НОВИНИ

19.10.2017
18.10.2017
Всі новини »

ТЕГИ

ДОКУМЕНТИ

«Правку Лозового» міняють заднім числом

06 Жовтня 2017

Поручитель Мартиненка обманув: «правки Лозового» не помножені на нуль, а змінені.

Народний депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець повідомив громадськості, що «правку Лозового» комітетом помножено на нуль». Це не так. Вона залишилася, тільки у зміненому вигляді. При чому зміна правки відбулася заднім числом.

Ємець у себе у Facebook 5 жовтня опублікував текст поправок до процесуальних кодексів в редакції комітету з питань правової політики. За його словами, саме ці поправки були проголосовані у Раді під час ухвалення судової реформи 3 жовтня.

В оприлюдненому Ємцем рішенні комітету є т.зв. «поправка Лозового» №109, якою встановлюється контроль над строком досудового розслідування, а також вводиться можливість оскаржувати повідомлення особі про підозру.

Так, згідно з оприлюдненим Ємцем документом, даною поправкою обмежується строк досудового розслідування по факту– але не до 6 місяців щодо тяжких злочинів (як всім було відомо на момент голосування в Раді), а до 18-ти. При цьому, якщо слідство не було завершене у цей строк, його можна буде продовжувати неодноразово (а у попередній версії правки – лише один раз до 6 місяців). Але робити це зможе лише слідчий суддя, а не сам уповноважений прокурор. Як відомо, наразі питання продовження строку досудового розслідування належить виключно до компетенції прокуратури.

Крім того, залишено пункт про можливість підозрюваного чи його захисника оскаржити повідомлення йому про підозру. Раніше «правка Лозового» дозволяла зробити це одразу, а в оприлюдненому Ємцем документі вказано, що звернутися до слідчого судді з відповідним клопотанням підозрюваний може після двох місяців після вручення підозри.

Перевірити дані Ємця наразі практично неможливо, адже текст закону так і не опублікований. І що саме було проголосовано – не зрозуміло. Навіть самим нардепам. Приміром, Альона Шкрум у себе у Facebook у день голосування написала: «Що проголосували в процесуальних кодексах – ніхто не знає».

Разом з тим відомо, що інформація Ємця суперечить даним офіційного сайту Верховної Ради, де у «Таблиці правок» в колонці «Остаточна редакція» поправка № 109 від Лозового врахована у іншому варіанті, ніж той, який оприлюднив Ємець. Детальніше про те, що саме, за даними сайту ВР, було проголосовано в цілому, дивіться нижче у Таблиці.

Після публікації посту Ємцем народні депутати написали про відверту підробку кінцевої редакції законопроекту №6232.

«А ось і розв’язка – судова реформа завершилася шахрайством та підробкою кінцевої редакції проекту 6232. Голова комітету пішов на відвертий підлог та самостійно сформулював поправки депутатів. Цікаво дізнатися у членів цього комітету, як і коли вони голосували за це рішення», – написала нардеп Олена Сотник.

У свою чергу нардеп Світлана Заліщук, яка була присутня на засіданні комітету, коли розглядали «правку Лозового», стверджує, що конкретно текст правки тоді не розглядали і окремо за неї не голосували. А голова комітету Руслан Князевич фактично заднім числом підписав рішення про нібито ухвалену тоді правку.

«Президент вирішив не марати руки через правку Лозового, й щоб не накладати вето, керівник правового комітету підписав рішення, згідно якого комітет нібито ухвалив правку Лозового в іншому вигляді. Я була присутня на засіданні цього комітету і пам’ятаю, як Лозовий запропонував повернути його правку в закон. Конкретно текст правки не розглядали. Так само, як за неї окремо не голосували. Що цікаво, стенограми комітету – нема! Саме це дозволяє тепер переписувати закони заднім числом. Це дуже небезпечний прецедент», – написала Заліщук.

Нижче наводимо таблицю, де описуються усі правки у першому варіанті, які, за даними сайту ВР, були ухвалені 3 жовтня і надалі змінені (відповідно до оприлюдненого Ємцем рішення парламентського комітету). Цими правками передбачено зміни, які надають можливість через суд контролювати орган досудового розслідування. Вони стосуються, зокрема, зменшення строків досудового розслідування, можливості скасування підозри та повного контролю суду над експертизою, без якої жодний економічний злочин у суді не доведеш.

Наголосимо, що кінцевий варіант цих правок досі невідомий громадськості.

Поправки № 109 від «ляшківця» Андрія Лозового до Кримінального процесуального кодексу, які, за даними офіційного сайту ВР, були проголосовані 3 жовтня

Поправка Лозового Що змінюється Що це означає на практиці
До статей 132 і 184 КПК, які визначають загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження і клопотань слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів, додано слова «як юридична особа». Якщо раніше слідчий міг звертатися з клопотаннями про арешт майна, доступ до речей і документів, обрання запобіжного заходу чи відсторонення підозрюваного від посади до суду за місцем знаходження органу досудового розслідування, то відповідно до змін – тепер отримання таких ухвал буде можливе виключно в суді за місцем реєстрації органу досудового розслідування як юридичної особи. Детективи з Одеського, Харківського чи Львівського  теруправлінь НАБУ муситимуть їхати до Києва для отримання кожної судової ухвали. Відтак, столичний Солом’янський райсуд буде перевантажений вщент. Але це лише одна з проблем. Тому що у судах досудове слідство стикається з проблемою витоку інформації. Нагадаємо, що НАБУ нещодавно затримало помічницю судді Солом’янською суду, яка відстежувала клопотання НАБУ та передавав важливу інформацію адвокату одного з підозрюваних.

 

Юристи Центру протидії корупції (ЦПК) вважають, що ця норма була розроблена саме для НАБУ, щоб його таким чином легше було контролювати.

 

Дана норма створює проблеми і для слідчих поліції. Статус юридичної особи мають лише Головні Управління Нацполіції в областях. Відтак, слідчі будь-якого районного чи міського відділу поліції повинні будуть їздити в обласні центри.

Статті 219, 294 і 295 КПК, які стосуються строків досудового розслідування і їх продовження, викладено у нових редакціях.

 

Статті 296-297 КПК, які стосуються задоволення і відмови клопотань про продовження строку досудового розслідування, – виключено. Натомість доповнено КПК новою статтею 297-1 «Порядок продовження строку досудового розслідування слідчим суддею».

 

Статтю 284 КПК «Закриття кримінального провадження та провадження щодо юридичної особи» доповнено новими пунктами.

 

Строк досудового розслідування рахуватиметься з моменту внесення відомостей до ЄРДР і може тривати до 6 місяців з можливістю продовження розслідування за рішенням суду ще на півроку. Якщо за цей час нікому не повідомлено про підозру – кримінальне провадження закривається. Якщо комусь вручено повідомлення про підозру, після цього досудове слідство може тривати ще до 12 місяців.

 

Раніше строк досудового розслідування починав рахуватися лише після вручення особі повідомлення про підозру. До вручення повідомлення про підозру строк розслідування справ був необмежений, а після вручення підозри – максимум тривав до 12 місяців.

Основна проблема цих змін – це те, що встановлений строк для розслідування є занадто малим і блокує розслідування складних корупційних схем, вбивств та ін.

 

Наприклад, у НАБУ розповіли, що детектив при розслідуванні схеми по виведенню коштів за кордон потребує щонайменше  7-10 місяців лише на здобуття доказів про банківські операції, не говорячи про подальше проведення експертних досліджень.

 

У разі не встановлення особи вбивці після спливу одного року слідчий має закрити справу, тому що вона була фактова і підозру  нікому не вручено. Деякі експерти вважають, що жертвам злочинів можуть відмовляти у реєстрації заяв, якщо підозрюваний не був затриманий «по гарячих слідах».

 

При цьому одна з «правок Лозового» зробила  зупинення розслідування безглуздим, адже слідчий суддя у будь-який момент може включити цю зупинку в загальний строк.

Через встановлені строки, усі фактові справи, у яких нікому не вручено підозру і розслідування яких триває більше 6 місяців (або більше 12 місяців після продовження строків слідства), мали бути закриті.

Сюди потрапляли справи Майдану, корупційні справи проти чиновників часів Януковича, а також справи НАБУ, розслідування яких по факту ведеться з початку 2016 року. Приміром, це: справа про вбивство Павла Шеремета, справа збитого літака MH17, справа про незаконне заволодіння 220 млн грн екс-президентом, екс-міністром фінансів у справі «Укртелеком-ЕСУ» і ін.

 

Дані правки вводять корупційні ризики у діях слідчого судді, який отримав суттєві важелі впливу на слідство. Зокрема, саме слідчий суддя за клопотанням прокурора продовжує строки досудового розслідування до 6 чи 12 місяців. Хоча раніше продовження строків слідства було виключно у віданні прокуратури.

Крім того, саме слідчий суддя відповідно до «правок Лозового» має контролювати питання експертизи у кримінальних провадженнях, а також проведення обшуків та вручення підозри. Про це трохи нижче.

Право продовжувати строк слідства отримує слідчий суддя. Так, прокурор може продовжувати строк слідства до 3 місяців. А якщо треба продовжити до 6 чи 12 місяців – це може зробити тільки слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

 

Раніше питання про продовження строків слідства розглядав і затверджував лише уповноважений прокурор.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки слідства.

Раніше у строки досудового розслідування не включався строк, коли провадження було зупинене.

Тепер саме слідчий суддя наділяється правом вирішити, чи включати строк, коли розслідування не тривало – у загальний строк

 

 

 

Статті 242 КПК «Підстави проведення експертизи», 243 КПК «Порядок залучення експерта», 244 КПК «Розгляд слідчим суддею клопотання про проведення експертизи» викладені у нових редакціях. Статтю 332 КПК «Проведення експертизи за ухвалою суду» доповнено новим пунктом. Згідно з «правками Лозового», для проведення експертизи слідчий або прокурор мають звертатися до слідчого судді, а не напряму до експерта, як є зараз.

Експерт залучається за дорученням слідчого судді чи суду. Раніше як сторони, так і слідчий суддя за клопотанням сторін могли самостійно залучати експерта.

Слідчий суддя самостійно визначає експерта, якого необхідно залучити, або експертну установу, якій необхідно доручити проведення експертизи.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи незалежно від наявності клопотання, якщо існують достатні підстави вважати висновок експерта необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Слідчий суддя самостійно визначатиме експерта чи експертну установу у справі. Також він може засумніватися у висновку експертизи і доручити проведення нової.

Це порушує безсторонність суду. Адже суддя фактично братиме участь у досудовому розслідуванні.

 

Як вказує експерт РПР Олександр Банчук, сторона захисту буде позбавлена свого змагального права залучати експерта, а сторона обвинувачення буде змушена довго чекати на дозвіл суду, щоб провести необхідну експертизу, зокрема, для встановлення причин смерті. «Поки потерпілі дочекаються рішення суду про залучення судово-медичного експерта для зняття ушкоджень, їх ознаки на тілі зникнуть – а отже, всі справи про побиття, катування будуть розсипатися на очах», – заявив він.

 

При цьому, завдяки поправкам інших нардепів, експертизи у кримінальних провадженнях зможуть проводити лише державні спеціалізовані установи. Як зазначили у ЦПК, «одночасно з монополізацією експертиз виключно державними установами – це може призвести до перевантаження експертів, неякісних поспішних висновків та закриття справ через неможливість своєчасного проведення експертизи, а також контроль експертів з боку вертикалі влади».

Стаття 234 КПК «Обшук» викладена у новій редакції.

 

Стаття 236 КПК «Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи» викладено у новій редакції.

У цю статтю додано такі пункти про те, що слідчий має обґрунтувати слідчому судді, що доступ до речей, які він може вилучити під час обшуку, він не міг отримати від підозрюваного у добровільному порядку шляхом витребування. Також слідчий має довести, що обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів.

При цьому у разі відмови прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того ж самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею.

Крім того, додано, зокрема, пункт про обов’язкову фіксацію обшуку за допомогою аудіо- та відеозапису. Зараз це не обов’язково.

Фактично слідчі мають доводити необхідність проведення обшуку і за діючими нормами КПК. У даному випадку «поправками Лозового» змінені відповідні формулювання.

Разом з тим своєю поправкою Лозовоий привніс заборона повторно звернутися до суду з клопотанням про обшук. Це  може призвести до втрати важливих доказів. Адже у ході встановлення нових обставин для звернення до слідчого судді про надання дозволу на обшук, у слідства може зникнути і доцільність обшуку, і докази.

 

Статті 303, 305, 307 і 309 КПК, які стосуються оскаржень рішень чи дій органів досудового розслідування, доповнено новими пунктами. Відповідно до ухвалених поправок, підозрюваний чи його захисник можуть оскаржити повідомлення про підозру.

 

Слідчий суддя за клопотанням підозрюваного чи його захисника зможе скасувати повідомлення про підозру особі. Таким чином, фактично блокується діяльність органів розслідування. Це великий корупційний ризик у діях слідчих суддів.

Як відзначили у ЦПК, «поки суд вирішуватиме питання скасування підозри, не зможуть бути вирішені питання запобіжних заходів та арешту майна підозрюваного – тому це відкриває можливості для втечі всіх злочинців з використанням цього механізму. Ця норма повертає кримінальний процес в радянський простір та покликана виключно блокувати розслідування».

Нагадаємо, скандальні зміни до КПК, які стали відомі як «поправки Лозового», приймалися не менш скандально.  У Раді у той же і наступного дня зареєстрували чотири постанови про скасування ухваленого закону. І серед підстав – факти неособистого голосування народними депутатами, про що знав головуючий Андрій Парубій, який, однак, у порушення Регламенту не вжив належних заходів.

Крім того, автори постанов вказали і на інші порушення Регламенту: обговорення статей та пропозицій і поправок до них здійснювалось не в порядку нумерації в запропонованій комітетом редакції; повернення одночасно до всіх поправок без попереднього рішення Ради про відхилення від передбаченої Регламентом процедури; даний законопроект містить більше 100 статей, а також три кодекси, які викладаються в новій редакції, а тому він підлягав в обов’язковому порядку розгляду в третьому читанні.

Після засідання комітету, який на початку липня 2017 оцінював подання ГПУ на зняття недоторканності з А.Лозового, нардеп Г.Логвинський зустрів генпрокурора Ю.Луценка. У них зав’язалася розмова, яка вийшла досить короткою: «… ви що, хочете мене попідколювати? То краще не треба, бо я зараз почну розказувати, як ви приходите «своїх» відмазувати», – сказав генпрокурор. «Хто? Я?» – спохопився Логвинський. «Можу нагадати. «Одеський» епізод, і «київський», – «повертав пам’ять» нардепу Луценко.

Сам автор правки №109 – нардеп від Радикальної партії Андрій Лозовой, щодо якого  розслідується справа за ухилення від сплати 1,85 млн грн податків – за закон не голосував. У соцмережі Лозовой написав, що «ідея правки виникла внаслідок нашого з Тетяною Юзьковою (нардеп від Радикальної партії – ред.) спілкування з адвокатським середовищем… Цю правку підтримав кращий на мою думку юрист України, віце-президент ПАРЄ Георгий Логвинский (нардеп від «Народного фронту» – ред.)».

Нагадаємо, що Логвинський є одним із поручителів за фігуранта справи НАБУ екс-нардепа Миколу Мартиненка. Так само поручився за Мартиненка і Ємець, який 5 жовтня опублікував рішення комітету.

Блог від: Аліна Стрижак, Ірина Шарпінська

ПОДІЛИТИСЯ В СОЦ. МЕРЕЖАХ

НАШІ ГРОШІ Друкувати Друкувати

Tеги | , , , ,

НАШІ БЛОГИ

НОВИНИ РЕГІОНІВ

19.10.2017
18.10.2017
17.10.2017
Всі новини »

ТЕГИ РЕГІОНІВ