Дубневичів мають рвати
Цього тижня в Антимонопольному комітеті відбулась визначна подія. Фактично вперше після Майдану залізниці не вдалось протягнути розпил сотень мільйонів на рейкових кріпленнях братів Дубневичів з парламентської фракції БПП.
Тільки уповноважені на прослуховування органи знають, скільки поверхів було у обсценних конструкціях, що доносились до АМКУ з прем’єрського поверху в Кабміні. Але до честі антимонопольників – вони не прогнулись під тиском.
Можна лише здогадуватись чому.
Чи тому, що над АМКУ нині майорить президентський прапор заступника голови АП Олексія Філатова (однокурсник голови АМКУ Юрія Терентьєва) і у світлі протистояння Порошенка-Гройсмана ніякій «вінницькій мерії» з Грушевського не світить протягнути свої рішення (тим паче на суму 289 млн грн.) без погодження з Банковою.
Чи тому, що дубневичівські дилери за роки монопольного розпилу мільярдних сум справді втратили будь-яку обережність, і жоден чиновник хоч при більш-менш здоровому глузді не міг допустити їх до тендеру.
У нашому випадку львівська фірма «Авант-гарде» заявилась на тендер по рейковим скріпленням, не маючи за спиною ніякого досвіду постачання не те що рейкових скріплень, а бодай чогось металевого. Принаймні на підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів вона подала копії угод з іншими приватними фірмами про постачання їм бензину чи дизпалива.
І ось це і не налазить на голову – якщо ти йдеш на торги за чверть мільярда, якщо ти знаєш, що в Україні у тебе є набагато дешевший конкурент-виробник з набагато якіснішою продукцією, то чому ти не зробив своїй «прокладці» нормальний папірчик для формального підтвердження досвіду?
Як на мене це свідчить про одне – Дубневичів геть розбестила вседозволеність. По їх оборудкам вже кілька років ведуть справи в СБУ і Генпрокуратурі. НАБУ б’ється як риба об САП, аби витягнути на світ божий корупцію з закупівлею тих же кріплень залізницею у попередні роки. А братам – однаково. Ярослав продовжує від БПП очолювати транспортний комітет Верховної Ради, Богдан – голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Бюджетного комітету Верховної Ради . І нехай хтось скаже, що ці посади не допомагають «Укрзалізниці» робити вибір на користь продукції КРТ поперек здорового глузду і всіх кримінальних проваджень (докладніше у матеріалах «Коефіцієнт Дубневичів» і «Щотижня читаю про себе чергову маячню»).
Я провів у АМКУ два повних робочих дні 28 і 29 серпня в очікуванні спочатку розгляду справи по кріпленням, а потім винесення вироку. За словами місцевих старожилів, дводенне очікування – це не суперексклюзивна подія, але вона трапляється лише у дуже складних випадках, здебільшого тоді, коли у якомусь з владних кабінетів сходять з розуму по протягуванню через комітет необхідного рішення, а АМКУ пручається з усіх можливих сил.
Я спілкувався з представниками «Укрзалізниці», я слухав пояснення в.о. головного інженера колійного департаменту Володимира Чемеринського, який нещодавно змінив на посаді екс-помічника Дубневича Василя Яковлєва.
Я не міг зрозуміти як з наївними очима можна казати, що залізницю і справді задовольняють паршиві кріплення з притискним зусиллям 20 кН.
Після цього я зовсім втратив віру в те, що на менеджерів «Укрзалізниці» можна вплинути хорошими зарплатами і увіщуваннями. Там взагалі забули за запах пістолета, який в пакеті з добрим словом і має впливати на закоренілих колег Аль Капоне.
Дивіться до чого призводить вперте бажання залізничників пиляти кошти саме на кріпленнях Дубневичів.
Вони зрештою програють конкурентам скаргу в АМКУ і змушені зносити свої торги. Незакупівля скріплень на чверть мільярда гривень веде до того, що ремонтувати рейкові колії нічим. А це значить, що продовжить валятись на складах купа шпал і анкерів на мільярд гривень. А це значить, що і далі будуть простоювати шпальні заводи «Укрзалізниці» в Гнівані (тут люди працюють у кращому випадку два дні на тиждень, а юристи ведуть справу до його банкрутства на користь Дубневичів) і Коростені з Староконстянтиновом. А це значить, що в Україні і далі буде з катастрофічною швидкістю виходити з ладу колія.
Нині з 21 тисячі кілометрів колії в Україні, за даними СБУ, в катастрофічному стані знаходиться вже близько 7 тис км. Кожен третій кілометр. А на знесеному тендері замовляли кріплень, яких вистачило б на ремонт лише 200 кілометрів. Тобто лише на один відсоток від усіх колій. І грошей на більші закупівлі немає. А ті що є – є лише для Дубневичів з їх дорогою з усіх боків клемою.
Бідні – бо жадібні.
Але я сподіваюсь, що Дубневичам вже не буде такого зеленого світла на «Укрзалізниці», як донині. І не тому, що Балчуна змінив Кравцов, а Яковлєв поступився кріслом своєму багаторічному протеже-заступнику.
Рішення АМКУ свідчить, що у Дубневичів впала апаратна вага. І вони з впливових меценатів і нардепів враз стаються вразливою мішенню і ласим шматком для силовиків.
Блог від: Юрій Ніколов