НОВИНИ

13.12.2017
12.12.2017
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

Корупція і рукодупість: як АМКУ продаватиме справи по закону Іванчука

20 листопадаа 2017

Знака питання у заголовку нема, оскільки у мене немає жодних сумнівів в тому, що все так і відбуватиметься. Але почнемо з того, що в законопроекті №6723 Андрія Іванчука («Народний фронт»), проголосованому в Раді 9 листопада, є…

…Відвертий тупізм

Мова йде про часткове позбавлення АМКУ дуже високодохідного джерела – впливу на концентрацію по спрощеній процедурі. Це коли антимонопольники дають чи не дають дозвіл купити частку в якійсь фірмі через ризики монополізації якогось ринку (нижня межа – сумарні 15% ринку на всіх учасників концентрації).

Так ось, законопроектом для спрощенців пропонується таке:

«учасники концентрації звертаються за дозволом до Комітету за власною ініціативою (концентрація не потребує отримання дозволу органів Комітету)».

Ще раз:

«концентрація не потребує отримання дозволу органів Комітету».

Такий жест викликав сарказм навіть у Головного науково-експертного управління парламенту:

«з цього формулювання незрозуміло, навіщо учасникам концентрації звертатися за дозволом до АМКУ, якщо такий дозвіл їм не потрібен?»

Ну, справді, навіщо бізнесмен буде платити за дозвіл на концентрацію 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і відшукувати ще якісь суми аргументів для АМКУ, якщо цього дозволу більше не потрібно?

А аргументи іноді доводиться шукати. На пам’ять спадає історія про те, як росіянин Павло Фукс (носій «Голден дерріку» та половини «Quickpace Limited») і нардеп Максим Микитась (носій «Укрбуду») не могли отримати від АМКУ дозвіл на купівлю «Промінвестбанку» у росіян. І хоч де той один банк і де 15% частки на банківському ринку, але АМКУ вперто не бачив аргументів для дозволу. (До речі, далі буде приклад, як антимонопольники пішли на зустріч по іншій історії і дали дозвіл на злиття двом фірмам з монополізацією 100% ринку).

А тепер проаналізуємо…

…Відвертий схематоз

Він настільки відвертий, що автори навіть не ховались за хитрі слова на кшталт «дискреція» чи «клептоманія».

В статтю 39 про початок розгляду справи запхали ось такі вили з вензелями (капслок мій):

«Органи Антимонопольного комітету України МАЮТЬ ПРАВО НЕ РОЗПОЧИНАТИ розгляд справи, а у разі, якщо провадження у справі було розпочате, – ЗАКРИТИ ПРОВАДЖЕННЯ без прийняття рішення по суті, якщо дії чи бездіяльність, що мають ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, ВІДЧУТНО НЕ ВПЛИВАЮТЬ на конкуренцію».

Тобто достатньо навіяти представникам АМКУ внутрішнє переконання, що твоє порушення відчутно не впливає на конкуренцію – і ти вільний від штрафу на 10% від річного обороту.

А якщо вже хтось в АМКУ раніше все-таки збудився, то це провадження дозволять закрити через цю саму внутрішню чуйку. Це теж важливо, оскільки справи в АМКУ тягнуться довго. Тому закривати на ближчі два-три роки є що. Тим більш до остаточного прийняття закону є час збудитись про запас. А потім закриватись по цій нормі зі статті 39, яку також продублювали у статті 49 про закриття справи.

Хто буде бенефіціаром цієї дискреції – теж зрозуміло.

Андрій Іванчук: «Це спільний законопроект Антимонопольного комітету з Комітетом економічної політики, який ДУЖЕ ТОНКО ВІДШЛІФОВУЄ УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО в прагненні того, щоб Антимонопольний комітет отримав МОЖЛИВІСТЬ НЕ РОЗГЛЯДАТИ СПАМ».

Голова АМКУ Юрій Терентьєв цього року вирішив, що з державних уповноважених достатньо свобод, і розпорядився, щоб саме він визначав того, хто буде вести те чи інше провадження. Тепер його внутрішнє переконання вирішує, що якусь справу має вести один уповноважений, а іншу – інший.

Причому сам Іванчук дуже добре знає, як це працює.

Влітку Юрій Терентьєв забрав у одного уповноваженого і віддав іншому справу про те, як Іванчук у 2014 році злився з Леонідом Юрушевим і Артуром Гранцем по темі магазинів дьюті-фрі в аеропорту «Бориспіль» без дозволу на ту саму концентрацію. Справа в принципі могла завершитись мільйонним покаранням за зухвале нехтування законом, тим більш що мова йшла саме про монополію. І ось після рішення Терентьєва пройшло всього кілька місяців, як новопризначений уповноважений присудив Іванчуку лише 102 тис. грн. штрафу і видав дозвіл на злиття. З долею 100% ринку.

Не певен, що цей штраф виглядає навіть денним прибутком від тих магазинів. Але певен, що ми побачили якраз саме ту дискрецію, яку законопроектом пропонують розширити аж до повного закриття справ на суто внутрішніх відчуттях визначених головою АМКУ уповноважених.

Однак я жодним чином не вказую на прізвище голови АМКУ як джерело зла у цій історії. Сьогодні Терентьєв, завтра його звільнять чи взагалі посадять за «Тедіс» і його крісло займе хтось інший. І новенькому змії тицьнуть під носа жменю яблук. З дуже багатьма нулями. Як гадаєте, втримається?

Блог від: Юрій Ніколов

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги | , ,

НАШІ БЛОГИ

НОВИНИ РЕГІОНІВ

13.12.2017
12.12.2017
11.12.2017
Всі новини »

ТЕГИ РЕГІОНІВ