Як прокурор САП двічі провчила суддів, які повертали їй обвинувальний акт у справі “Я від Кононенка”
20.09.2017   //  

Спершу нагадаємо деталі. Свого часу виконавчий директор НАК “Нафтогаз України” Андрій Пасішник писав міністру економіки Айварасу Абромавичусу смс-ки, що він “від Кононенка”, а його призначення на посаду заступника Абромавичуса “с премьером согласовали”. Прокуратура протрактувала ці смс-ки як “втручання у діяльність державного діяча” (покарання – до 3 років).

Однак, не зважаючи на те, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура готова розпочати судовий процес – справа стоїть. На сторожі спокою намертво став Солом’янський суд, при чому використовуючи лише один спосіб: періодично повертаючи прокуророві обвинувальний акт.

Можливість повернути акт – прописана в ст. 291 Кримінального процесуального кодексу, точніше в 9 пунктах, яким має бути обвинувальний акт. Тобто суд має право повернути його прокурору, якщо бракує чогось із тих 9 пунктів. Це – гарантія того, що обвинувачення буде якісним.

Після цього у прокурора варіантів є два: або доопрацювати документ, або ж подати апеляцію. Після доопрацювання чи виграшу апеляції обвинувальний акт розглядають уже інші судді.

Але іноді гарантія якості обвинувачення перетворюється в інструмент затягування судового процесу. Судді або хочуть відкараскатися від справи, або ж хтось їх попросив затягнути процес.

Щонайменше ось таким “відкараскуванням” нам видалася історія справи Пасішника в суді.

У серпні 2016 колегія суддів на чолі з головуючим Сергієм Агафоновим повернула прокурору Ользі Яровій обвинувальний акт уперше. Причин було три.

Причина перша.

Суду не сподобалось формулювання, що Пасішник писав смс-ки “продовжуючи незаконний вплив шляхом переконання та можливого залякування” Абромавичуса. Судді сказали, що детектив та прокурор роблять припущення щодо можливого залякування потерпілого, а це – грубе порушення, бо обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Причина друга.

В обвинувальному акті вживаються слова “залякування” і “схиляння”, тож судді не зрозуміли чи інкримінується Пасішнику “залякування” як форма незаконного впливу.

Причина третя

В матеріалах справи фігурують документи Пасішника, які принесли в приймальню Абромавичуса. Суд наголосив, що їх принесли інші люди, але прокурор цього в обвинувальному акті не зазначила.

Прокурор Ярова подала апеляцію і виграла її. Апеляція вказала, що висновки суду під керуванням Агафонова є безпідставними, бо колегія вийшла “за межі предмету судового розгляду, який вирішується у підготовчому судовому засіданні, та фактично вдався до дослідження обставин та способу вчинення кримінального правопорушення, що є неприпустимим на даній стадії судового розгляду”.

Справа повернулася до Солом’янського суду. Але у квітні 2017 прокурору обвинувальний акт  повернула вдруге уже  суддя Алла Захарова. Тепер причин було 5:

Причина перша

Можливий злочин Пасішника – підслідність Нацполіції, а не НАБУ.

Причина друга

Прокурор Яровая, яка може своєю постановою віднести провадження до підслідності НАБУ, цього не зробила.

Причина третя

В обвинувальному акті не сказано, що Абромавичус є громадянином Литви, лише зазначено, що він “уродженець Литви”, а також не вказано його місце народження.

Причина четверта

До обвинувального акту не додана обов’язкова розписка про отримання копії обвинувального акту адвокатами Пасішника.

Причина п’ята

По закону, коли прокурор передає обвинувальний акт до суду, його копію він має передати також і адвокатам підозрюваного разом з копією реєстру матеріалів досудового розслідування. Суддя Захарова сказала, що в реєстрі досудового розслідування бракує даних про потерпілого, підозрюваного та свідків. Наприклад, не зазначені адреси місця проживання свідків, їх ім’я по батькові та їх контакти, перекручені або не названі прізвища тощо.

Тож, вирішила Захарова, обвинувальний  акт та додатки до нього не відповідають вимогам КПК.

Прокурор Ярова знову іде до Апеляційного суду, і у травні 2017 його виграє. Судді сказали, що в обвинувальному акті все виписано добре, при цьому недоліки містить додаток – реєстр матеріалів досудового розслідування. Але по закону суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає нормам КПК. Акт, а не додатки до нього. А з підслідністю теж все гаразд. Відповідний документ підписав заступник Холодницького Володимир Кривенко і від лютого 2016 року ця постанова –  в матеріалах кримінального провадження, що було в документах, наданих суду.

Тож, 26 вересня о 15 годині у Солом’янському суді, згаявши цілий рік, нарешті почнеться розгляд справи «Я від Кононенка» по суті.

Але зважаючи, як ця справа почалась, гадаємо тривати вона буде довго.

Блог від: Аліна Стрижак, «Наші Гроші»