Алхімія мільйонів від «Київводоканалу»
20.10.2017   //  

Рецепт столичних комунальників простий: завищити ціну вдвічі і не дати нікому запропонувати на тендері дешевше (додано дані про зміни вимог).

Днями журналіст «Наших грошей» був присутній на засіданні адмінколегії АМКУ, яка розглядала скарги на різні тендери. І серед них сяючою перлиною сріблолюбства відблиснула справа «Київводаканалу», який вперто пручається усім спробам примусити його купувати обладнання за менші гроші.

З одного боку – комунальникам можна особливо і не економити. У травні тарифи «Київводоканалу» виросли на 15%, а з нового року планують підняти ще. Звісно, ніхто не проти платити, коли мова йде про покращення. А з іншого боку – якщо з кожної заплаченої по тарифу гривні 20 копійок піде на покращення життя не самого «Водоканалу», а деяких фізичних осіб? Особливо якщо не з гривні – 20 копійок, а з 20 мільйонів – 4 мільйони? Отож-бо й воно. І ще би пиляли з бодай якимись зачатками творчості. А то – суцільна банальщина. Судіть самі.

Мова йде про реконструкцію Деснянської водопровідної станції на просп. Алішера Навої, 1 в м. Києві. Планують витратити 9,81 млн грн. і 9,19 млн грн. на реконструкцію систем дозування коагулянту на ОВС-1 і ОВС-3. Мова йде про спеціальні насоси, які дуже вивірено і точно мають подавати в систему хімікати для покращення води.

Завдяки київській фірмі «Промтехвод» вдалось порахувати, що з цих мільйонів принаймні четвертина має призначення «для кращих людей міста». А енергійний, ешелонований та невпинний супротив комунальників свідчить, що шкуру ще не впольованого ведмедя вже поділили на великі і малі шматочки.

Улітку «Київводоканал» вже пробував провести відкриті торги по цим об’єктам на ті ж очікувані суми. Тоді й відбувся перший раунд оскаржень в АМКУ. «Промтехвод» тоді заявив і про дискримінаційні умови торгів, і про те, що його головний конкурент ТОВ «НПП Лаваль» взагалі недостойний навіть носа потикати на торги. Антимонопольний комітет тоді загалом погодився з такою оцінкою, наказавши відмінити торги.

«Київводоканал» врахував слабкі місця у частоколі дискримінаційних забаганок і оголосив нову серію торгів. Додавши туди нові витребеньки. Зокрема, водоканал захотів, аби учасники торгів подали висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на станцію дозування та декларацію про відповідність продукції станції дозування вимогам Технічних регламентів.

Звучить нібито нормально. Але в ході розгляду скарги навіть досвідчені держуповноважені АМКУ дозволяли собі спитати: «Якщо ви доброчесний замовник і маєте намір купити якісний товар за найнижчою ціною, то навіщо ви…?» І далі йшли конкретні питання, для розуміння яких – коротке пояснення.

Станції дозування представляють собою комплекти зі стандартних насосів, зібраних по індивідуальній схемі з різним приладдям. Беремо три чи скільки треба під конкретну потребу насосів, додаємо датчиків, поєднуємо трубами і маємо станцію. На фотографії – вже встановлена раніше станція ОВС-2 на три насоси.

Так ось. Щоб отримати оті висновок та декларацію на самі станції – ви маєте купити у, скажімо,  німецького виробника усі оті окремі прилади та помпи окремо, зібрати їх у саму станцію, ввезти на територію України, розмитнити, і вже потім йти за висновком та декларацією. Це означає, що ви маєте ото все спершу купити за купу власних мільйонів, а тільки потім отримати папірці, з якими вже і йти на торги, які ви можете програти і залишитись зі станцією, яку нікому на території України вже не продасте. Бо такого масштабу станцій як гігантському «Київводоканалу» в Україні нікому і не треба.

Тобто фактично на тендер прийде лише та фірма, яка свято переконана у своїй перемозі.

Якщо хочете детальніше – ось роз’яснення держуповноваженої Агії Загребельської з приводу рішення, бо насправді там були спростовані і інші, також феєричні «хотєлкі» водоканала.

А ми перейдемо до солодкого – розпилу пирога.

Літня спроба «Київводоканалу» однозначно показала, що всі учасники на реконструкції ОВС-1 і ОВС-3 хотіли використовувати обладнання німецького виробника «ProMinent», але «Лаваль» цікавим способом замаскував його під іншу фірму «Newtec Umwelttechnik GmbH». Мовляв насоси «промінентівські», але сервісне обслуговування від «ньютеківців». Це дозволило їм обпетляти вимогу щодо сервісного обслуговування виключно представниками виробника. А у «Лаваля» нема жодних таких повноважень від «ProMinent». Зате є такий папірчик від «Newtec», і це дозволяє «лавалівцям» заявляти, що сервісне обслуговування насправді «промінентівських» насосів буде нормальним.

Ще одне спостереження за пікантними схильностями водоканалу – він дозволив брати участь у торгах спарринг-партнеру «Лаваля» на цих торгах фірмі «Аква-холдинг» з дуже корявими довідками (учасників було троє – «Промтехвод» зі справжніми «промінентівськими» помпами, та «Лаваль» і «Аквахолдинг» з «ньютеківськими» папірчиками на «промінентівські» насоси»). Отже у «Аквалхолдинга» був гарантійний лист від «Newtec» про поставку обладнання з двома датами у підпису – липень 2017 і вересень 2013 року.

І ось при таких розкладах вже на самому аукціоні «Промтехвод» впав по ціні до 7 млн грн., а «Лаваль» залишився на стартовій позиції 9,17 млн грн., що лише на жалюгідні 0,1% було нижче від очікуваної ціни водоканалу. Однак «Лаваль» напевно щось знав, коли не торгувався, бо водоканал тоді викинув дешевший «Промтехвод», а з ним і «Аквахолдинг», щоб не заважав «Лавалю».

І якби не АМКУ – мільйони б уже пішли в кишені «лавалівців» – фірми з Дніпра, яка заснована Іриною Альбертівною Філатовою 1963 р.н. (мер Дніпра Борис Альбертович Філатов нібито ніколи не хизувався такою сестрою) і колись прописаним з нею в одній квартирі Валерієм Олександровичем Молочковим – екс-керівником дніпропетровського «Облводоканалу», при якому «лавалівці» виграли тендерів на Дніпропетровщині та в сусідніх регіонах на близько 12 млн грн.

А тепер про маржу.

У тендерній пропозиції «Лавалю» по одному з літніх тендерів вказана ціна станції (три помпи в зборі) TZMbD 040840 PCT1110Z0000 – 6,08 млн грн. (ще три мільйони припадає на всяке різне). «Промтехводівці» пропонували таку саму станцію за 4,80 млн грн. Але справа навіть не в конкурентній заявці.

Як пояснив «Нашим грошам» співвласник «Промтехводу» Володимир Максимов, ціна станції на прикладі ОВС-3 формується наступним чином.

До ціни насосів «ProMinent» 3 598 євро/шт. (це з прайсів на 2017 рік, є у розпорядженні «Наших грошей») треба додати 129 євро за комплектуючі = 3 727 євро за штуку.

Множимо на шість – це загальна кількість необхідних для станції ОВС-3 насосів = 22 362 євро.

У приблизно таку ж суму обійдеться обв’язка насосної станції = 44 724 євро.

Ще 30% піде на доставку, страхування і розмитнення = 58 141 євро.

Тепер накиньте націнку постачальника, бо не безкоштовно він же має працювати, вірно? Наприклад 25% і отримаємо 72 676 євро за станцію. По курсу НБУ виходить 2,26 млн грн.

Тепер накиньте ще стільки ж на будівельно-монтажні та пусконалагуджувальні роботи. Матимете 4,5 мільйони.

А тепер порівняйте з очікуваною вартістю тендеру понад 9 млн грн.

50 відсотків жирної маржі.

І яка могла б банально мінімізуватись до самих низів, якби «Лаваль» хоча б поторгувався з «Промтехводом». Але ж не торгувався, а впевнено чекав на березі Дніпра, поки хвилі пронесуть його відхиленого конкурента. Не пронесло. Поки що. Але чомусь здається, що спроби будуть продовжені. Бо дуже важко повертати назад шматок шкури ведмедя, який вже в тебе в руках.

Додано 2 листопада

«Київводоканал» виконав рішення АМКУ про вилучення низки дискримінаційних вимог з тендерної документації. Однак разом з тим вніс низку новел, які також не нагадують про бажання отримати на відкритих торгах нормальну конкуренцію.

Наприклад, з проекту договору зникла згадка про можливість надання авансу на закупівлю закордонного обладнання. Хоча зазвичай замовник дає авансом 30%, що дозволено законодавством. До того ж норму про надання авансу замовник і подобаючийся йому переможець торгів можуть повернути додатковою угодою.

Також «Київводоканал» посилив вимоги до підтвердження учасником торгів свого досвіду. Якщо раніше від фірм вимагалось просто надання документів про факт виконання аналогічних угод, то тепер вимагається подати також відгуки від попередніх замовникі, надані не пізніш як за десять днів до подання документів на тендер «Київводоканалу». Тобто якщо ви робили щось схоже на те що треба «Київводоканалу» кілька років тому, якщо за цей час весь менеджмент тодішнього замовника змінився, а якщо ваш замовник взагалі був на нині окупованій території Криму чи Донбасу – то як ви швиденько організуєте оригінал відгуку?

Тож здається, що «Київводоканал» твердо налаштований не допустити зменшення ціни на тендері в результаті конкурентної боротьби, аби заплатити за рахунок киян якнайбільше грошей найбільш підходящим під забаганки комунальників бізнесменам.

Юрій Ніколов, «Наші гроші»