Сус як лакмус реформ в Апеляційному суді Києва
28.07.2017   //  

Хочемо звернути увагу на один пікантний нюанс. Затримання Дмитра Суса матиме один додатковий бонус. Принаймні для журналістів. За його допомогою ми отримаємо шанс дізнатись, чи торкнулись реформи Апеляційного суду Києва. А точніше: чи збереглася там система незаконного розподілу справ?

Річ у тому, що цю «реформу» фактично проводив сам Сус. Цілих два роки він вів слідство щодо незаконного розподілу. І хоча справу до кінця так і не довів, але за логікою – схему мав би зупинити.

Оскільки справа самого Суса, безумовно, потрапить  і до апеляції, то буде нагода переконатись, чи полегшив собі життя екс-прокурор, чи нова система розподілу суддів створить йому проблеми.

Нагадаємо деталі цієї історії трохи ширше.

Улітку 2015 з України втік голова Апеляційного суду Києва Антон Чернушенко, він і досі в розшуку.  Чернушенка запідозрили у втручанні в систему розподілу справ між суддями.

Прокуратура тоді заявила, що з листопада 2014 по червень 2015 в системі документообігу суду був прохідний двір: просто ставили потрібного суддю і так вигравали суд. Екс-очільник суду Антон Чернушенко спланував це давно: ще на початку 2000-их відмовився від автоматизованої системи документообігу суду Д-3, яку розробляла Державна судова адміністрація. І замовив власну, від фірми “Софтлайн” –  АСЕД “Апеляція”. Коли систему зробили і встановили, ДСА відмовилася платити за її обслуговування.

Чернушенко попросив судову адміністрацію взяти працівників “Софтлайну” хоча б у державне підприємство “Судовий будівельно-експертний центр”, яке обслуговує Апеляційний суд. І коли ДСА таки вламали, решта стало справою техніки: очільники суду просто платили “софтлайнівцям” із власної кишені за підконтрольне обслуговування системи.

За даними слідства, Чернушенко і його заступники Марія Приндюк та Ганна Крижанівська віддавали перелік справ, які треба розподілити на підконтрольних суддів, керівнику апарату Олегу Радченку, який  був довіреною особою  Чернушенка. Радченко передавав список колишнім співробітникам фірми “Софтлайн”, які ставили справи на конкретних суддів.

Замовлення голова суду отримував від свого сина, клерка з Конституційного суду, через смс. Повідомлення були прості й однотипі: “Суд сьогодні/завтра у судді такого-то”. А далі приписка “Скасувати постанову”, або “Суд обрав заставу 300 млн. Зменшити до 300 тис”. “Залишити все, як є”, “Треба відкласти” чи навіть “Апеляція на арешт. Потрібно додому”.

Втручання у систему Апеляційного суду Києва Сус та його підлеглі зняли на відео і показали всій країні. Ще одним доказом втручання було те, що, коли прокурорські прийшли до Чернушенка з обшуком, голова суду намагався заховати ухвалу, винесену до судового засіданння.

Те, що ви зараз прочитали – це короткий зміст цього судового документу, поста з Facebook-сторінки Антона Геращенка та відео, знятого ГПУ.

Після того Антону Чернушенку дали втекти, і по справі було два  роки абсолютної тиші: система розподілу справ у суді лишилася та сама, Олег Радченко – досі керівник апарату, Ганна Крижанівська – заступник голови суду.  Але справу не закрили. За кілька днів до  звільнення, у березні 2017, Сус навіть  просив суд доступ до банківських документів по ній.

Взагалі-то у колах експертів і журналістів існує стійка версія, що «справа проти Чернушенка» з’явилась не стільки через проблеми з розподілом, скільки як помста з Олімпу. Нагадаємо, що Чернушенко вів справи по “Нафтогазвидобуванню” – однієї з найбільших газовидобувних компаній України, якою Петро Порошенко володів у 90-их, і яка згодом опинилася під контролем Рината Ахметова. Чернушенко, начебто, відмовлявся ухвалювати рішення так, як того хоче Банкова і більше схилявся до аргументів Ахметова.

Тож як результат і вилізло провадження з втручанням у розподіл справ, яке перед тим спокійно собі існувало роками.

Якщо іти за цією логікою, то схема втручання у розподіл справ не мала б нікуди зникнути. А відтак, тепер залишається просто почекати. Якщо місцевий районний суд буде, наприклад, клепати Сусу неприємні ухвали, а Апеляційний їх пом’якшуватиме, то, значить, з системою розподілу справ у суді явно щось не те.

Побачимо. Чекати лишилось недовго.

Блог від:  Аліна Стрижак, «Наші Гроші»