Окрема думка судді щодо позову САП по ліцензії Злочевському
10.08.2017   //  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

м. Київ

О К Р Е М А  Д У М К А

03 серпня 2017 року                                                                       К/800/6046/17

у справі №826/13766/16 за позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України, третя особа – приватне акціонерне товариство Техноресурс” про визнання недійсним рішення і наказу в частині та спеціального дозволу

  

У вересні 2016р. Спеціалізована антикорупційна прокуратура Генеральної прокуратури України звернулася в суд із адміністративним позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби геології та надр України, третя особа – приватне акціонерне товариство “Техноресурс”, в якому просила: визнати недійсним протокольне рішення Міжвідомчої робочої групи з питань надрокористування від 30 грудня 2010р. №10-11 в частині погодження надання приватному акціонерному товариству „Техноресурс” дозволу на користування надрами з метою видобування газу природного на Володимирівському родовищі; визнати недійсним наказ Мінприроди України від 10 січня 2011р. №6 в тій частині, на підставі якої оформлено і видано приватному акціонерному товариству „Техноресурс” спеціальний дозвіл на користування надрами Володимирівського родовища від 13 січня 2011р. №5371; визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 13 січня 2011р. №5371, виданий Міністерством охорони навколишнього природного середовища України приватному акціонерному товариству „Техноресурс” з метою видобування газу природного на Володимирівському родовищі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2017 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 серпня 2017 року, позовні вимоги залишені без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду.

При цьому колегія суддів виходила з того, що звернення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури із листом від 30.05.2016 № 06-22389-15 до Міністерства екології та природних ресурсів України та його подальше направлення до Державної служби геології та надр України, а також отримання відповіді від 08.08.2016 № 13704/13/04-16 не впливає на дату початку перебігу строку звернення до суду з позовом, встановленого абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС України та не є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду. За відсутності іншого обґрунтування пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем не вказано обставин та не надано належних обґрунтувань та доказів, що перешкоджали йому скористатися правом на звернення до суду.

Такий висновок на мою думку є передчасним і не відповідним вимогам закону з огляду на наступне.

Згідно обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності дозволу третьої особи на користування надрами №5371 від 13 січня 2011 року, а також рішень на підставі яких цей дозвіл було видано.

У відповідності до стаття 121 Конституції України прокуратура України здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

За змістом ч.4 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” від  14.10.2014 №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Судами встановлено, що порушення з приводу встановленого порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами при розгляді документів, поданих ПрАТ „Техноресурс”, виявлено в ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні №42015000000001142 від 16 червня 2015 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення службовими особами Міністерства екології та природних ресурсів України при видачі у 2010-2012 роках спеціальних дозволів на користування надрами, та документально підтверджене листом Сумської обласної ради від 21 січня 2016 року №01-26/85, висновком ДНВП „Геоінформ” від 30 грудня 2010 року, складеним за результатами вивчення пакета документів ПрАТ „Техноресурс” про відсутність у складі поданих документів погодження Сумської обласної ради.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000001142 за фактом вчинення службовими особами Міністерства екології та природних ресурсів України кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, здійснюється Національним антикорупційним бюро України.

Листом Сумської обласної ради від 21 січня 2016 року №01-26/85, надіслані копії рішень Сумської обласної ради щодо отримання ПрАТ „Техноресурс” спеціальних дозволів на користування надрами та документів, які стали підставою для розгляду даного питання, вказаний лист надійшов до Національного антикорупційного бюро України у січні 2016р.

Звертаючись до суду з позовом Спеціалізована антикорупційна прокуратура Генеральної прокуратури України вважала, що строк звернення до суду не пропущений, про що позивачем зазначалось у листі від 30.05.2016р. доданому до позовної заяви, а також у апеляційній скарзі, оскільки такий повинен обраховуватися після отримання прокуратурою остаточної відповіді від Державної служби геології та надр України (12.08.2016). В свою чергу, Державну службу геології та надр України про допущені при видачі спеціального дозволу порушення було повідомлено листом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 30.05.2016 №06-22389-15, однак зазначений орган відмовився від належного захисту інтересів держави, про що свідчать лист від 08.08.2016 № 13704/13/04-16 та лист-повідомлення від 26.08.2016.

Підставою звернення до суду з даним позовом заступника Генерального прокурора України керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури стали положення ч. 4 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру”, а саме нездійснення захисту інтересів держави належним чином Державною службою геології на надр України до компетенції якої належать такі повноваження.

Судами встановлено, що заступник прокурора звернувся до суду із позовом у вересні 2016р.

У відповідності до частин 1-2 статті 99 КАС Укарїни адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб’єкту владних повноважень право на пред’явлення передбачених законом вимог.

На підставі ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

У позивача підстави, для представництва інтересів держави в суді, в розумінні ч.4 ст.23 Закону України „Про прокуратуру” від  14.10.2014 № 1697-VII виникли з моменту, коли останньому стало відомо про не здійснення захисту законних інтересів держави суб’єктом владних повноважень, а саме з моменту отримання остаточної відповіді від Державної служби геології та надр України від 12.08.2016р.

Разом з тим, відповідно до положень абз. 2 ч. 2 ст. 99 КАС України шестимісячний строк звернення до суду повинен обчислюватися з дня виникнення підстав, що дають право на пред’явлення передбачених законом вимог.

Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів, це право пов’язане з моментом, коли саме повноважному органу, право якого порушене, стало відомо про таке порушення.

Беручи до уваги, що заступник Генерального прокурора України керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури пред’явив позов в інтересах держави, судами не з’ясовано, коли саме зазначений центральний орган виконавчої влади(Державна служба геології та надр України) довідався або міг довідатися про порушення інтересів держави, тобто коли почався перебіг позовної давності.

Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій стосовно пропуску Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Генеральної прокуратури України строку звернення до суду при поданні позовної заяви у вересні 2016 року є передчасними.

А тому на мою думку, постановлення колегією суддів Вищого адміністративного суду України ухвали від 3 серпня 2017 року є помилковим.

Суддя Вищого

адміністративного суду України                                    О.В. Калашнікова