А в чому власне винен «Максмед»? А в тому, що…
22.09.2017   //  

…вириває шматок з рота у традиційних злодіїв, але намагається проковтнути його самотужки без будь-якого зиску для держави.

Днями «Максмед інтренешнл» знову сплив на поверхню як Deus ex macina, безбожно тролячи «Укрзалізницю», у буквальному сенсі не даючи їй провести життєво необхідні закупівлі. Цього разу «Максмед» оскаржив в АМКУ пропозицію свого єдиного конкурента на торгах – «Крюківського ваогобудівного заводу» – із дуже формальному приводу: було подано не копію протоколу зборів акціонерів на визначення уповноваженої особи на підпис значних правочинів, а надали щось накшталт витягу.

Зрозуміло, що шанси знести конкурента через АМКУ – дуже високі. Відтак вже піднявся голос про ледь не вбивство національного виробника і знищення залізниці тендерними тролями, у яких нічого святого в душі, і ніякої стратегічної державницької клепки в голові.

Так от. Усе це – маячня.

«Максмед» вийшов на торги залізниці з продукцією дніпропетровського «Трансмашу». Якщо у залізниці є претензії до цих вагонів – то чому б не забанити «Максмедівців» саме за товар? Не банять. Значить маємо хоч і опосередковану, але конкуренцію двох національних виробників.

Якщо у залізниці є бажання проводити торги, а не гратись в папірчики, то вже давно б зменшили кількість власних бюрократичних вимог до учасників торгів. Наше законодавство вже набагато толерантніше, ніж кілька років тому, могли б і переналаштуватись. Але ж ні, зберігають різноманітні гачки та гачечки, якими так зручно викидати з торгів непонятійних гравців.

І ось найшла коса на камінь.

В «Максмеді» зібралась зіркова плеяда консультантів з величезним бекграундом роботи в «Укрзалізничпостачі». Не виключено, що деякі з гачків, якими нині плете мережива «Максмед», зашивались в практику роботи «Укрзалізниці» саме цими розумниками (не називаю їх прізвищ, оскільки жоден з «підозрюваних» у консалтингу досі не визнав це публічно).

Тому і скарги «Максмеда» часто досягають мети – зносу торгів залізниці (в окремі місяці одночасно блокується торгів на 8-10 мільярдів гривень).

Разом з тим, ні в АМКУ, ні в «Укрзалізниці» мені не доводилось чути про якийсь особливий режим сприяння «Максмеду». Навпаки, вже пару місяців як урядовці та силовики проводять спільні засідання із закликами «давайте шось робить з цими злодіями». Але нічого не робиться, бо:

  • «Максмед» діє саме по закону, знаходячи саме законні причіпки до тендерної документації;
  • У «Максмеда» політичний дах – найвищий в країні: Адамовський-Грановський-Кононенко.

Що ж ти йому пришиєш, як шити немає чого окрім злісного тролінгу?

До того ж «Укрзалізниця» дуже не любить укладати угоди з «Максмедом». Якщо не враховувати перший – абсолютно, на мою думку, «бєспрєдєльний» контракт з залізницею на поставку метизів (див. Історія першого мільйону «Максмед інтернешнл»), то за весь рік оцього наймасштабнішого тролінгу цій фірмі вдалось підписати угоди у якості переможця торгів лише на жалюгідні 32 млн грн. Погодьтесь – оскаржувати торги на десятки мільярдів і мати з того зиску на десяті долі відсотка – це якось тупо.

Усю цю купу недоречностей може пояснити простий факт: «Максмед» не платить відкати, а залишає всю «маржу» головнокомандуючим «Першої кінної». І тому його ніхто не любить. Але ніхто не може вдарити.

Я вже не перший рік слідкую за тендерами взагалі і «Укрзалізниці» зокрема. І бачив вже дуже багато. Але дуже рідко – щоб «Укрзалізниця» знижувала очікувану вартість тендеру. Адже саме в неї і зашивається відкат. Бо якщо болт коштує гривню, а залізниця готова купувати його за півтори, то ніякі особливості оплати чи доставки не пояснюють цієї благодійності. Хочеш позбавити себе від клопоту бачити «Максмед»  на торгах – падай по очікуваній ціні до заводської рентабельності і з максимально спрощеними вимогами. У «прокладки» просто не буде за що рубатись.

Але для цього треба бути чесним з оплатою. Не морочити виробникам голову кількамісячним зволіканням, щоб здоїти із постачальника ще  кілька відсотків чайових.

Також треба бути готовим до того, що українські виробники – це носії дуже українського менталітету, у якому толерантність до корупції прошита по дефолту. Тому можна очікувати і картельної змови, коли бізнесмени почнуть викручувати руки задля підняття очікуваної ціни, а не шукатимуть можливості для економії коштів за рахунок покращення технологій. Відтак треба мати сталеві нерви і відправлятись по всьому світі у пошуках дешевого. І для цього треба буде знову відривати дупу не тільки для подорожей за казенний рахунок, а й для відкриття своєї нормативки для китайської та європейської продукції.

Так, це ідеалістично і довго. Хоч, правда, яка розумная цьому альтернатива? У Данії нещасній…

Блог від: Юрій Ніколов