Суд виправдав полковника СБУ, якого звинувачували у торгівлі перепустками у зоні АТО
20.11.2017   //  

Краматорський міський суд Донецької області виправдав полковника СБУ Володимира Борисенка, якого підозрювали в отриманні у 2015 році хабара за видачу перепусток у зоні АТО. Про це свідчить вирок суду від 23 жовтня.

У лютому 2015-го Борисенко очолив Координаційну групу з питань режиму та економічної діяльності на територіях, прилеглих до смуги безпеки вздовж лінії розмежування «сектору Б» Координаційного центру при штабі АТО.

Слідство звинувачувало його у тому, що він отримав від юрисконсульта, представника гіпермаркету «Епіцентр К» у Донецьку, Макіївці та Горлівці хабар у 3100 грн. за пришвидшене оформлення працівникам цих магазинів та їхнім родичам 31 перепустки на території, тимчасово неконтрольовані Україною.

Згідно з матеріалами суду, 19 березня 2015 р. біля села Дачне Мар’їнського району Донеччини автомобіль, в якому їхала представник «Епіцентру К», зупинили для перевірки працівники військової прокуратури та СБУ. Під час огляду були знайдені гроші, які нібито призначалися як хабар за оформлення перепусток. Тоді ж юрисконсульт і повідомила про систематичне вимагання Борисенком хабарів і погодилася допомогти викрити його.

Того ж дня під контролем правоохоронців вона отримала від Борисенка перепустки та передала йому 3100 грн. хабара. При цьому, за твердженням слідства, Борисенко прийняв її пропозицію отримати ще 96 тис. грн за пришвидшене оформлення 320 перепусток особам, які не є співробітниками гіпермаркету.

Cуд дійшов висновку, що вина Борисенка не доведена та виправдав його.

Так, у суду виникли «об’єктивні сумніви» у добровільності співпраці представника «Епіцентру К» зі слідством. Зокрема, суд вказав, що слідчий під відеозапис взяв у неї усну заяву про злочин. Однак зміст заяви у протоколі не відповідає тому, що вона сказала на камеру, зокрема у відеозаписі не йдеться про вимагання грошей Борисенком та начальником райвідділу міліції.

Крім того, як зазначає суд, отримання заяви про злочин відбувалося у формі фактичного допиту: слідчий задавав питання, жінка відповідала, наприкінці він запитав «що ж будемо робити з Борисенком та начальником райвідділу міліції».

Усе це, на думку суду, свідчить про те, що спочатку жінка не мала бажання та наміру повідомляти про злочин, а до подання заяви фактично була схилена слідчим. Ще одним підтвердженням цього суд вважає присутність на місці затримання її неповнолітнього сина та порушення щодо неї кримінальних проваджень.

Суд також не виключив заангажованість понятих, оскільки вони були запрошені завдяки своєму знайомству з працівниками правоохоронних органів, що самі ж і підтвердили. А це, на думку суду, може вказувати на їхню попередню підготовку, і тягне за собою визнання отриманих за участю цих понятих доказів недопустимими.

Не взяв суд до уваги і можливе «знаряддя злочину» – гроші, з огляду на розбіжності у сумі у кількох протоколах, яку вилучили під час огляду автомобіля.

Допитати юрисконсульта «Епіцентру К» та водія суд не зміг, оскільки прокуратура не забезпечила їхню присутність у суді. А відеозапис допиту водія суд визнав недопустимим через те, що той не був попереджений про кримінальну відповідальність за відмову свідчити і за дачу неправдивих показів.

Через допущені слідством порушення суд визнав незаконними як огляди кабінетів начальника райвідділу міліції та Борисенка, так і обшук кімнати у гуртожитку, де він проживав, і в ході якого було знайдено майже 133 тис. грн. Серед іншого, суд вказав, що обшук провела особа, яка не мала на це повноважень.

Не була взята до уваги і експертиза 3200 грн, оскільки у суду виникли «обґрунтовані сумніви» в тому, що саме ці купюри були знайдені у робочому столі Борисенка. Так, згідно з протоколом, після огляду вилучені кошти склали у синій пакет. У квітні слідчий провів огляд вилучених речей, в тому числі і синього пакету, однак не  зазначив, яким чином ці кошти були упаковані після огляду. На експертизу надійшли банкноти у білому конверті за підписом іншого слідчого. Втім, як зазначає суд, у будь-якому випадку протокол огляду кабінету Борисенка визнано недопустимим через численні порушення норм КПК та прав та свобод людини.

Суд також вказав на порушення під час спостереження за процесом передачі хабара та складанні відповідного протоколу. Так, протокол склав співробітник СБУ у Києві 21 травня, тоді як сама подія відбулася 19 березня у смт. Велика Новосілка на Донеччині. Складання протоколу розпочала одна людина, а завершила і підписала інша. Крім цього, протокол не передали прокурору протягом 24 годин з моменту припинення слідчої дії, як того вимагає КПК. Навіть після його складення 21 травня він був направлений прокурору лише 3 червня.

Суд також піддав сумніву законність проведення негласного стеження за Борисенком на підставі постанови прокурора, а не ухвали суду. Прокурор, обґрунтовуючи прийняття такого рішення, послався на те, що події відбуваються у зоні АТО, а відтак розгляд клопотань про проведення негласних слідчих дій слідчим суддею Апеляційного суду Донецької області є неможливий.

Натомість Краматорський суд прийшов до висновку, що рішення прокурора незаконні, оскільки він міг звернутися за дозволом до апеляційних судів найближчих областей.

Згідно з матеріалами суду, Борисенко у 2013 був зарахований на посаду заступника начальника Управління СБУ в Закарпатській області. Згодом був направлений в УСБУ в Одеській області. На початку 2015 був направлений у службове відрядження у Краматорськ.