ахметова закупили б вугілля у трейдерів, які б зі всього світу могли б злетітись на багатомільярдний куш. Ну і в ході торгів могли б збити ціну.

У Ахметова зробили дві речі. По-перше, проігнорували рекомендацію АМКУ. По-друге, зробили навпаки. А саме – влаштували біржові торги на продаж дтеківского вугілля. І «хтось» викупив його по ціні приблизно «Роттердам+». І світовим трейдерам нема ніякого сенсу потикатись на біржу з таким розкладом, бо цей «хтось» просто не прийде на їхні аукціони по продажу вугілля, адже цілком прекрасно заповнює свої склади власним вугіллям, легалізованим через біржові псевдотороги.

І не думайте, що цей хтось з’їхав з глузду і платить дурні гроші з власної кишені.  Дякуючи рішенням НКРЕКП, оплачують «роттердамську» ціну вугілля з власних кишень українські споживачі. А не оці «хтось».

А що вважати оптовими ринковими цінами? Закупівельну ціну ТЕС? Чи вартість продажу шахтарями? А від цього залежить майже все. Підконтрольні Ахметову і Кропачеву ТЕС закуповували вугілля Ахметова і Кропачева вже по «роттердамській» ціні. Тому тут дуже легко зманіпулювати і назвати їхню закупівельну ціну «оптовою ринковою». Але ж енергетики купують вугілля не у виробників, а у «прокладок», на яких і залишається дуже жирна «дельта» та «чайові», які і оплачують українці в рахунках за електроенергію під оповідки про іноземне вугілля. Хоча справді того іноземного вугілля – лише 5%. Але «Роттердам+» – для всіх. І якщо судові експерти підтвердять, що «ринковими оптовими цінами вугілля» є ціни на «заслонці ТЕС» – у Ахметова і Кропачова все буде легально і, як тепер знову популярно говорити – у шоколаді.

(2) Чи підтверджується документально економічна обґрунтованість прийняття Постанови?

Тут дуже легко відповісти ствердно, оскільки у постанови НКРЕКП було формальне обґрунтування з десятків папірчиків.

(3) Чи є економічно обґрунтованою формула визначення ціни енергетичного вугілля при розрахунку прогнозної ціни та платежу виробникам, які працюють за ціновими заявками, яка міститься в Постанові?

Ось тут і проріжеться наслідок питання (1). Якщо там під виглядом «ринкової» заміряють ціну вугілля на ТЕС, яка вже підігнана під «Роттердам+», то і тут можна буде легко сказати «бачте, формула передбачає такий «ринковий» рівень цін, значить вона хороша і правильна формула».

Хоча знову ж таки – 95% спалюваного на українських ТЕС вугілля має українське походження. Навіть якщо частина вугілля з зони АТО робить гак через російську митницю – це не сильно нарощує його вартість у порівнянні з морською доставкою і перевалкою в порту з корабля на залізницю. Тому «плюс» у роттердамській формулі несе тільки додаткові чайові винахідникам формули.

(4) Чи підтверджується документально використання визначеної Постановою формули визначення ціни енергетичного вугілля при розрахунку прогнозної ціни та платежу виробникам, які працюють за ціновими заявками?

Так, чому б ні.

(5) Чи призвело використання визначеної Постановою формули визначення ціни енергетичного вугілля при розрахунку прогнозної ціни та платежу виробникам, які працюють за ціновими заявками, до необґрунтованого збільшення вартості електричної енергії за період березень 2016 – листопад 2017 року?

Ні. Бо все ж обґрунтовано було, бачте он вище? А тим більш НКРЕКП і влада тоді купу разів підіймали ціну електроенергії і через інші приводи, тому які взагалі питання?

(6) Чи були завдані збитки державі та/або ДП «ЕНЕРГОРИНОК» та/або споживачам та/а бо іншим суб’єктам господарювання внаслідок прийняття Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постанови від 03.03.2016 № 289 «Про затвердження Порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії»? Якщо так, то в яких розмірах?

А які збитки? А що таке збитки взагалі? «Енергоринок» так взагалі в суцільних плюсах, бо він заробляє відсоток від потоків, що проходять через нього, а тому його доходи збільшуються від подорожчання електроенергії. А збитки споживачів від чого рахувати, якщо використання «роттердамської» формули було обґрунтовано (див всі пункти вище)?

І що залишиться в сухому залишку? З’явиться рішення суду про визнання «Роттердам+» законним. Броня!  «Незалежні експерти» зможуть масово виходити на телеекрани і пояснювати посполитим, що «платити треба», бо саме так і виглядає справедливість.

А нам залишиться лише ось такий архівний бекграунд:

«З квітня 2016 року в Україні в ціні електроенергії діє ціна вугілля за формулою «Роттердам+доставка морем+перевалка у порту». Це спричинило стрімкий ріст тарифів для ТЕС.

Після введення в дію «роттердамської» формули єврооблігації  ДТЕК подорожчали на 40%. Коли вони були дешевими, їх скупкою займалась компанія ICU, яка виступає фінансовим консультантом президента Петра Порошенка.

Співвласником ICU був раніше звільнений міністр енергетики Володимир Демчишин. У цій же компанії раніше працював нинішний очільник НКРЕКП Дмитро Вовк.

В квітні НАБУ повідомило, що розпочало досудове розслідування за фактом зловживання службовим становищем посадовцями НКРЕКП через так звану формулу «Роттердам+». Також корупційною назвав схему «Роттердам+» генеральний прокурор України Юрій Луценко».

Юрій Ніколов

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги | , , , ,

НАШІ БЛОГИ

НОВИНИ РЕГІОНІВ

19.02.2018
18.02.2018
17.02.2018
16.02.2018
Всі новини »

ТЕГИ РЕГІОНІВ