Прокурор може сісти на 5 років за хабар від звинуваченого ним «клієнта»
На Львівщині суд засудив колишнього прокурора Бродівського району Володимира Лук’янчука до 5 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна за $3 тис. хабара. Про це свідчить вирок Бродівського райсуду Львівської області.
Згідно з матеріалами суду, Лук’янчук, будучи державним обвинувачем в одній із справ, вимагав від підозрюваного $3 тис. за зміну обвинувачення в суді, а саме за перекваліфікацію його дій на менш тяжкий злочин. Прокурор 18 і 22 липня 2015 року встиг отримати частину хабара – $1300, після чого був затриманий працівниками СБУ.
Лук’янчук свою вину не визнав, заявивши, що це була спланована провокація проти нього. Він стверджував, що не мав повноважень змінити обвинувачення в суді, оскільки на той час уже не був старшим групи – а таким був на цій посаді його змінив інший прокурор, від якого і залежало прийняття рішення про перекваліфікацію злочину. Крім того, за словами Лук’янчука, на той час – з 14.07.2015 по 03.08.2015 – він перебував у відпустці.
Чиновник стверджував, що усі докази у його справі та матеріали, які стали підставою для прийняття слідчими суддями рішень про проведення негласних слідчих дій, були підробленими. Сфальшованими він також назвав аудіо- та відеозаписи, які прокуратура надала в якості доказів.
Суд вирішив, що вина Лук’янчука доведена показами свідків, висновками експертиз, протоколами слідчих та процесуальних дій.
Зокрема, суд взяв до уваги відеозапис, на якому видно, як прокурор у своєму робочому кабінеті роздрукував і передав потерпілому листок паперу, на якому було написано: «Питання про перекваліфікацію та умовне покарання узгоджене в прокуратурі області куди потрібно заслати 700 доларів. 700 доларів до кінця дня/700 – 22.07.2015 року (день перед судом)».
Суд, серед іншого, врахував також запис, на якому зафіксовано передачу грошей, протокол обшуку у кабінеті, під час якого були знайдені «мічені» долари тощо.
Також були взяті до уваги покази свідка, у якого прокурор вимагав гроші, а також у прокурора – безпосереднього керівника Лук’янчука, який підтвердив, що саме від обвинуваченого залежало прийняття рішення щодо ініціювання зміни обвинувачення. Крім того, керівник зазначив, що Лук’янчук 22.07.2015 прийшов на робоче місце, хоча офіційно і перебував у відпустці.
Суд дійшов до висновку, що твердження прокурора про те, що він не мав повноважень змінювати кваліфікацію злочину, є необґрунтованим, оскільки у 2014 та до липня 2015 року Лук’янчук був тим прокурором, який підтримував держобвинувачення в суді у даному кримінальному провадженні, тобто безпосередньо брав участь у дослідженні доказів, заявляв клопотання, і «саме йому, а не іншим прокурорам групи, було достеменно відомо про хід судового розгляду». При цьому суд вказав, що саме Лук’янчуку, а не іншим прокурорам, під час судового розгляду стали відомі фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувався потерпілий. А відтак, на думку суду, саме Лук’янчук був наділений правом ініціювання зміни обвинувачення.
Заяви Лук’янчука про те, що він особисто потерпілому у вказані слідством дні не телефонував, про зустрічі не домовлявся, суд визнав такими, що не відповідають дійсності та спростовуються відповідними аудіо та відеозписами, показами свідка.
Водночас суд не взяв до уваги деякі докази слідства, зокрема результати освідування Лук’янчука. Суд вказав, що ця слідча дія може проводитися лише на підставі постанови прокурора, якої не було. А відтак, з огляду на те, що змиви з рук чиновника були отримані з порушенням порядку, докази отримані на основі дослідження змивів з рук суд відхилив як недопустимі.
У результаті суд визнав Лук’янчука винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та засудив його до 5 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Він також позбавлений права займати посади в органах прокуратури та органах державної влади протягом 3 років.
Вирок ще набрав законної сили. У Лук’янчука є місяць для подачі апеляції.